- •Модуль і Історія економіки та економічної думки від найдавніших часів до початку ххі ст.
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Зародження та еволюція досліджень з історії економіки та економічної думки.
- •2. Предмет, завдання та методи історії економіки та економічної думки.
- •3. Періодизація історичного розвитку господарських систем.
- •4. Структура дисципліни історія економіки та економічної думки. Структура дисципліни в розрізі економічної думки:
- •Структура дисципліни в розрізі економічної історії:
- •Структура дисципліни за Ядгаровим я.С. (синтез підходів):
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Погляди м. Зібера на общинну організацію первісного суспільства.
- •3. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу (Давнього Єгипту, Месопотамії26, Давньої Індії та Китаю)
- •4. Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.
- •Причини розквіту Стародавнього Риму:
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Економічна думка Стародавньої Греції.
- •3. Особливості економічної думки Стародавнього Риму.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу: (Лекційне заняття 4)
- •1. Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин
- •Етапи становлення і розвитку феодалізму:
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Форми економічної залежності доби Середньовіччя
- •2. Середньовічне місто та торгівля.
- •3. Економічні пам’ятки Франкської держави.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.) (Лекційне заняття 5)
- •1. Каноністи і Тома Аквінський.
- •2. Господарство Київської Русі.
- •3. Пам’ятки економічної думки Київської Русі.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі - перша половина XVII ст.).
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Фактори розпаду феодального господарства.
- •2. Передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •3. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика меркантилізму.
- •2. Первісне нагромадження капіталу
- •4. Етапи розвитку меркантилізму
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі - перша половина хіх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу: (Лекційне заняття 7)
- •1. Передумови формування ринкового господарства у іі пол. Хvіі ст.
- •2. Промисловий переворот в Англії та Франції Особливості промислового перевороту в Англії (з 60-х рр. 18 – п. 19 ст.)
- •Науково-технічні винаходи першої нтр:
- •Особливості промислового перевороту у Франції (з 20 – 70 рр. 19 ст.)
- •3. Зародження та розвиток класичної школи політичної економії (в. Петті, п. Буагільбер, а.Сміт, д.Рікардо).
- •Економічні вчення Давида Рікардо
- •(Лекційне заняття 8)
- •1. Основні ідеї історичного напрямку політичної економії.
- •2. Економічна політика б. Хмельницького та Петра і.
- •3. Економічні погляди ф. Прокоповича та г. Сковороди.
- •4. Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі (в. Каразін, т. Степанов, і. Вернадський, д. Журавський).
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Структурні зміни в економіці провідних держав світу у іі пол. Хіх – на початку хх ст. Основні риси економіки другої половини 19 – початку 20 ст.:
- •2. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
- •3. Загальна характеристика маржинального напряму економічної думки
- •4. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх cт.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Реформи 1848 та 1861 рр. В Україні.
- •3. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (м. Драгоманов, с. Подолинський).
- •4. Київська психологічна школа
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1.Особливості економічного розвитку України на межі XIX-XX ст. Індустріалізація.
- •Особливості індустріалізації в Україні:
- •2. Кооперативний рух та ідеї кооперації у економічній думці
- •3. Економічні теорії м. Туган-Барановського та є. Слуцького
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн світу у першій половині хх ст.
- •2. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму(р. Гільфердинг, к. Каутський, в. І. Ленін)
- •3. Неокласичні теорії монополістичної та ефективної конкуренції (Дж. В. Робінсон, е. Чемберлін, й. А. Шумпетер)
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •2. Теоретична система Дж. Кейнса.
- •3. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх cт.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Структурні зміни світового господарства у іі пол. Хх ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.
- •Характеристика нтр-ііі
- •План Маршалла
- •2. Утворення та розвиток єес
- •Сучасні проблеми єс:
- •3. Зародження та загальна характеристика інституціоналізму.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1. Теорії системної трансформації капіталізму
- •2. Економічне зростання у післявоєнний період Особливості економічного розвитку в сша у 50-70 рр.
- •Особливості економічного розвитку у Франції у 50-70 рр.
- •Особливості економічного розвитку в Японії у 50-70 рр.
- •3. «Економічне диво» Німеччини
- •4. Теорії економічного зростання
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Розвиток світової економіки в останній третині хх – на початку ххі ст. Основні тенденції світової економіки390 в останній третині хх - на початку ххі ст.:
- •2. Особливості інституціонального напряму економічної думки (теорії трансакційних витрат та суспільного вибору)
- •3. Явище стагфляції. Програма подолання інфляції м. Фрідмена
- •4. Неоконсервативні реформи державного регулювання (“рейганоміка”, “тетчеризм”)
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •Перший період (1917-1929 рр.):
- •Другий період (30-ті – середина 50-х рр.):
- •Третій період (60-80-ті роки):
- •2. Пошуки моделі соціалістичної системи господарства (політика “воєнного комунізму” та неп).
- •Основні елементи політики «воєнного комунізму»:
- •Результати політики «воєнного комунізму»:
- •Основні елементи нової економічної політики:
- •Результати неПу:
- •3. Становлення адміністративно-командної системи
- •Майже чотирирічна Друга Світова війна принесла економіці Радянської України нелічені біди (тільки прямі збитки склали 285 млрд. Руб. (в цінах 1941 р.):
- •Основні риси економіки урср післявоєнного періоду (1946-1953 рр.):
- •4. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Проблеми реструктуризації господарського комплексу в Україні в 90-х р. Хх ст.
- •2. Формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х р. Хх ст.
- •3. Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х хх ст. Та їхні наслідки
- •4. Економіка України на початку ххі ст.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Контрольні запитання
- •Перелік питань для підсумкового контролю
- •Список рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Ресурси:
(Лекційне заняття 8)
1. Основні ідеї історичного напрямку політичної економії.
Зважаючи на певні економічні особливості розвитку європейських країн у 18 – на початку 19 ст., серед яких Англія як країна-лідер у НТР-І, розпочала активно проваджувати політику економічного лібералізму, в тому числі і у зовнішньоекономічних відносинах (політика «фритредерства»), в економічній науці пануючим напрямком стала «класична школа політекономії». Проте її основні засади та рекомендації не завжди знаходили своє практичне підтвердження на практиці. Яскравим прикладом цьому стала економіка Німеччини.
Німеччина до початку 19 століття залишалася феодально-роздрібненою державою, в якій налічувалося близько 300 феодальних земель-держав, кожна з яких була з власною грошовою, метричною, митною, законодавчою системами, що унеможливлювало їх здатність нарізно протистояти (конкурувати) із англійською та французькою економічною експансією. Навіть слідування окремим положенням класичної політекономії, зокрема звільнення кріпаків (Едикт Уряду Пруссії «Про сільське господарство», 1807 р.), не дозволило істотним чином покращити економічні параметри розвитку Німеччини. Не сприяло цьому і ряд інших передумов: ізольованість країни від торгівельних і морських шляхів, відірваність від колоніальних загарбань, відсутність тривалий час власних винаходів та відкриттів. Відповідно процеси первісного нагромадження капіталу та промислового перевороту в країні до цього часу ще не відбулися.
Зважаючи на певну відсталість в економічному розвитку Німеччини, а також необхідність обґрунтувати власний шлях її економічного зростання, в економічній науці виникає критична течія класичної політекономії, яка широко відома під назвою німецька історична школа. Основним завданням її представників (Фрідріх Ліст, Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд, Карл Кніс, Густав Шмоллер, Карл Бюхер та ін.) було обґрунтування можливостей для економічного піднесення держави, враховуючи специфічні особливості її історичного розвитку. Основні положення німецької історичної школи:
1) немає загальних універсальних законів економічного розвитку для всіх країн;
2) для економічно-відсталої країни найкращою економічною політикою є «виховний протекціонізм»;
3) історико-емпіричні дослідження дають змогу ґрунтовніше осмислити сучасний стан економічного розвитку держави, створити потужне поле для моделювання сценаріїв економічного зростання;
4) кожна країна, протягом періоду свого існування, виробила та постійно удосконалювала властиві лише їй стереотипи економічної поведінки, інститути, має специфічні потреби та інтереси, духовні цінності;
5) важливою функцією держави є втілення ідеї соборності (єдності, злагоди, гармонії), коли щастя індивідуума знаходиться в прямій залежності від благополуччя всіх.
Ідеї німецької історичної школи мають не лише теоретичну, а й практичну цінність, оскільки ефективність їх положень була доведена історією промислового перевороту в Німеччині (з 30 – 60 рр. 19 ст.), який характеризувався не тільки швидкістю переходу до фабрично-заводської організації виробничих процесів у промисловості, а й тим, що здійснювався він не революційним (як в Англії, Франції), а еволюційним шляхом (урядовими реформами).
Поштовхом до здійснення промислового перевороту було створення першого в історії митного союзу (об’єднання північно-німецьких держав в 1833 р. на базі безмитної торгівлі), наслідком чого стало:
- первісне накопичення капіталів та їх інвестування відразу у великі заводи-гіганти, фабрики з новітніми англійськими та німецькими166 технологіями (насамперед у важку та хімічну промисловість), а також у фермерські аграрні господарства167;
- розбудова залізниць, що набула масштабного характеру та сприяла не лише розвитку машинобудування, а й економічного піднесення країни загалом за рахунок ефекту логістичної168 оптимізації;
- мілітаризація економіки (значне фінансування воєнно-промислового комплексу – Німеччина готувалася до війни з Францією) та грюндерство, яке фінансувало промисловість.
Висновки: історична школа політекономії являє собою сукупність економічних думок стосовно адаптації народногосподарського комплексу країни до умов економічної кон’юнктури (зовнішньої, внутрішньої). Її автори спільно прагнуть розвивати економіку країни, виходячи з передумов її еволюційного розвитку, в тому числі інституційної трансформації. Вони критикували «класиків» за абсолютизацію концепцій економічного лібералізму, в тому числі фритредерства. Натомість розвивали ідеї «виховного» протекціонізму, спрямованого на всебічну підтримку галузей народного господарства країни, акцентували увагу на впровадженні та розвитку економічних інститутів у відповідності з моральними, етичними, культурними, традиційними, ментальними установками населення.