Контрольні запитання:

1. Обґрунтуйте рейтинг економічної могутності провідних країн світу (США, Німеччина, Англія, Франція) на межі 19-20 століть.

2. Основні винаходи другої науково-технічної революції та їх вплив на структуру світового господарства у кінці 19 – на початку 20 століття.

3. Основні види монопольних об’єднань. Причини та наслідки монополізації економіки.

4. Положення К. Маркса про додаткову вартість, капітал, кругообіг капіталу, двоїстий характер праці та зарплату.

5. Марксистський закон капіталістичного нагромадження та теорія циклів капіталізму.

6. Етапи виникнення, основні риси та школи маржиналізму.

Тестові завдання:

1. Яка з нижче перерахованих міжнародних валютних систем хронологічно була першою?

1) Генуезька;

2) Паризька;

3) Бреттон-Вудська;

4) Ямайська.

2. Коли була юридично оформлена і почала діяти перша міжнародна валютна система?

1) 1922 р.;

2) 1978 р.

3) 1867 р.

4) 1944 р.

3. Як називалась форма міжнародної валютної системи, при якій фіксувався вміст золота у національних грошових одиницях, валюти вільно обмінювались на золото, а в якості міжнародних розрахункових одиниць виступало золото та фунт стерлінгів?

1) золотомонетний стандарт;

2) золотозливковий стандарт;

3) золотодевізний стандарт;

4) золотовалютний стандарт.

4. Як називалась форма міжнародної валютної системи, при якій в якості світових грошей виступали злитки золота?

1) золотомонетний стандарт;

2) золотозливковий стандарт;

3) золотодевізний стандарт;

4) золотовалютний стандарт.

5. Якою за черговістю виникнення була науково-технічна революція кінця 19 ст.?

1) перша;

2) друга;

3) третя;

4) четверта.

6. Які нові галузі були ініційовані науково-технічною революцією кінця 19 ст.?

1) машинобудування, металургія;

2) електроенергетика, нафтова;

3) аерокосмічна, атомна;

4) біотехнологічна, комп’ютерна.

7. Яке нове джерело енергії було винайдено у кінці 19 століття?

1) пар;

2) електрика;

3) атом;

4) блискавка.

8. Хто з винахідників уособлюється з науково-технічною революцією кінця 19 ст.?

1) Джеймс Ватт;

2) Майкл Фарадей;

3) Фріц Штрассман;

4) Нікола Тесла.

9. Як називається вид монополістичного об’єднання, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність, і домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку?

1) концерн;

2) картель;

3) синдикат;

4) трест.

10. Як називається вид монополістичного об’єднання, учасники якого зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність, а закупівля сировини і збут готової продукції здійснюється через єдину збутову компанію?

1) концерн;

2) картель;

3) синдикат;

4) трест.

11. Як називається вид монополістичного об’єднання, в якому всі його учасники, як правило, підприємства споріднених галузей, втрачають свою виробничо-торгову самостійність, керуючись лише рішеннями головного підприємства?

1) концерн;

2) картель;

3) синдикат;

4) трест.

12. Як називається вид монополістичного об’єднання, в якому на базі спільної власності та управління об’єднано підприємства різних галузей виробництва, а прибутковість виробництва досягається завдяки диференціації капіталу?

1) концерн;

2) картель;

3) синдикат;

4) трест.

13. Як К. Маркс називає частину капіталу, що не створює додаткової вартості?

1) основний;

2) оборотний;

3) постійний;

4) змінний.

14. Як К. Маркс називає частину капіталу, що створює додаткову вартість?

1) основний;

2) оборотний;

3) постійний;

4) змінний.

15. Як К. Маркс трактує категорію «капітал»?

1) авансовані у виробництво засоби для отримання чистого продукту;

2) засіб експлуатації робітника та встановлення над ним влади;

3) ресурси, що можуть бути використані у виробництві продукції;

4) накопичений запас, що приносить прибуток.

16. Як К. Маркс трактує категорію «базис»?

1) засоби виробництва, людина, що володіє знаннями і навичками до праці, та методи і форми організації виробництва;

2) духовна, політична і соціальна сфери життя;

3) виробничі відносини, в основі яких лежить власність на засоби виробництва;

4) неоплачена праця найманого працівника, який виробляє понад вартість своєї робочої сили.

17. Як К. Маркс трактує категорію «надбудова»?

1) засоби виробництва, людина, що володіє знаннями і навичками до праці, та методи і форми організації виробництва;

2) духовна, політична і соціальна сфери життя;

3) виробничі відносини, в основі яких лежить власність на засоби виробництва;

4) неоплачена праця найманого працівника, який виробляє понад вартість своєї робочої сили.

18. Як К. Маркс трактує категорію «продуктивні сили»?

1) засоби виробництва, людина, що володіє знаннями і навичками до праці, та методи і форми організації виробництва;

2) духовна, політична і соціальна сфери життя;

3) виробничі відносини, в основі яких лежить власність на засоби виробництва;

4) неоплачена праця найманого працівника, який виробляє понад вартість своєї робочої сили.

19. Як К. Маркс трактує категорію «додаткова вартість»?

1) засоби виробництва, людина, що володіє знаннями і навичками до праці, та методи і форми організації виробництва;

2) духовна, політична і соціальна сфери життя;

3) виробничі відносини, в основі яких лежить власність на засоби виробництва;

4) неоплачена праця найманого працівника, який виробляє понад вартість своєї робочої сили.

20. Маркс розглядає протиріччя між…?

1) чоловіками та жінками;

2) капіталістами та пролетаріатом;

3) робітниками та селянами;

4) виробниками та споживачами.

21. Що приносить додатковий час капіталісту, за Марксом?

1) збиток;

2) клопоти;

3) додану вартість;

4) відпочинок.

22. Витрати на робочу силу, за Марксом, відносяться до…?

1) постійного капіталу;

2) основного капіталу;

3) змінного капіталу;

4) оборотного капіталу.

23. До передумов створення марксистської теорії належить…?

1) ідеї німецьких філософів Ф. Гегеля, Л. Фейєрбаха;

2) вчення А. Сміта і Д. Рікардо;

3) ідеї соціалістів-утопістів Ш. Фур’є, А. Сен-Симона, Р. Оуена;

4) всі попередні відповіді.

24. Двоїстий характер праці, за Марксом, визначає…?

1) вільна і високооплачувана праця;

2) конкретна і улюблена праця;

3) абстрактна і конкретна праця;

4) абстрактна і вільна праця.

25.В якому випадку правильно викладено зміст закону капіталістичного нагромадження?

1) процес продуктивних сил при капіталізмі супроводжується нагромадженням капіталу;

2) у процесі нагромадження капіталу посилюється експлуатація найманих робітників;

3) у процесі нагромадження капіталу зростає безробіття;

4) у всіх попередніх випадках розкривається зміст закону.

26. У якому випадку трактування категорії «додаткова вартість» відповідає уявленню Маркса?

1) додаткова вартість – додатковий прибуток від застосування капіталу;

2) додаткова вартість – вартість, створена постійним капіталом;

3) додаткова вартість – результат неоплаченої частки найманого робітника;

4) додаткова вартість – це новостворена вартість.

27. Яке із наступних значень вартості належить Марксу?

1) вартість визначається кількістю праці, витраченої на виробництво грошей;

2) вартість блага визначається його корисністю;

3) вартість визначається кількістю витраченої суспільно необхідної праці;

4) вартість товару визначається витратами його виробництва.

28. Згідно «абсолютного загального закону капіталістичного виробництва» норма прибутку з часом…?

1) знижується;

2) зростає;

3) не змінюється;

4) жодна відповідь.

29.Згідно проголошеного Марксом «абсолютного загального закону капіталістичного нагромадження», основна похибка капіталізму це…?

1) виробляти заради споживання;

2) виробляти заради отримання прибутків;

3) виробляти заради збагачення всіх класів суспільства і країни в цілому

4) жодна відповідь.

30. Продуктивні сили, виробничі відносини та надбудова – це все разом, за Марксом…?

1) базис;

2) суспільно-економічна формація;

3) сукупний суспільний продукт;

4) все вище перераховане.

31. Виробничі відносини, в які людина вступає на протязі життя незалежно від її бажання, і що становить економічну основу суспільства це…?

1) базис;

2) суспільно-економічна формація;

3) сукупний суспільний продукт;

4) жодна відповідь.

32. Духовна, політична, юридична сфери життя, за Марксом, це:

1) базис;

2) суспільно-економічна формація;

3) сукупний суспільний продукт;

4) надбудова.

33. Кого з нижче перерахованих маржиналістів зараховують до математичної школи?

1) Антуан Огюст Курно;

2) Альфред Маршалл;

3) Карл Менгер;

4) Джон Бейтс Кларк.

34. До якого положення маржиналізму належить наступний тезис: якщо гранична продуктивність капіталу є вищою, значить і прибутки капіталіста будуть більшими ніж зарплати робітників, і навпаки…?

1) теорія граничної продуктивності праці і капіталу;

2) закон спадної віддачі ресурсів;

3) теорія ринкового ціноутворення;

4) закон спадної граничної корисності.

35. До якого положення маржиналізму належить наступний тезис: збільшення використання одного змінного ресурсу у сполученні із незмінною кількістю інших ресурсів на означеному етапі веде до уповільнення приросту віддачі, а втім і до її скорочення…?

1) теорія граничної продуктивності праці і капіталу;

2) закон спадної віддачі ресурсів;

3) теорія ринкового ціноутворення;

4) закон спадної граничної корисності.

36. До якого положення маржиналізму належить наступний тезис: цінність товару визначається рівновагою між граничною корисністю товару і граничними витратами на його виробництво…?

1) теорія граничної продуктивності праці і капіталу;

2) закон спадної віддачі ресурсів;

3) теорія ринкового ціноутворення;

4) закон спадної граничної корисності.

37. До якого положення маржиналізму належить наступний тезис: чим більше споживання деякого блага, тим менший приріст корисності від кожної наступної одиниці спожитого блага…?

1) теорія граничної продуктивності праці і капіталу;

2) закон спадної віддачі ресурсів;

3) теорія ринкового ціноутворення;

4) закон спадної граничної корисності.

38. Яка сфера досліджень лежить в основі маржиналізму?

1) торгівля;

2) виробництво;

3) споживання;

4) розподіл.

39. Хто з маржиналістів є автором категорій «альтернативні витрати», «альтернативна вартість»?

1) К. Менгер;

2) Ф. Візер;

3) А. Маршалл;

4) Л. Вальрас.

40. Хто з маржиналістів запропонував поняття «еластичність попиту»?

1) К. Менгер;

2) Ф. Візер;

3) А. Маршалл;

4) Л. Вальрас.