Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект -ЕЕД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

Завдання на ерудицію:

1. За якою ціною викуповувались феодальні землі в Австрійській імперії?

2. За якою ціною викуповувались феодальні землі в Російській імперії?

3. Яка аграрна реформа і коли замінила селянську реформу 1861 року?

4. Який імператор відмінив кріпосне право в Російській імперії?

5. Який імператор відмінив кріпосне право Австрійській імперії?

6. Хто з українських депутатів виступав за безкоштовне відчуження землі галицьким та буковинським селянам під час Селянської реформи 1848 року?

7. Коли виникла перша банківська установа на території України?

8. Хто ініціював виникнення інституту кредитної спілки?

9. Коли і де виникла перша кредитна спілка на Україні?

10. Хто з українських економістів продовжив вчення С. Подолинського в теорії про ноосферу?

Лекційне заняття 11 (2 год.)

1.Особливості економічного розвитку України на межі XIX-XX ст. Індустріалізація.

В епоху Російського та Австро-Угорського274 панування на українських землях розпочалась індустріалізація275 (кін. 19 ст.).

Причини індустріалізації на українських землях:

- Промисловий переворот в Європі – перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей, і як наслідок, розвиток машинобудівної галузі, науки і техніки. Промисловий переворот зумовив перехід від аграрної до індустріальної цивілізації.

- Скасування кріпосництва. Реформою 1848 р. на західноукраїнських землях, що знаходилися під владою Австро-Угорщини, - Галичина, Буковина, Закарпаття. На Півдні та Сході країни, Російський імператор Олександр ІІ відмінив кріпацтво в 1861 р. Проте виділені наділи не забезпечували навіть мінімальні потреби селян, а тому процвітали відробітки – роботи на пана за гроші, зерно тощо. В наслідок малоземелля багато українців емігрувало в Канаду, США, Бразилію тощо. Решта обезземелених селян поповнила ряди найманої робочої сили.

- Столипінська аграрна реформа (1906 - 1917 рр.) - реформа селянського надільного землеволодіння в Російській імперії, ініційована міністром внутрішніх справ, прем’єр міністром, гофмейстром276 Петром Аркадієвичем Столипіним. Дозволено вихід із селянської общини на хутори і відруби; відміна викупних платежів за поміщицькі землі; укріплення Селянського банку (Селянського поземельного банку) та видача йому поміщицьких і частини казенних земель з метою їх подальшого перепродажу селянам; примусове землевпорядкування (закони 1910-1911 рр.); посилення переселенської політики (переміщення селян з центральних районів на постійне проживання в малозаселені регіони – Сибір, Далекий Схід, Степний край як засіб внутрішньої колонізації). Реформа була спрямована на ліквідацію селянського малоземелля, інтенсифікацію господарської діяльності селян на основі приватної власності на землю, збільшення товаризації селянського господарства. Наслідком проведення столипінської реформи стало: промислове піднесення 1910-1913 рр., зумовлене капіталізацією села та збільшенням попиту селян на с/г техніку, збільшенням обсягів валютних надходжень за рахунок експорту зерна; 20% селян, що брали позики збанкрутували; 16% переселенців повернулись; 10% селян завели хуторське господарство; до початку 1917 року близько 6 млн. селянських сімей, як правило зажиточних, вийшло зі складу традиційних общин, а Селянським банком було видано близько 61% земель з його запасів.

- Грошові реформи, що зміцнили фінансову систему:

1) Реформа Єгора Канкріна (1839-1843 рр.), міністра фінансів Росії. Реформа усунула тривалий період плутанини в російських грошах277, коли одночасно використовувались срібні і паперові гроші (асигнації). Головна проблема полягала в нестійкості співвідношення між ними, не тільки на ринку, а й в державних платежах. Основною причиною зміни співвідношення між двома видами грошей було падіння курсу асигнацій через дефіцит бюджету (надлишкова емісія, інфляція, великий зовнішній борг). Реформа відмінила асигнації і ввела в грошовий обіг повноцінні паперові гроші – державні кредитні білети, забезпечені необхідним запасом дорогоцінних металів і вільно обмінювані на срібло і золото по твердому курсу. Норма емісії обмежувалась запасом дорогоцінних металів в державній казні і потребою грошового обороту. Основою грошового обігу був оголошений срібний рубль (реформа Є.Ф. Канкріна утвердила систему срібного монометалізму); також було встановлено обов’язковий курс паперових грошей до металевих. Так, кредитні білети Національного банку вільно обмінювались на срібні монети у співвідношенні 1:1.

2) Реформа Сергія Вітте (1897 р.), міністра фінансів Росії. Грошова реформа, обумовлена поширенням золотомонетного стандарту у світі, встановила систему золотого монометалізму, девальвацію278, чеканку 15-ти (імперіал) та 10-ти (півімперіал) рублевих золотих монет та жорстку прив’язку державного кредитного білету до золотих монет у співвідношенні 1:1, суворі обмеження щодо додаткової емісії кредитних білетів. Реформа укріпила зовнішній і внутрішній курс рубля, поліпшила інвестиційний клімат в країні, сприяла залученню в економіку вітчизняні та іноземні капітали. З початком І Світової війни в 1914 р. обмін грошей на золото був припинений.