Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект -ЕЕД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

Завдання на ерудицію:

1. Яка європейська держава являє собою яскравий приклад феодалізації на основі синтезу двох підходів (романізації, германізації)?

2. Назвіть причину походження феодальної ієрархії?

3. В якому порядку відбулась трансформація власності на землю у Франкському королівстві: бенефіцій, феод, марка, алод, громадська власність?

4. У якому столітті відбулась криза відробіткової ренти (причини та наслідки)?

5. Коли і де відбулась перша комунальна революція (причини та наслідки)?

6. За якою основною причиною технічні винаходи в середні віки заборонялись?

7. Які права отримували міські жителі згідно із Магдебурзьким правом?

8. Назвіть найбільш відомий водний (морський, річковий) торгівельний шлях у часи Середньовіччя.

9. Назвіть найбільш відомий сухопутний торгівельний шлях у часи Середньовіччя.

10. Коли і де утворився прототип фондової біржі?

Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.) (Лекційне заняття 5)

1. Каноністи і Тома Аквінський.

Протягом доби Середньовіччя, а особливо у «Темні віки» (6-8 ст. у Європі), наукові знання знаходяться у глибокому занепаді. Це пояснюється тим, що в середні віки в Європі закріпилась монополія церкви на «істину». Відповідно, будь-яка думка, що не відповідала релігійним канонам113, тобто єресь, подавлялась. Так, на довгий час були відкинуті спроби альтернативного мислення, інноваційні способи та методи господарювання, науково-технічні відкриття, а економічні дослідження того часу здійснювались за допомогою методу схоластики114.

Одним з перших мислителів, що намагався систематизувати основи християнських канонів, накопичені впродовж віків був італієць, єпископ, святий Августин Аврелій (354-430 рр.), який у православній вірі відомий як Августин Блаженний. В його основній праці «Про град Божий» зазначається:

- майнова нерівність – це неминуче і вічне явище соціального життя;

- всі люди рівні перед Богом, а єдиною їх ціллю є спасіння перед Страшним Судом, спокутування гріховності та беззаперечна покора церкві;

- держава як суспільно-економічний інститут виникла в якості покарання за первородний гріх, вона являється системою панування одних людей над іншими, призначена не для досягнення людьми щастя, а виключно для виживання в цьому світі; основними функціями держави є забезпечення правопорядку, захист громадян від зовнішньої агресії, допомога Церкві у боротьбі із єрессю.

Засновником канонічної течії був італійський монах-юрист Граціан, який в збірнику «Кодекс канонічного права» (12 ст.), синтезував положення світського і церковного законів. Вважав, що людство регулюється двома способами:

- за допомогою всезагального природного права (божественного закону), в основі якого лежить євангельський принцип «стався до ближнього так, як бажаєш, щоб відносились до тебе» (примітно, що цей тезис вперше з’являється у Конфуція як «золоте правило етики»);

- за допомогою людських звичаїв та законів, які, в свою чергу, поділяв на громадянське право (система звичаїв як неформальних правил, що регулюють взаємовідносини в конкретній державі виходячи з божественного чи людського чинника) та право народу (система формальних правил, які регулюють питання окупації, війни, будівництва, укладання договорів, рабовласництва та ін.).

Яскравим представником економічної думки доби Середньовіччя, католицьким каноністом, систематизатором ортодоксальної схоластики був італійський «князь філософів»115 Тома Аквінський (італ. Tommaso d’Aquino). Праці Томи Аквінського (1225-1274 рр.) включають два змістовних трактати «Сума теології», «Сума проти язичників», а також різноманітні коментарі та дискусії з теологічних та філософських проблем.

Основні положення:

- розрізняє природний закон як вічний і незмінний порядок божественного управління світом та людські закони (як будь-який прояв розуму заради суспільного блага), що випливають з «вічного закону» але можуть бути змінені;

- благо конкретного індивіда чи суспільства в цілому визначається божественним замислом, і порушення людиною «вічного закону» являється дією, спрямованою проти себе;

- як і Аристотель, вважав людину «соціальною твариною», яка вимагає управління заради суспільного блага, а тому захищав становий поділ суспільства, вважаючи його «божою милістю» (одні працюють, другі управляють, а треті - присвячують себе Богові для спасіння душі всіх решта);

- виділив 6 форм правління (монархія, демократія, тиранія, олігархія, аристократія, полісна система), з яких справедливими є монархія, аристократія, полісна система; найкращою системою управління вважав монархію, оскільки рух до суспільного блага найкращим чином реалізується з єдиного джерела (аналогічно до божественної концепції);

- багатство створюється накопиченням «справедливих цін» (витрат виробництва), які встановлюються феодалами; ці ціни наперед завищені (бо включають прибуток), щоб феодали не зазнавали збитків, оскільки їм належить піклуватися про підлеглих (прибуток «низів» повинен бути менше прибутку «верхів», бо суспільство справедливо поділене Богом на стани, які мають різнитися за рівнем достатку);

- засуджував лихварство та торгівельний прибуток, бо вважав, що гроші не можуть породжувати гроші, а значить це не угодна Богові справа;

- захищав інтереси церковних і світських феодалів, а тому вважав, що землевласницька рента є справедливою платою за працю відносно керування сільським господарством.

Найбільш відомим представником канонічної течії пізнього періоду був французький філософ, єпископ, богослов Нікола Орезм (1323-1382 рр.). У трактаті «Про походження, природу, юридичну основу та обіг грошей» (1360 р.) він виклав суть металевої теорії грошей. Вважав, що гроші виникли з приводу домовленості між людьми для подолання незручностей бартерного обміну, завдяки своїм природним властивостям (як рідкісний легко подільний метал, що не псується з часом), високій ціні та портативності. Зазначив, що гроші є штучним багатством і служать для виміру реального. Підкреслив, що «псуючи» гроші, король привласнює частину майна підлеглих, тим самим негативно впливаючи на економіку та зрештою і на розміри казни. Висунув ідею про те, що право чеканити гроші має бути у народу (а не суверену), щоб у правителів не виникало бажання вирішувати свої проблеми за рахунок інфляції.

Висновки: Історію середньовічної думки умовно можна розділити на два періоди: 1) 9 - поч. 13 ст. – період зародку схоластики та залучення аристотелевської логіки та неоплатонівської116 філософії до церковного вчення; 2) з поч. 13 – до кін. 15 ст. – період панування схоластики. Церковні служителі як пануючий пласт наукової еліти того часу, шукали у античних філософів, перш за все, підтвердження християнської істини. Раціоналізаторами та систематизаторами християнських канонів були Августин Блаженний, Граціан, Тома Аквінський, Нікола Орезм. Основною рисою економічної думки каноністів є обґрунтування попередніх філософських концепцій за допомогою церковних істин.