Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект -ЕЕД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

Причини розквіту Стародавнього Риму:

- набула апогею класична форма рабства, за якої раби40 - це живе знаряддя праці, яке є обов’язковим елементом будь-якого господарства;

територіальна експансія (колонізація) – експропрійовані (захоплені) землі від Атлантичного океану на заході і до Месопотамії на схід, в тому числі Греція, Єгипет;

- інтенсифікація (зростання продуктивності на основі якісних перетворень) сільського господарства – винайдення водяного млину, колісного плугу, розвиток системи колонату41, агротехнічних наук;

- розвиток ремесел – створення колегіальних об’єднань ремісників за професіями (колегіумів) сприяло поширенню кооперації і спеціалізації виробництва, зокрема Рим славився своїми лазнями, каналізаціями, дорогами, громадськими спорудами (Колізей), скульптурами, зброєю, тощо;

- розвиток форм обміну: зародження товарного обміну із загальним еквівалентом – худобою (наприклад, 1 віл = 10 овець = 100 фунтів міді), потім – грошового обміну (спочатку користувались грецькими монетами, далі карбували власні - аси, динарії, ауерси);

- розвиток торгівлі – виникнення постійних ярмарків (кожний 9 день – «нундіна») та спеціалізованих ринків, розповсюдження морських та караванних торгових зв’язків;

- поява прототипів простих векселів - сінграфів42, хірографів43.

- обмеження лихварства - римлян-лихварів звали аргентаріями (від лат. argentum - срібло), табуляріями чи менсаріями (від лат. tabula - дошка, mensa - стіл).

Розклад родового ладу в Римі:

1. Реформи царя Сервія Тулія (6 ст. до н.е.), спрямовані на скасування родового ладу (родової аристократії) та утвердження аристократії по багатству (тимократичної системи):

- територіальна реформа – 3 родові тріби44 замінив на 21 територіальну (4 міських і 17 сільських тріб) та ввів плебеїв (простий народ: землероби, ремісники, торгівці) до складу римської общини;

- центуріатна реформа (від лат. центурій – сотня) - поділив суспільство на 6 класів (розрядів) не за родовими, а за майновими ознаками45.

2. Римське законодавство «Закони 12 таблиць»46, прийняте у 451-450 рр. до н.е. народним зібранням – запровадження рівних прав для патриціїв і плебеїв. В сфері економіки ці закони закріпили право приватної власності.

Причини занепаду Стародавнього Риму:

- низька продуктивність праці рабів вичерпала рабовласницький спосіб виробництва, стримувала технічний прогрес;

- через закріплення колонів до землі (парцелярна система господарювання, система римського колонату) та посилення фіскального (податкового) гніту, сільське господарство та ремесло (через невигідні обов’язкові державні замовлення для колегіумів47) занепадали, що спричинило спад зовнішньої та внутрішньої торгівлі;

- військові невдачі та сепаратизм (розкол, роз’єднання) провінцій48.

Висновки: Причинами розквіту економіки античного світу є: застосування рабської праці; колонізація; інтенсифікація сільського господарства; розвиток ремесла та торгівлі; розклад родового ладу; утвердження античної форми власності (поєднання державної та приватної форм власності); обмеження лихварства, демократичний лад. Економічними причинами занепаду античних держав є вичерпання ефективності рабської праці; олігархічна форма правління, економічна автаркія (Греція), надмірний фіскальний тиск, неефективний інститут держзамовлення (Рим), війни. Роль античної економіки у розвитку сучасної цивілізації полягає у наступному: 1) в межах рабовласницької економіки відбувся третій суспільний поділ праці (відокремлення торгівлі від сільського господарства); 2) в наступних економічних епохах використовуються науково-технічні досягнення з часів античності (насамперед, в аграрній сфері); 3) з античних часів правовим простором господарського розвитку є Римське право і презумпція невинуватості; 4) з античних часів торгівля стала носити континентальний характер (вихід на міжнародні ринки збуту).

Порівняльна характеристика азійського та античного типів рабовласницьких господарств:

Характерні ознаки

Типи рабовласницьких господарств

Східний

(Єгипет Вавилон, Індія, Китай)

Античний

(Греція, Рим)

Основна продуктивна сила

Вільні селяни, ремісники

Раби

Система управління економікою

Централізована

Децентралізована (змішана)

Процес поповнення економіки рабами

Природне зростання чисельності рабів та їх незначна частка по відношенню до населення

Військове зростання чисельності рабів (полонені), які складали переважну частину населення

Політичний устрій

Деспотія

Демократія

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ: