Обов’язкові до виконання:

1. Студент повинен розуміти суть таких понять: мікроліт, «геометричний мікроліт», макроліт, «Велика неолітична революція», привласнююче господарство, відтворююче господарство, бартер, іригація, натуральне господарство, товарне господарство, лихварство, колонізація, боргове рабство, общинна власність, інтенсифікація, трипілля, двопілля, «середземноморська продуктова тріада», поліс, автаркія, ергастерія, трапеза, фіас, змішана власність, колегіум, товарний обмін, грошовий обмін, демократія, деспотія, патриції, плебеї, колони, римський колонат, суспільний поділ праці, перший суспільний поділ праці, другий суспільний поділ праці, третій суспільний поділ праці, «азійське» рабовласництво, латифундія, копна система числення, община (громада).

2. При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на: етапи розвитку первісної економіки та характеризувати їх; основну форму господарства первісної епохи – громаду (причини її формування і розкладу); первісні системи обробітку ґрунту, розклад первіснообщинного ладу; типи стародавніх цивілізацій (форми власності, галузева структура економіки, основні форми організації виробництва в аграрному секторі та ремісництві, економічні функції держави, господарсько-технічні досягнення, внутрішня та зовнішня торгівля, генезис грошей, кредиту та податків); фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство); еволюцію соціально-економічного розвитку трипільської культури.

3. Розкрити зміст питання (законспектувати), винесеного на самостійне опрацювання: «Господарська діяльність у первісній історії України».

Рекомендовані до виконання:

4. Підготувати реферат за темами: «Господарська еволюція первісного суспільства», «Господарська система трипільської культури», «Генезис грошей, кредиту та податків первісних цивілізацій», «Господарсько-технічні досягнення держав Стародавнього Сходу та античних держав», «Господарство грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я», «Економічний розвиток Стародавнього Єгипту», « Господарство Стародавньої Індії», «Причини розвитку та занепаду рабовласницької системи. Зародження протофеодальних відносин», «Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство)», «Громада - основна форма господарства первісної епохи. Еволюція громади».

5. Презентація ІНДЗ за темами: «Економічні зв’язки населення Північного Причорномор’я з грецькими містами-полісами на території України», «Особливості господарського розвитку Давньої Індії та Давнього Китаю», «Закони Хаммурапі та віддзеркалення в них явищ і процесів господарського життя».

6. Написати твір-есе за темами: «Олігархія в античну і сучасну добу», «Причини, наслідки та механізм оформлення приватної власності в античному світі», «Інноваційні зрушення в стародавню добу та їх відображення в сучасній господарській практиці».

Виклад основного матеріалу:

1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.

У розвитку первісного суспільства виділяють наступні етапи, що відповідають домінуючому матеріалу та технології виготовлення знарядь праці:

І. Кам’яний вік¹⁴ (3 млн. років тому – кінець 3 тис. до н.е.):

- палеоліт – давній кам’яний вік - 3 млн. років тому –12 тис. до н.е.;

- мезоліт – середній кам’яний вік – 12 - 8 тис. до. н.е.;

- неоліт – новий кам’яний вік – 8-3 тис. до. н.е.;

ІІ. Мідно-кам’яний вік (енеоліт) – 4-3 тис. до. н.е.;

ІІІ. Бронзовий вік – 3 – 2 тис. до. н.е.;

ІV. Залізний вік – 2 -1 тис. до. н.е.

Палеоліт – найдовший і найважчий період (включає льодовиковий період, що тривав з 35-12 тис. років до н.е.).

Характерні риси:

- перетворення передлюдини¹⁵ в Homo sapiens (людину розумну): виникли релігійні вірування (у палеоантропів 200 тис. років тому); членороздільна мова (у неоантропів 40 тис. років тому)¹⁶;

- видобуток та збереження вогню;

- виникнення та еволюція знарядь праці – від палки до примітивних мікролітів (кам’яні відщепи, пластини) та списометалок; основними матеріалами, з яких вироблялись знаряддя праці були камінь, кістка, ріг; кількість видів знарядь праці досягала 100 одиниць;

- поява постійного (стаціонарного) житла, яке нагадувало курінь, вкритий шкірою тварин, а також ділянок, де вироблялись знаряддя праці, вогнищ, ям-сховищ;

- головні заняття – загінне полювання громадою на крупних тварин (мамонт, зубр, носоріг, лось, бик, олень, кінь), рибальство, збиральництво.

Мезоліт – починається після льодовикового періоду.

Характерні риси:

- після вимирання мамонтів людина повинна була полювати на більш дрібну і спритну здобич, що сприяло виникненню механічної зброї дистанційної дії (лук і стріли, риболовецькі вудочки та гарпуни), з’явилися гачки, тенета, - все це дозволило отримувати їжу в більшій кількості; великого розвитку набуло річкове збиральництво (ловля молюсків, раків);

- виробництво мікролітів набуло досконалості – з’явились так звані «геометричні мікроліти»¹⁷, а також макроліти¹⁸;

- відбулося приручення тварин, в першу чергу собаки, бика, свині;

- виникли перші податки¹⁹: первісні люди одну шкуру лишали собі, а іншу віддавали вождю;

- виникли перші види транспорту – дерев’яні плоти, човни (видобувалися зі стовбурів дерев).

Неоліт

Характерною рисою цього періоду є грандіозна перебудова всієї системи життя тогочасного людства, відома під назвою «Велика неолітична революція». Це був стрімкий перехід від привласнюючого (мисливство, рибальство, збиральництво) до відтворюючого господарства, головними особливостями якого стали:

- доместикація (формування стада свійських тварин у складі рогатої худоби і свині);

- поява стаціонарних поселень міського типу, міст-держав²⁰;

- утворення сусідської общини замість кровно-родової і виникнення інституту общинної власності;

- вирощування кількох видів пшениці, а також ячменю (спочатку ріллю обробляли дерев’яною мотикою з гострим кістяним наконечником, пізніше – ралом за допомогою тяглової сили худоби; зерно мололи кам’яними жорнами);

- розвиток общинного ремесла (вдосконалення зброї та техніки обробки каменю (шліфування, свердління, пиляння), започатковано виробництво керамічного посуду; винайдення прядіння і ткацтва (винайдено перший ткацький верстат);

- різкий розвиток водного і наземного транспорту: колесо (4 тис. років до н.е.), лижі, сани, вози;

- зростання чисельності населення (з 2 млн. осіб у 12 тис. до н.е. до 80 млн. осіб у 4 тис. до н.е.).

Таким чином неолітична революція запровадила появу нових форм господарювання та у зв’язку з цим відбулося два великих суспільних поділи праці²¹:

1. зародження скотарства²² та землеробства;

2. виокремлення ремесла²³ із сільського господарства.

Наслідком неолітичної революції стала підвищена продуктивність праці, тобто поява надлишкового продукту (понад життєво-необхідний мінімум) і, таким чином, з’явився регулярний обмін, розвиток якого, в свою чергу, стимулював формування крупних об’єднань племен, так званої міжтериторіальної общини.

Енеоліт

Розклад первіснообщинного ладу (утворення перших цивілізацій, держав) пов’язують з появою металевих (мідних) знарядь праці, які замінили дерев’яні, глиняні і кам’яні. Енеоліт як наступний етап після кам’яного віку був притаманний лише тим племенам, в яких був доступ до міді.

Відтворююче господарство (скотарство, землеробство, ремесло) стає домінуючим. Властивість міді така, що сама по собі вона як метал м’яка, проте при нагріванні легко обробляється ( з неї робили голки, гачки, складніші засоби праці, прикраси).

Бронзовий вік

В цей період виник перший штучний металевий сплав – бронза (сплав міді з оловом чи-то свинцем, що надавало їй твердості).

Винайдення бронзи сприяло швидкому розвитку ремесла:

а) металургійне виробництво знарядь праці вело до зростання орного землеробства.

б) обмін набув постійного характеру (обмінювалися мідь, бронза, золото, бурштин, фаянс, сіль).

В цей період відбулася регіональна/локальна спеціалізація (виділення скотарських племен, металургійних центрів та територій обробки бронзи).

Залізний вік

В цей період з’являється залізо та його похідні сплави чавун і сталь. Виникнення нових матеріалів та технологій (системи зрошення, залізний плуг та зброя) дало сильний поштовх в розвитку сільського господарства, що істотно збільшило додатковий продукт та обсяги торгівлі, а значить призвело до майнової нерівності, появі засобів приватної власності. Війна в епоху варварства і цивілізації стала постійним ремеслом і одним з найвигідніших видів праці. Войовничі племена завойовували мирні поселення, встановлювали в них владний, політичний та економічний, в тому числі фіскальний, режими, що, врешті-решт призвело до розкладу родової общини (громади) ²⁴:

Кровна (родова) ----- сусідська ------- територіальна --------держава.

Перше призначення держави – це організація, створена для підтримання будь-яких форм експлуатації.

З утворенням перших держав розпочинається розвиток системи оподаткування. Так, враховуючи той факт, що існування інституту держави супроводжується певними витратами (забезпечення потреб «еліт» (світської і духовної влади) та утримання війська), джерелами накопичення казни стародавніх держав були:

- внутрішні податки на базові цінності, а саме землю та її дари, худобу, рабів, сільськогосподарську та ремісничу продукцію, в тому числі знаряддя праці;

- разовий податок з переможених країн та народів (контрибуція, трофей);

- постійне оподаткування завойованих територій (данина).

Отже історично пряме оподаткування, коли податки стягаються безпосередньо з осіб, що отримують доходи, здійснюють виробничу діяльність чи володіють майном, виникло раніше за непряме.²⁵

Висновки: У розвитку господарства первісного суспільства виділяють 4 етапи: кам’яний, мідно-кам’яний, бронзовий і залізний вік. Основними рисами господарства первісної доби є: община як економічна одиниця, общинна власність, общинне виробництво та рівномірний розподіл результатів діяльності, натуральне господарство, відсутність грошей та бартерний обмін, що носив епізодичний характер, низькі продуктивність праці, технічний рівень знарядь праці та рівень добробуту. Первісна економіка відіграє фундаментальну роль у сучасній цивілізації, а саме в її рамках виникло виробництво, общинна форма власності, перших два суспільних поділи праці та господарська спеціалізація, технічний прогрес, оподаткування.