Контрольні запитання:

1. Яка школа економічної теорії започаткувала розвиток дисципліни «Історія економіки та економічної думки? Наведіть представників та розкрийте зміст основних положень.

2. Що є предметом та об’єктом вивчення історії економіки та економічної думки? Перерахуйте завдання та функції історії економіки та економічної думки.

3. Охарактеризуйте передумови, що обумовлюють доцільність вивчення історії економіки та економічної думки.

4. На які методи економічного аналізу спирається історія економіки та економічної думки як наукова дисципліна?

5. Перерахуйте основні підходи щодо періодизації історії економіки та розкрийте їх зміст.

6. Яка логіка структуризації розділів, етапів, теоретичних напрямків і шкіл дисципліни «Історія економіки та економічної думки»?

7. З якими іншими науковими дисциплінами пов’язана історія економіки та економічної думки?

Тестові завдання:

1. Метод історико-економічного аналізу, який вивчає процеси зародження та еволюції об'єктів дослідження:

1) системно-структурний;

2) історико-порівняльний;

3) історико-генетичний;

4) монографічно-дедуктивний.

2. Метод історико-економічного аналізу, який вивчає досліджуваний об’єкт у нерозривній єдності та взаємозв’язку, з одного боку як цілого, а з іншого, - у розрізі його складових:

1) системно-структурний;

2) історико-порівняльний;

3) історико-генетичний;

4) монографічно-дедуктивний.

3. Метод історико-економічного аналізу, який вивчає об'єкти дослідження, порівнюючи їх характерні ознаки у часі та просторі:

1) системно-структурний

2) історико-порівняльний

3) історико-генетичний

4) монографічно-дедуктивний

4. Метод історико-економічного аналізу, який вивчає об'єкти дослідження з наступною ідентифікацією їх класифікаційних та типологічних ознак:

1) математичний

2) порівняльно-статистичний

3) історико-типологічний

4) соціально-психологічний

5. Метод історико-економічного аналізу, який вивчає досліджуваний об’єкт шляхом поступового відкидання хибних гіпотез, поверхневих властивостей та ознак, заглиблення у сутність проблематики, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків та створення на цій основі цілісної уяви:

1) системно-структурний

2) історико-порівняльний

3) історико-генетичний

4) монографічно-дедуктивний

6. Метод історико-економічного аналізу, який вивчає досліджуваний об’єкт шляхом збору, обробки історико-статистичної інформації та вироблення на цій підставі висновків і пропозицій:

1) математичний

2) порівняльно-статистичний

3) історико-типологічний

4) соціально-психологічний

7. Метод історико-економічного аналізу, де вивчається кількісна характеристика економічних явищ і процесів, причини їх змін, закономірності, що вимагає розвиненого апарату теорії ймовірності та економетрики:

1) математичний

2) порівняльно-статистичний

3) історико-типологічний

4) соціально-психологічний

8. Метод історико-економічного аналізу, де вивчаються можливі варіанти поведінки економічних агентів з метою вибору кращого способу дій, міра індивідуального чи колективного реагування людей на ті чи інші обставини чи події:

1) системно-структурний;

2) історико-порівняльний;

3) історико-генетичний;

4) соціально-психологічний.

9. Дисципліна «Історія економіки та економічної думки» це:

1) наука, що вивчає розвиток економічних ідей, течій, шкіл, та логіку їхнього виникнення;

2) наука, що вивчає еволюцію народного господарства та економічної науки як такої;

3) наука, що вивчає економічні закони, поняття та категорії

4) наука про методи, підходи та принципи вивчення економічних явищ і процесів.

10. Хто автор наступних стадій економічного розвитку: мисливська, пастушеська, землеробська, землеробсько-мануфактурна, землеробсько-мануфактурно-торгова?

1) Ф. Ліст;

2) Б. Гільдебранд;

3) Л.Мечніков;

4) К Маркс.

11. Хто автор наступних стадій економічного розвитку: річкова, морська, океанічна ?

1) Ф. Ліст;

2) В. Рошер;

3) Л. Мечніков;

4) К. Бюхер.

12. Хто автор наступної періодизації економічного розвитку: природне господарство, грошове господарство, кредитне господарство?

1) Ф. Ліст;

2) Б. Гільдебранд;

3) К. Бюхер;

4) К. Маркс.

13. Виділіть цивілізацію більшість населення якої працює в сільському господарстві:

1) індустріальна;

2) східно-рабовласницька;

3) постіндустріальна;

4) неолітична.

14. Цивілізація більшість населення якої займається мисливством, збиральництвом і лиш частково с/г і ремеслом:

1) ранньофеодальна;

2) передіндустріальна;

3) східно-рабовласницька;

4) неолітична.

15. На чому акцентували увагу представники історичної школи?

1) на тому, що всі країни розвиваються за однаковим сценарієм;

2) на тому, що існують універсальні рецепти економічного розвитку;

3) на тому, що історія не має значення

4) на тому, що історія має значення

16. Впорядкуйте за історичним принципом наступні економічні школи та напрямки -фізіократична (Ф), інституціоналізм (І), меркантилізм (М):

1) Ф, І, М;

2) І, Ф, М;

3) М, Ф, І;

4) М, І, Ф.

17. Економічні вчення меркантилізму, фізіократів, класичної школи, марксизму відносяться до:

1) доби доринкової економіки;

2) доби нерегульованої ринкової економіки;

3) доби регульованої ринкової економіки;

4) доби командно-адміністративної економіки.

18. Економічні вчення Середньовіччя відносяться до:

1) доби доринкової економіки;

2) доби нерегульованої ринкової економіки;

3) доби регульованої ринкової економіки;

4) доби командно-адміністративної економіки.

19. Цивілізація, більшість населення якої працює у сфері інформації та інтелектуальних послуг:

1) аграрна;

2) індустріальна;

3) постіндустріальна;

4) передіндустріальна.

20. Цивілізація, більшість населення якої працює в сфері промисловості, а основною формою багатства є механізовані засоби виробництва:

1) аграрна;

2) індустріальна;

3) постіндустріальна;

4) передіндустріальна.

21. Хто автор наступних стадій економічного розвитку – домашнє господарство, міське господарство, народне господарство?

1) Ф. Ліст;

2) В. Рошер;

3) Л. Мечніков;

4) К. Бюхер.

22. Хто з нижченаведених вчених був засновником формаційного підходу в економічних дослідженнях:

1) Ф. Ліст;

2) Б. Гільдебранд;

3) Л.Мечніков;

4) К Маркс.

23. Функція історії економіки та економічної думки, що передбачає визначення змісту базових економічних термінів та понять на основі конкретних фактів з економічної історії:

1) прагматична;

2) методологічна;

3) прогнозна;

4) пропедевтична.

24. Функція історії економіки та економічної думки, що передбачає збір, вивчення та узагальнення господарського досвіду людства:

1) світоглядна;

2) акумулятивна;

3) виховна

4) прогнозна.

25. Функція історії економіки та економічної думки, що передбачає формування наукової картини світового процесу господарської еволюції людства:

1) світоглядна;

2) акумулятивна;

3) виховна

4) прогнозна.

26. Функція історії економіки та економічної думки, що передбачає вивчення й аналіз позитивних та негативних факторів, що впливають на досвід господарської діяльності людства:

1) прагматична;

2) методологічна;

3) прогнозна;

4) пропедевтична.

27. Функція історії економіки та економічної думки, що передбачає формування цілісної уяви про зародження та розвиток економічних законів і концепцій економічної теорії, наукове обґрунтування нових теоретичних знань:

1) прагматична;

2) методологічна;

3) прогнозна;

4) пропедевтична.

28. Функція історії економіки та економічної думки, що передбачає уміння використовувати історичні відомості з метою передбачення майбутнього:

1) прагматична;

2) методологічна;

3) прогнозна;

4) пропедевтична.

29. Функція історії економіки та економічної думки, що передбачає уміння приймати господарські рішення, враховуючи політико-правові, соціально-культурні, морально-етичні, екологічні чинники

1) світоглядна;

2) акумулятивна;

3) виховна;

4) прогнозна.

30. Хто з нижченаведених вчених був одним із перших, чия праця була присвячена історії виникнення та розвитку економічної науки?

1) А. Маршалл;

2) Ф. Кене;

3) Дж. Мак-Куллох;

4) Дж. Кейнс.