- •Мітчел Стівенс Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Наталії Єгоровець
- •Передмова
- •Примітки
- •Частина і. Написання Розділ 1. Текст
- •Зв’язність тексту
- •Комп’ютери у відділі новин
- •Заголовки
- •Сторінки
- •Читабельність
- •Скорочення
- •Не розривайте речення
- •Акценти
- •Правопис
- •Хронометраж
- •Перевірка
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 2. Слова
- •Проста мова
- •«Неформально»
- •Технічні терміни
- •Скорочення
- •Принадлива мова
- •Особистісний підхід
- •Реалістичність
- •Активні дієслова
- •Часові форми дієслів
- •Ідіоматичні вислови
- •Метафори
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 3. Значення
- •Влучність
- •Використання слів
- •Залежні слова
- •Вживання «каже»
- •Об’єктивність
- •Перебільшення
- •Власна думка
- •Компетентність
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 4. Речення
- •Зрозумілість
- •Простота
- •Вставні слова та уточнення
- •Імена і назви
- •Стислість
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 5. Підводки
- •Інтрига
- •Актуальність
- •Ординарність
- •Підготовка
- •Делікатні підводки
- •Підготовка
- •Види підводок
- •Змістові підводки
- •Загальні підводки
- •Підводки-зволікання
- •Підводки-твердження
- •Підводки-запитання
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 6. Сюжети
- •Ефективність
- •Підтримка підводки
- •Відбір інформації
- •Хід думки
- •Організація
- •Споріднені ідеї
- •Послідовність
- •Упорядкування
- •Переходи
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина іі. Репортаж Розділ 7. Джерела
- •Інформаційні агентства
- •Інформаційні служби для електронних змі
- •Розсилки для друкованих змі
- •Бюлетені
- •Інші розсилки
- •Інші джерела
- •Аудіоджерела новин
- •Відеоджерела новин
- •Поліцейське радіо
- •Прес-релізи
- •Аудіо- і відеорелізи
- •Інформаційні ресурси
- •Бази даних
- •Супутники
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 8. Збирання новин
- •Підготовка Пошук
- •Завдання
- •Графік роботи репортерів на вівторок, 16 грудня
- •Інформаційне підґрунтя
- •Методи По телефону
- •Опитування
- •Підготовка сенсації
- •Контакти
- •Основні правила
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 9. Аудіоматеріали
- •Види аудіоматеріалів
- •Живі голоси
- •Запитання і відповіді
- •Звукові записи
- •Коментарі
- •Технічні прийоми Інтерв’ю
- •Телефонні інтерв’ю
- •Природні звуки
- •Передача інформації
- •Редагування
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 10. Написання текстів для аудіоматеріалів
- •Підводки
- •Підготовка
- •Уникнення повторів
- •Поєднання
- •Відводки
- •Повторення імен
- •Підсумовування
- •Аудіотекст
- •Позначки
- •Більше одного синхрону
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 11. Висвітлення
- •Трагедії
- •Офіційні особи
- •Лікарні
- •Політика
- •Промови
- •Прес-конференції
- •Кампанії
- •Опитування
- •Розслідування
- •Акції протесту
- •Економіка
- •Сенсації
- •Прямий ефір
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина ііі. Виробництво Розділ 12. Інформаційні випуски
- •Упорядкування
- •Важливість новини
- •Різноманітність
- •Географія
- •Верстка новин
- •Рекламні паузи
- •Ексклюзиви
- •Хронометраж
- •Заповнення
- •Переписування
- •Поєднувальні конструкції
- •Заголовки
- •Новини спорту
- •Ситуації на дорогах
- •Фінансові й сільськогосподарські новини
- •Початок і завершення
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 13. Зв’язки з громадськістю
- •Документальні програми
- •Збір аудіоматеріалів
- •Організація
- •Програми-інтерв’ю
- •Підготовка
- •Запитання
- •Авторський коментар
- •Підсумки
- •Розділ 14. Відеоматеріали
- •Балакучі голови
- •Графіка
- •Проекція
- •Комп’ютерна графіка
- •Рухомий рядок
- •Відеозйомка
- •Аматорська відеозйомка
- •Підсумки
- •Розділ 15. Телевізійний репортаж
- •Знімальна група
- •Основні процедури
- •Види зйомки
- •Панорама і зум
- •Порядок зйомки
- •Композиція
- •Розповідь історії
- •Синхрони
- •Стенд-апи
- •Прямий репортаж
- •Збір новин за допомогою супутника
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 16. Написання текстів до відеоматеріалів
- •Зачитування
- •Графічні зображення
- •Відеозапис
- •Підводка ведучого до репортажу
- •Розповідь
- •Фонові зображення
- •Окреме написання тексту
- •Наближене написання тексту
- •Синхронізація
- •Уважність
- •Розрахунок часу
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина IV. Телебачення Розділ 17. Телевізійні новини
- •Редактори інформаційного відділу
- •Продюсери
- •Журналісти
- •Прогноз погоди і новини спорту
- •Режисери
- •Технічний персонал
- •Підсумки
- •Частина V. Інтернет та етика Розділ 18. Новини в інтернеті
- •У відділі новин
- •Новини для сайту
- •Посилання
- •Написання текстів для сайту
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 19. Закон і етика
- •Стандарти
- •Точність
- •Поведінка
- •Конфлікт інтересів
- •Приватність
- •Заворушення
- •Інсценування
- •Відтворення подій
- •Приховані мікрофони і камери
- •Захист джерел
- •Доступ до інформації
- •Лікарні
- •Записи урядовців
- •Урядові збори
- •Підсумки
- •Код етичних і професійних норм асоціації радіо- і тележурналістів
Телефонні інтерв’ю
Головне, про що треба пам’ятати, беручи інтерв’ю по телефону, це безпека. Люди, з якими ви розмовляєте, мають бути попереджені, що те, що вони кажуть вам по телефону, може бути використано в ефірі. Винятком з цього правила можуть бути лише репортери станції, яких попереджати не треба, і люди, що дзвонять у прямий ефір, котрі й так знають, на що вони йдуть.
Міністр просить зменшити муніципальний податок; мер каже, що зараз це неможливо. Репортер Боб Парланте з бостонської станції WHDH телефонує голові міської ради, щоб почути його думку. Голова міської ради налаштований критично. Парланте каже йому, що його слова записуються, і починає запис, а потім отримує такий коментар по телефону:
Я думаю, мер намагається зберегти прибуток, який він отримує від податку, а наступного року, перш ніж іти на повторні вибори, він зменшить податок.
Звісно, це телефонне інтерв’ю має й іншу назву. Воно також є фактичним матеріалом. Крім того, телефонне інтерв’ю може бути опитуванням, яке проводиться по телефону.
Це найпростіший спосіб отримати звуковий матеріал для новинного випуску. Замість того, щоб бігати від однієї події до іншої, репортер може набрати телефонний номер й отримати коментарі з будь-якого місця. Звісно, це не може замінити репортаж із місця подій, але цим варто скористатися, коли терміново потрібні факти, а репортер не може залишити відділ новин.
Ось приклад телефонного репортажу: співробітник ABC, що працював у монтажній, отримав завдання дізнатися деякі факти про торнадо, що було зафіксовано того вечора поблизу Сент-Пола у Міннесоті. Перший дзвінок — у поліцію. Зайнято. Другий дзвінок — до місцевої пожежної частини. (Всі ці номери він дізнався в оператора довідкової служби). Зайнято. Ще кілька десятків дзвінків за цими ж самими й іншими номерами поліцейського відділку та пожежної частини. Зайнято, зайнято, зайнято... Тоді дзвінок до місцевої лікарні. Пішов виклик. «Доброго дня, можу я поговорити із відділенням швидкої допомоги?»
«Добрий день! Я з NBC Radio News. Чи є у вас хтось, хто бачив торнадо і хто може підійти до телефону?» Там був працівник місцевої крамниці, котрий і розповів драматичну історію про те, як йому, коли він почув попередження про торнадо, довелося бігати по магазину, щоб змусити покупців лягти на підлогу. Цей продавець, який потрапив до лікарні з численними ушкодженнями, також розповів, як в останню мить він вибіг із крамниці до маленького хлопчика, якого побачив біля дверей. Він схопив його, кинув на землю і накрив собою якраз перед тим, як налетів торнадо. Дитина залишилася цілою. Продавцеві порізало руку уламком скла. NBC провела чотири телефонні інтерв’ю, зателефонувавши ще до заправки, ще однієї крамниці і до ресторану, що був на тій території, й отримавши таким чином ще кілька свідчень від людей, котрі на власні очі бачили торнадо.
Природні звуки
Репортера послали на залізничну станцію, щоб він записав реакцію одного з пасажирів на зміни у сервісі. Зробивши потрібний синхрон і зібравши інформацію, репортер повернувся до відділу новин, щоб записати голосовий репортаж. Але режисер відправив його назад на вокзал — репортаж повинен містити звуки поїздів і метушню пасажирів на задньому фоні. Колишній керівник NBC Radio News Джим Фарлі, наприклад, і досі сердиться на одного зі своїх репортерів, який записав репортаж про автоперегони в Індіанаполісі зі свого готельного номера.
Природні звуки виконують на радіо ту ж саму функцію, яку в газеті виконують ілюстрації. Репортер х’юстонської радіостанції KUNF Лорі Джонсон каже, що репортери їхньої станції будь-що намагаються записати звуки, оскільки цей інтершум «відтворює реальне життя, переносячи людей у вир подій». Репортери NBC, описуючи технологію посадки надзвукового Конкорда, підіймали мікрофони просто в небо, щоб записати звук посадки літака. А один репортер з WNEW якось навіть перейшов Бруклінський міст, щоб знайти на тому боці затоки супермаркет, де можна було б записати голосовий репортаж на фоні звуків сканування касиром товарів. Він хотів мати інтершум касового апарату.
Військові репортажі бажано робити на фоні звуків стрілянини, — хоча свист куль може бути трохи віддаленим. В історії на тему фермерства можна використати звуки корів, овець чи курей. Сюжет про магазин одягу можна зробити на фоні шелестіння тканини. Один репортер NBC якось записав репортаж про смерть іноземного лідера на тлі церковних дзвонів.
Звісно, природні звуки не повинні заглушувати слова самого репортера. Крім того, вони завжди повинні бути чіткими, щоб слухачі могли зрозуміти, які саме звуки вони чують. Якщо інтершумом є людські крики, в сюжеті має пояснюватися, хто кричить і чому.
Найкращий спосіб записати інтершум якісно — це записати його окремо, а потім накласти на сюжет. У такий спосіб можна легко відрегулювати його гучність і прибрати там, де це буде потрібно. Майк Ізгроу з WNEW записав звуки пострілів у місцевому стрілецькому клубі, потім наклав цей запис на репортаж про контроль над зброєю. Спочатку він подав звуки пострілів на повній гучності, а потім зменшив їх до рівня, на якому вони не перешкоджали начитці.
Завдяки останньому поколінню аудіотехніки все це можна робити просто на місці, звідки робиться репортаж. Деякі репортери носять із собою невеличкий диктофон, яким вони записують інтершум. Потім вони підключають його до основного запису спеціального передавача і відтворюють таким чином природні звуки під час свого репортажу. Існує і простіший спосіб редагування звуку: репортер підносить мікрофон до джерела звуку, який йому потрібен, фіксує його, а потім підносить мікрофон до свого рота і просто говорить у нього, а сторонні звуки вже не заважають його роботі. У кінці репортажу він може знову повернути мікрофон до джерел природних звуків і зафіксувати їх на кілька секунд. Крім того, інтершум завжди є у «фондах», якщо вони доступні. Наприклад, репортер NBC, описуючи вибух бомби на манхеттенській Парк-авеню, розпочав свій репортаж з того, що потримав кілька секунд мікрофон біля двірника, що підмітав розбите скло з вулиці. У «розерах» репортери повинні описувати вигляд, запах чи відчуття події. Що ж стосується звуку, то його, зрештою, можна дати слухачам почути самостійно.
Одного разу репортери отримали завдання, для якого їм навіть не знадобилося виходити за межі відділу новин — їм треба було записати інтершум до сюжету про смерть винахідника телетайпу.