- •Мітчел Стівенс Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Наталії Єгоровець
- •Передмова
- •Примітки
- •Частина і. Написання Розділ 1. Текст
- •Зв’язність тексту
- •Комп’ютери у відділі новин
- •Заголовки
- •Сторінки
- •Читабельність
- •Скорочення
- •Не розривайте речення
- •Акценти
- •Правопис
- •Хронометраж
- •Перевірка
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 2. Слова
- •Проста мова
- •«Неформально»
- •Технічні терміни
- •Скорочення
- •Принадлива мова
- •Особистісний підхід
- •Реалістичність
- •Активні дієслова
- •Часові форми дієслів
- •Ідіоматичні вислови
- •Метафори
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 3. Значення
- •Влучність
- •Використання слів
- •Залежні слова
- •Вживання «каже»
- •Об’єктивність
- •Перебільшення
- •Власна думка
- •Компетентність
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 4. Речення
- •Зрозумілість
- •Простота
- •Вставні слова та уточнення
- •Імена і назви
- •Стислість
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 5. Підводки
- •Інтрига
- •Актуальність
- •Ординарність
- •Підготовка
- •Делікатні підводки
- •Підготовка
- •Види підводок
- •Змістові підводки
- •Загальні підводки
- •Підводки-зволікання
- •Підводки-твердження
- •Підводки-запитання
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 6. Сюжети
- •Ефективність
- •Підтримка підводки
- •Відбір інформації
- •Хід думки
- •Організація
- •Споріднені ідеї
- •Послідовність
- •Упорядкування
- •Переходи
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина іі. Репортаж Розділ 7. Джерела
- •Інформаційні агентства
- •Інформаційні служби для електронних змі
- •Розсилки для друкованих змі
- •Бюлетені
- •Інші розсилки
- •Інші джерела
- •Аудіоджерела новин
- •Відеоджерела новин
- •Поліцейське радіо
- •Прес-релізи
- •Аудіо- і відеорелізи
- •Інформаційні ресурси
- •Бази даних
- •Супутники
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 8. Збирання новин
- •Підготовка Пошук
- •Завдання
- •Графік роботи репортерів на вівторок, 16 грудня
- •Інформаційне підґрунтя
- •Методи По телефону
- •Опитування
- •Підготовка сенсації
- •Контакти
- •Основні правила
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 9. Аудіоматеріали
- •Види аудіоматеріалів
- •Живі голоси
- •Запитання і відповіді
- •Звукові записи
- •Коментарі
- •Технічні прийоми Інтерв’ю
- •Телефонні інтерв’ю
- •Природні звуки
- •Передача інформації
- •Редагування
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 10. Написання текстів для аудіоматеріалів
- •Підводки
- •Підготовка
- •Уникнення повторів
- •Поєднання
- •Відводки
- •Повторення імен
- •Підсумовування
- •Аудіотекст
- •Позначки
- •Більше одного синхрону
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 11. Висвітлення
- •Трагедії
- •Офіційні особи
- •Лікарні
- •Політика
- •Промови
- •Прес-конференції
- •Кампанії
- •Опитування
- •Розслідування
- •Акції протесту
- •Економіка
- •Сенсації
- •Прямий ефір
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина ііі. Виробництво Розділ 12. Інформаційні випуски
- •Упорядкування
- •Важливість новини
- •Різноманітність
- •Географія
- •Верстка новин
- •Рекламні паузи
- •Ексклюзиви
- •Хронометраж
- •Заповнення
- •Переписування
- •Поєднувальні конструкції
- •Заголовки
- •Новини спорту
- •Ситуації на дорогах
- •Фінансові й сільськогосподарські новини
- •Початок і завершення
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 13. Зв’язки з громадськістю
- •Документальні програми
- •Збір аудіоматеріалів
- •Організація
- •Програми-інтерв’ю
- •Підготовка
- •Запитання
- •Авторський коментар
- •Підсумки
- •Розділ 14. Відеоматеріали
- •Балакучі голови
- •Графіка
- •Проекція
- •Комп’ютерна графіка
- •Рухомий рядок
- •Відеозйомка
- •Аматорська відеозйомка
- •Підсумки
- •Розділ 15. Телевізійний репортаж
- •Знімальна група
- •Основні процедури
- •Види зйомки
- •Панорама і зум
- •Порядок зйомки
- •Композиція
- •Розповідь історії
- •Синхрони
- •Стенд-апи
- •Прямий репортаж
- •Збір новин за допомогою супутника
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 16. Написання текстів до відеоматеріалів
- •Зачитування
- •Графічні зображення
- •Відеозапис
- •Підводка ведучого до репортажу
- •Розповідь
- •Фонові зображення
- •Окреме написання тексту
- •Наближене написання тексту
- •Синхронізація
- •Уважність
- •Розрахунок часу
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина IV. Телебачення Розділ 17. Телевізійні новини
- •Редактори інформаційного відділу
- •Продюсери
- •Журналісти
- •Прогноз погоди і новини спорту
- •Режисери
- •Технічний персонал
- •Підсумки
- •Частина V. Інтернет та етика Розділ 18. Новини в інтернеті
- •У відділі новин
- •Новини для сайту
- •Посилання
- •Написання текстів для сайту
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 19. Закон і етика
- •Стандарти
- •Точність
- •Поведінка
- •Конфлікт інтересів
- •Приватність
- •Заворушення
- •Інсценування
- •Відтворення подій
- •Приховані мікрофони і камери
- •Захист джерел
- •Доступ до інформації
- •Лікарні
- •Записи урядовців
- •Урядові збори
- •Підсумки
- •Код етичних і професійних норм асоціації радіо- і тележурналістів
Розсилки для друкованих змі
Раніше інформаційні агентства надсилали національним газетам два блоки інформації — А і Б. Обидва складалися з національних і міжнародних новин. До блоку А входили важливіші новини, а до блоку Б — все, що залишалося. Радіо і телебачення — де немає пустих сторінок для заповнення другорядними новинами — могли б зацікавитися лише блоком А.
АР і UPI й досі формують національні блоки А, але зараз вони дають клієнтам можливість отримати мікс національних і регіональних новин, подібних до тієї підбірки, яка міститься в розсилках для електронних ЗМІ. Крім того, доступними є підбірки суто регіональних новин. Радіо- і телевізійним станціям, які вирішать скористатися розсилкою для друкованих ЗМІ, буде з чого обирати.
Перша проблема, яка виникає у журналістів із цими розсилками, — це їхній розклад. Газетний світ поділяється на дві групи — ранкові та вечірні газети. Інформаційні розсилки відображають цей розклад і розроблені таким чином, щоб подавати повний огляд денних новин кожні дванадцять годин — з півдня до півночі для ранкових газет і з півночі до півдня для вечірніх. Телевізійним станціям же доводиться видавати новини кілька разів на день, а радіостанціям — взагалі щогодини, тож це незручно. Але, на щастя, інформагенції постійно оновлюють головні теми — історії, в яких найбільше зацікавлені журналісти радіо й телебачення. І хоча ці тексти не організовані у чіткі годинні блоки, все ж вони допомагають підтримувати свіжість новин для електронних ЗМІ.
Друга проблема друкованих розсилок полягає в тому, що оскільки в неділю немає вечірніх газет, то в неділю зранку інформагенції не надсилають звичної підбірки новин. У будь-якому випадку неділя є найслабшим днем щодо новин, тож журналістам доводиться запасатися кількома «вічнозеленими» сюжетами-історіями, які можуть зачекати кілька днів і вийти в ефір у неділю.
Перевага друкованих розсилок — широкий вибір інформації, з якої журналісти можуть зробити власні історії. Подаючи якусь історію, друкована розсилка описує її за допомогою набагато більшої кількості слів, ніж це робить електронна розсилка. Таким чином, ви отримуєте у своє розпорядження набагато більше фактів. Інший спосіб збільшити кількість доступної інформації, який використовує більшість відділів новин, це збирання різних версій історії в різних розсилках і об’єднання їх разом. У відділах новин є режисер, який розподіляє інформацію. Зазвичай перший крок полягає в розподілі інформаційної підбірки на національні, міжнародні, регіональні та міські новини, а потім — на окремі історії. Це дає змогу журналістам мати вичерпну картину кожного сюжету.
Більші відділи новин мають різні версії історій, узяті з різних інформаційних розсилок, тому що одна підбірка може пропустити те, що є в іншій. У страхітливій історії про москвича, що напав на трьох туристів із сокирою, наприклад, UPI, АР і Рейтер, — всі надіслали змістовні репортажі у своїх розсилках о 7:30 ранку, але в АР не було слів свідка про те, що одному з туристів відрубали голову, UPI не вказала вік московського нападника, а АР і Рейтер не зазначили, що чоловік виглядав справжнім «велетнем». Кожен із цих фактів міг змінити саму історію. Лише журналіст із можливістю перевірити усі три джерела міг використати їх усі.
Перший крок на шляху перетворення тексту розсилки на сюжет — це уважно прочитати усі факти. Інколи для того, щоб краще зрозуміти історію, доведеться зачекати на її оновлену версію.
Працюючи із кількома інформагентствами, журналіст чи редактор бере на себе відповідальність за контроль тексту — перевірку того, що версія станції незмінна і основана на найкращому джерелі інформації. Буде неправильно сказати в одному випуску: «в авіакатастрофі загинуло 27 людей», спираючись на дані АР, а в іншому випуску, керуючись повідомленням UPI, заявити, що «загинуло 22 людини». Якщо різні джерела суперечать одне одному, хтось у відділі новин повинен уважно порівняти різні тексти й обрати з них спільні факти. Потім усі журналісти повинні дотримуватися цієї версії доти, поки факти знову не зміняться. У таких випадках, якщо виникають сумніви, вказуйте меншу кількість жертв. Завжди легше додати кількох загиблих пізніше, ніж воскресити тих, кого ви щойно «вбили». Як тільки підбір фактів завершено, можна починати писати. На цьому етапі історія має пройти повну трансформацію — газетний і телерадіомовленнєвий стиль настільки відрізняються, що складно знайти навіть одне речення, що підходило б їм обом. Речення з друкованої розсилки треба розчленувати, загострити, «приправити» і сформувати. Коли історія готова, спільними мають бути лише факти. Як правило, більшість журналістів не дозволяють реченням з інформджерел потрапляти до тексту сюжету. І не через те, що це було б неетично, — розсилки, власне, і пишуться для того, щоб їх «плагіатували», — просто нерозумно використовувати в ефірі речення, призначені для газети.
Ось приклад історії, взятої з розсилки АР, призначеної для друкованих ЗМІ:
ВС — Маммограми, 0617
Американські маммографи програють у порівнянні з британськими
Автор — Лінді Таннер
Медичний журналіст АР
Чикаго (АР) — американські лікарі, проводячи удвічі більше тестів, ніж британські медики, виявляють таку ж саму кількість ракових захворювань через низьку якість маммографічних досліджень і через страх кримінальної відповідальності за лікарську недбалість, — свідчать результати досліджень.
Вивчення цього питання показало, що американські рентгенологи в порівнянні зі своїми британськими колегами називають результати набагато більшої кількості маммограм неточними чи підозрілими, в результаті чого американським жінкам з раком чи без доводиться проходити вдвічі більше необхідних тестів, таких як біопсія.
Результати дослідження ілюструють, що існує потреба у кращій маммографічній підготовці американських рентгенологів заради підвищення їхньої кваліфікації в інтерпретації результатів обстежень.
«Необхідно встановити дуже чіткі й конкретні стандарти й завдання для тлумачення маммографій, — заявила провідна письменниця Каліфорнійського університету, доктор Ребекка Сміт-Біндмен. — Рентгенологи, які допускають неточні тлумачення, мають бути повідомлені про те, що так робити не можна, й отримати можливість навчитися виконувати свою роботу на належному рівні».
Результати цього дослідження були опубліковані в середу в журналі Американської медичної асоціації.
Доктор Девід Дершоу, президент Об’єднання дослідників молочної залози і директор відділу молочної залози Меморіального центру ракових захворювань Слоуна-Кеттерінга, заявив, що навчання не зможе охопити всі американські програми із дослідження ракових захворювань.
Він розкритикував дослідників за недооцінку важливої різниці між американськими і британськими методами діагностики раку: більшість випадків виявлення раку молочної залози на ранніх стадіях зафіксовано саме у Сполучених Штатах.
On the Net: JAMA:hltp//jama.ama-assn.org
АР-10-22-03 0139EDT
По-перше, що означають ці коди? «ВС» говорить про те, що історія була надіслана і в ранковому, і у вечірньому сервісі — both cycles. (Позначка «АМ» свідчила б про те, що історію написано для ранкових газет, тобто її було надіслано у другій половині дня — з полудня до півночі.) «Маммограми» — це заголовок (див.: Розділ 1. Текст), яким АР називає цю історію. «0617» — це номер, яким АР позначив цю історію. Сюжет закінчується ініціалами розсилки, датою і часом, коли його було надіслано. Час важливий — він позначає свіжість. Веб-адреса, за якою опубліковано оригінальні результати досліджень, також вказується.
Що ж у цій історії є новиною? Для американської станції найважливішим елементом є заголовок, яким АР назвав сюжет для своїх клієнтів: Американські маммографи програють. Натяк на те, що американські лікарі погано виконують свою роботу, необхідно пояснити і вказати можливе спростування. Коротко. Для довгих тверджень, імен і титулів немає місця. Сюжет, який було написано за цим інформаційним текстом, використав дещо відмінну від тексту розсилки підводку, а також використав свіжу підбірку речень:
Результати досліджень свідчать про те, британці краще за американців тлумачать маммограми. Дослідження показали, що британські лікарі виявляють приблизно таку саму кількість ракових захворювань молочної залози. Але, як свідчать результати дослідів, американські лікарі для їх виявлення проводять удвічі більше тестів через те, що місцеві медики часто не можуть визначити, чи вказують результати рентгену на рак у пацієнта. Дослідник з Каліфорнійського університету стверджує, що американські рентгенологи потребують підвищення кваліфікації в тлумаченні результатів маммографії. Втім, один американський лікар стверджує, що дослідження, результати якого опубліковані в журналі Американської медичної асоціації, нехтують однією важливою перевагою американської медицини — виявленням раку на ранніх стадіях, коли його найбільш вірогідно вилікувати.
КРОМ, Арканзас
Переписування текстів із розсилок для друкованих ЗМІ становить основу написання новин для електронних ЗМІ. Воно містить поєднання фактів і вміщення їх у короткі, чіткі новинні сюжети.