Продюсери

«Спираючись на ранкові збори, я формую, що за чим йтиме у програмі, — розповідає об одинадцятій ранку продюсер новин о шостій Стів Сабато. — У нас є дві програми — о 5:30 і о 16.00, і вони обидві мають бути різними, щоб сюжети не повторювалися. Через це ми вирішили розпочати випуск о 5:30 сюжетом про небезпечні іграшки, а випуск о шостій вечора — історією про звинувачення поліцейського».

Сабато розпочав свій день близько дев’ятої ранку з того, що прочитав новини дня. До початку зборів він уже перечитав національну і регіональну розсилки UPI та АР, а також переглянув «Hartford Courant», «New York Times» та «USA Today». Продюсер повинен знати про всі новини дня, аби прийняти розумне рішення у виборі подій, які треба включати у випуски новин. Зараз він думає не лише про сюжети, які робитимуть репортери каналу, а й про начитку, сюжети, що використовуватимуться без відео. Він має роздати завдання журналістам. Також він шукає якісь національні події, які треба включити до випуску.

Це і є робота продюсера інформаційного випуску. На відміну від театральних чи кінопродюсерів, які зазвичай є лише виконавцями (і цим на крок відходять від самої сутності продюсування), продюсери електронної журналістики відповідають за наповнення. Вони є головними журналістами, що працюють над програмою. Продюсер інформаційного випуску подібний до головного редактора в газеті.

Деякі продюсери на більших за WTNH каналах мають більше помічників, ніж має Сабато. Там може бути виконавчий продюсер, що координує всі інформаційні випуски каналу, а також кілька помічників продюсера, які спостерігають за підготовкою сюжетів. Але навіть на WTNH, де Сабато працює один, він залежить від роботи журналістів і репортерів, а також від технічного персоналу каналу. Він все одно консультуватиметься з режисером новин і помічником режисера й обговорюватиме свою роботу з редактором інформаційної служби, ведучими та іншими співробітниками. І хоча продюсерам допомагають вести корабель, штурвал все ж таки залишається в їхніх руках. Стів Сабато відповідає за впорядкування сюжетів і їх послідовність у випусках. Він це контролює. Ось як Сабато це робить:

До 12:00 Сабато вивчає інформаційні розсилки і газети. Він телефонує у три інформаційних відеосервіси, де можна взяти національний чи регіональний відеоматеріал, — CNN та щоденну електронну розсилку ABC. (Сабато вважає, що головною національною подією сьогодні є новина про шахтарів, що заблоковані у шахті в штаті Юта. Хтось з ABC сказав йому, що у них, вірогідно, буде відео до цієї історії). Потім Сабато розшукує в архівах якийсь відеоматеріал, який можна використати в сьогоднішньому сюжеті.

З 12:00 до 13:00 Сабато складає чорновий варіант списку, в якій послідовності він використає сюжети. Головний обов’язок продюсера — це організація інформаційного випуску, а саме попередній план дає змогу викласти цю організацію на папері або ж у комп’ютері. Сабато узгоджує свої рішення з режисером новин чи його помічником, знайомить із ними помічника редактора інформаційного відділу, після чого з першої до другої години дня роздруковує робочу копію цього плану.

Організовуючи програму, Сабато не лише шукає, чим би заповнити порожній час. Програма має чіткий формат: у ній є вісім блоків новин, які йдуть між рекламою; у блоку 6:30 домінує прогноз погоди; більшу частину блоку 6:45 займають новини спорту; завершальний блок належить інформації про зміни у прогнозі погоди і якійсь несподіваній сенсації. Щоб втримати цікавість глядачів протягом всієї програми, для початку кожного блоку потрібна якась важлива інформація про подію.

Однією з таких подій є ЗВИНУВАЧЕНИЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ, і саме він відкриватиме один із блоків. Сабато вирішує поставити у другий блок НЕБЕЗПЕЧНІ ІГРАШКИ. Інші важливі сюжети, як СУДДЯ СПАЙЖЕЛ і ВОДІННЯ У НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ, розміщаються в решті першого блоку, а ВИТІК БЕНЗИНУ відкриває третій блок. П’ятий блок починає головна національна подія — сюжет ШАХТА В ЮТІ.

План, який складає Сабато, також має визначений формат. Він поділяється на колонки, в яких зазначаються ініціали ведучого, що читатиме сюжет чи підводку, номер сюжету, його назва, ініціали автора, тип графіки та відео, джерело, час виходу у випуску і хронометраж.

Коли план готовий, Сабато перевіряє, чи всі журналісти і репортери знають, що вони мають написати і яка тривалість їхніх сюжетів. Потім, о другій, настає час для зустрічі з художником, який підготує графіку, і відеомонтажерами, які монтуватимуть анонси і заголовки. Головна проблема на сьогодні — це знайти достатньо різних картинок для графічного оздоблення великої кількості різдвяних сюжетів, що складають випуск. Є зображення гірлянди, кілька свічок, Санта...

З третьої до четвертої Сабато працює над заголовками й анонсами: «Далі в Action News ми розповімо вам про ті різдвяні іграшки, які так стурбували покупців...» Під час роботи він поглядає у телевізор, де ввімкнено CNN, а також переглядає інформаційні розсилки: «Може, щось трапилося?» До четвертої його текст починає вимальовуватися.

Сабато, який зараз у своєму редакторському капелюсі, намагається все перечитати — роботу своїх журналістів і репортерів. Він додає деякі рядки, дещо вилучає і перевіряє деякі факти. Сьогодні є лише одна головна проблема: текст до сюжету про плани відновлення доріг і мостів штату містить надто багато цифр. Сабато хоче, щоб його переписали. Все інше прийнятне. Невже це буде безпроблемна програма?

Ні. Перша порція поганих новин з’являється о 17:00, коли приходить щоденна електронка з ABC: історії про шахти в Юті, на яку чекав Сабато, немає у списку надісланих відеоматеріалів. Сабато просить журналіста написати просту начитку для ведучого на цю тему — цю історію дуже важливо включити у випуск. Потім він просить написати підводку до іншого відеорепортажу, надісланого ABC, який він неохоче вирішує використати.

Друга, третя і четверта проблеми з’являються одна за одною: ІНФРАСТРУКТУРА досі не готова — репортер ще її переписує; УНІВЕРСИТЕТСЬКЕ РАДІО також не готове — його пише той самий репортер, що зараз переписує ІНФРАСТРУКТУРУ. А репортер, який мав зробити СУДДЮ СПАЙЖЕЛА, взагалі ще не повернувся до відділу новин.

Напруга відбивається на поспішних діях Сабато: він перекладає купи паперу на своєму столі, хоче поговорити із журналістом, кличе через всю кімнату редактора, щоб той перевірив того нерозторопного репортера, потім знову занурюється у свої папери. Керуючись своїм планом, Сабато намагається організувати і пронумерувати сторінки сценарію випуску. Він вставляє чисті аркуші на місце тих сюжетів, яких досі немає. Вже 17:30, а порожніх сторінок надто багато.