- •Мітчел Стівенс Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Наталії Єгоровець
- •Передмова
- •Примітки
- •Частина і. Написання Розділ 1. Текст
- •Зв’язність тексту
- •Комп’ютери у відділі новин
- •Заголовки
- •Сторінки
- •Читабельність
- •Скорочення
- •Не розривайте речення
- •Акценти
- •Правопис
- •Хронометраж
- •Перевірка
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 2. Слова
- •Проста мова
- •«Неформально»
- •Технічні терміни
- •Скорочення
- •Принадлива мова
- •Особистісний підхід
- •Реалістичність
- •Активні дієслова
- •Часові форми дієслів
- •Ідіоматичні вислови
- •Метафори
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 3. Значення
- •Влучність
- •Використання слів
- •Залежні слова
- •Вживання «каже»
- •Об’єктивність
- •Перебільшення
- •Власна думка
- •Компетентність
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 4. Речення
- •Зрозумілість
- •Простота
- •Вставні слова та уточнення
- •Імена і назви
- •Стислість
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 5. Підводки
- •Інтрига
- •Актуальність
- •Ординарність
- •Підготовка
- •Делікатні підводки
- •Підготовка
- •Види підводок
- •Змістові підводки
- •Загальні підводки
- •Підводки-зволікання
- •Підводки-твердження
- •Підводки-запитання
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 6. Сюжети
- •Ефективність
- •Підтримка підводки
- •Відбір інформації
- •Хід думки
- •Організація
- •Споріднені ідеї
- •Послідовність
- •Упорядкування
- •Переходи
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина іі. Репортаж Розділ 7. Джерела
- •Інформаційні агентства
- •Інформаційні служби для електронних змі
- •Розсилки для друкованих змі
- •Бюлетені
- •Інші розсилки
- •Інші джерела
- •Аудіоджерела новин
- •Відеоджерела новин
- •Поліцейське радіо
- •Прес-релізи
- •Аудіо- і відеорелізи
- •Інформаційні ресурси
- •Бази даних
- •Супутники
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 8. Збирання новин
- •Підготовка Пошук
- •Завдання
- •Графік роботи репортерів на вівторок, 16 грудня
- •Інформаційне підґрунтя
- •Методи По телефону
- •Опитування
- •Підготовка сенсації
- •Контакти
- •Основні правила
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 9. Аудіоматеріали
- •Види аудіоматеріалів
- •Живі голоси
- •Запитання і відповіді
- •Звукові записи
- •Коментарі
- •Технічні прийоми Інтерв’ю
- •Телефонні інтерв’ю
- •Природні звуки
- •Передача інформації
- •Редагування
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 10. Написання текстів для аудіоматеріалів
- •Підводки
- •Підготовка
- •Уникнення повторів
- •Поєднання
- •Відводки
- •Повторення імен
- •Підсумовування
- •Аудіотекст
- •Позначки
- •Більше одного синхрону
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 11. Висвітлення
- •Трагедії
- •Офіційні особи
- •Лікарні
- •Політика
- •Промови
- •Прес-конференції
- •Кампанії
- •Опитування
- •Розслідування
- •Акції протесту
- •Економіка
- •Сенсації
- •Прямий ефір
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина ііі. Виробництво Розділ 12. Інформаційні випуски
- •Упорядкування
- •Важливість новини
- •Різноманітність
- •Географія
- •Верстка новин
- •Рекламні паузи
- •Ексклюзиви
- •Хронометраж
- •Заповнення
- •Переписування
- •Поєднувальні конструкції
- •Заголовки
- •Новини спорту
- •Ситуації на дорогах
- •Фінансові й сільськогосподарські новини
- •Початок і завершення
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 13. Зв’язки з громадськістю
- •Документальні програми
- •Збір аудіоматеріалів
- •Організація
- •Програми-інтерв’ю
- •Підготовка
- •Запитання
- •Авторський коментар
- •Підсумки
- •Розділ 14. Відеоматеріали
- •Балакучі голови
- •Графіка
- •Проекція
- •Комп’ютерна графіка
- •Рухомий рядок
- •Відеозйомка
- •Аматорська відеозйомка
- •Підсумки
- •Розділ 15. Телевізійний репортаж
- •Знімальна група
- •Основні процедури
- •Види зйомки
- •Панорама і зум
- •Порядок зйомки
- •Композиція
- •Розповідь історії
- •Синхрони
- •Стенд-апи
- •Прямий репортаж
- •Збір новин за допомогою супутника
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 16. Написання текстів до відеоматеріалів
- •Зачитування
- •Графічні зображення
- •Відеозапис
- •Підводка ведучого до репортажу
- •Розповідь
- •Фонові зображення
- •Окреме написання тексту
- •Наближене написання тексту
- •Синхронізація
- •Уважність
- •Розрахунок часу
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина IV. Телебачення Розділ 17. Телевізійні новини
- •Редактори інформаційного відділу
- •Продюсери
- •Журналісти
- •Прогноз погоди і новини спорту
- •Режисери
- •Технічний персонал
- •Підсумки
- •Частина V. Інтернет та етика Розділ 18. Новини в інтернеті
- •У відділі новин
- •Новини для сайту
- •Посилання
- •Написання текстів для сайту
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 19. Закон і етика
- •Стандарти
- •Точність
- •Поведінка
- •Конфлікт інтересів
- •Приватність
- •Заворушення
- •Інсценування
- •Відтворення подій
- •Приховані мікрофони і камери
- •Захист джерел
- •Доступ до інформації
- •Лікарні
- •Записи урядовців
- •Урядові збори
- •Підсумки
- •Код етичних і професійних норм асоціації радіо- і тележурналістів
Види зйомки
Кадри, зроблені камерою, зазвичай поділяють на три групи: крупні, середні і загальні.
Крупний план (КП) — це кадр людської голови і, можливо, плечей. (Іноді камера підходить навіть ще ближче, внаслідок чого екран заповнюють очі, ніс, щоки, рот і ще щось — особливе укрупнення.) Короткі кадри з жестами чи руками, що нервово щось перебирають, або ж обвуглена лялька у вогні, також називають крупними планами.
Середній план (СП) загалом показує об’єкти і деяку частину їхнього оточення — обвуглена лялька в оточенні кількох метрів вугілля, вивіска чи інший напис на дверях магазину. Середній план людини зазвичай включає тіло по пояс.
Загальні плани (ЗП) показуть предмети у перспективі — цілий ряд магазинів, вигляд будинку, що палає. Загальні плани людей містять повністю їхнє тіло і обов’язково більшість того, що розташоване навколо них.
Роль, яку такі кадри можуть виконувати в сюжеті, описується нижче. Одне технічне зауваження: наші очі стежать за рухом — чи то повстанець, що втікає від поліцейських, чи будинок, що стрибає вгору й вниз через те, що в оператора тремтять руки. Для зйомок загальних планів обов’язково потрібно використовувати штатив. Повстання, оскільки у ньому є рух і трохи додаткових рухів буде непомітно, можна знімати «з плеча». Як каже оператор з KNSD із Сан-Дієго Джон де Тарсіо: «Якщо в реальності це не виглядає, наче землетрус, то на відео воно також не має так виглядати». Крім того, чим ближче камера сфокусована на предметі, тим помітнішими є її рухи. Тож оператори-початківці, яким важко тримати камеру нерухомо, можуть надавати перевагу загальним планам.
Панорама і зум
Існують два способи, за якими можуть рухатися лінзи камери: вони можуть робити панорамний кадр, а можуть «наїздити». Обома цими прийомами початківці схильні зловживати.
У панорамі камера повільно оглядає велику територію. Панорами використовують для спостереження за рухом — можливо, приїздить поліція; щоб показати масштаб чогось — місця аварії; або ж для того, щоб зробити акцент на деяких психологічних зв’язках — наскільки близько розташований кінотеатр для дорослих від школи.
Утім, деякі режисери застерігають репортерів від використання панорамної зйомки. Єдина причина цього — панораму складно зняти добре. Камера повинна рухатися повільно і нерухомо, інакше будуть стрибки. Надмірна кількість панорам у сюжеті викликає у глядачів запаморочення. Також неприпустимими є безперервні «наїзди-від’їзди» камерою на об’єкт. Однієї панорами цілком достатньо.
Є простіший спосіб зняти дві речі, що розташовані поруч. Замість того, щоб переводити панораму з одного предмета на інший, зніміть спочатку один, а потім інший. Це дасть можливість уникнути усіх тих зайвих секунд, що витрачаються, поки камера переходить з одного об’єкта на другий. Статичні кадри набагато менше шкодять, ніж нестатичні стрибки камери.
Якщо ж панораму таки треба зняти, буде розумним затримати камеру на десять секунд на початку і в кінці панорамного кадру. Зніміть протягом кількох секунд кінотеатр для дорослих, потім дайте панораму, а потім кілька секунд знімайте школу. Так можна буде змонтувати панораму і використати кадри.
Під час зуму камера не рухається — рухаються лінзи, наїжджаючи чи від’їжджаючи від об’єкта. Це може додати сюжету значення. Камера може почати знімати із загального плану натовпу, потім наблизитися до спікера або ж від’їхати від крупного плану від напису до кадру всього магазину і, можливо, навіть сусідніх магазинів.
Але якщо камера не має електронного зуму, його також може бути складно зробити чітким, і ним легко все зіпсувати. Замість цього краще зняти крупний план і середній окремо, а потім змонтувати їх разом (коли ви робите живий репортаж, це неможливо, тож у такому випадку зум кращий). Якщо ви хочете використати зум, правила такі самі, як і з панорамою: зафіксуйте зображення на обох кінцях «наїзду», щоб їх можна було використати, якщо сам «наїзд» не знадобиться.
Рух оживляє картинку, але, як правило, краще, коли рух відбувається всередині кадру, а не робиться самою камерою чи її лінзами. Рухома картинка часто є найкращим кадром нерухомої камери. «У нас оператори рідко використовують панорами і зум, — каже Карісса Хоуленд, режисер новин KCWY-TV з Вайомінгу. — Однієї панорами чи «наїзду» цілком достатньо для сюжету. Ми випускаємо новини, а не знімаємо художнє поетичне кіно».