- •Мітчел Стівенс Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Наталії Єгоровець
- •Передмова
- •Примітки
- •Частина і. Написання Розділ 1. Текст
- •Зв’язність тексту
- •Комп’ютери у відділі новин
- •Заголовки
- •Сторінки
- •Читабельність
- •Скорочення
- •Не розривайте речення
- •Акценти
- •Правопис
- •Хронометраж
- •Перевірка
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 2. Слова
- •Проста мова
- •«Неформально»
- •Технічні терміни
- •Скорочення
- •Принадлива мова
- •Особистісний підхід
- •Реалістичність
- •Активні дієслова
- •Часові форми дієслів
- •Ідіоматичні вислови
- •Метафори
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 3. Значення
- •Влучність
- •Використання слів
- •Залежні слова
- •Вживання «каже»
- •Об’єктивність
- •Перебільшення
- •Власна думка
- •Компетентність
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 4. Речення
- •Зрозумілість
- •Простота
- •Вставні слова та уточнення
- •Імена і назви
- •Стислість
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 5. Підводки
- •Інтрига
- •Актуальність
- •Ординарність
- •Підготовка
- •Делікатні підводки
- •Підготовка
- •Види підводок
- •Змістові підводки
- •Загальні підводки
- •Підводки-зволікання
- •Підводки-твердження
- •Підводки-запитання
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 6. Сюжети
- •Ефективність
- •Підтримка підводки
- •Відбір інформації
- •Хід думки
- •Організація
- •Споріднені ідеї
- •Послідовність
- •Упорядкування
- •Переходи
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина іі. Репортаж Розділ 7. Джерела
- •Інформаційні агентства
- •Інформаційні служби для електронних змі
- •Розсилки для друкованих змі
- •Бюлетені
- •Інші розсилки
- •Інші джерела
- •Аудіоджерела новин
- •Відеоджерела новин
- •Поліцейське радіо
- •Прес-релізи
- •Аудіо- і відеорелізи
- •Інформаційні ресурси
- •Бази даних
- •Супутники
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 8. Збирання новин
- •Підготовка Пошук
- •Завдання
- •Графік роботи репортерів на вівторок, 16 грудня
- •Інформаційне підґрунтя
- •Методи По телефону
- •Опитування
- •Підготовка сенсації
- •Контакти
- •Основні правила
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 9. Аудіоматеріали
- •Види аудіоматеріалів
- •Живі голоси
- •Запитання і відповіді
- •Звукові записи
- •Коментарі
- •Технічні прийоми Інтерв’ю
- •Телефонні інтерв’ю
- •Природні звуки
- •Передача інформації
- •Редагування
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 10. Написання текстів для аудіоматеріалів
- •Підводки
- •Підготовка
- •Уникнення повторів
- •Поєднання
- •Відводки
- •Повторення імен
- •Підсумовування
- •Аудіотекст
- •Позначки
- •Більше одного синхрону
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 11. Висвітлення
- •Трагедії
- •Офіційні особи
- •Лікарні
- •Політика
- •Промови
- •Прес-конференції
- •Кампанії
- •Опитування
- •Розслідування
- •Акції протесту
- •Економіка
- •Сенсації
- •Прямий ефір
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина ііі. Виробництво Розділ 12. Інформаційні випуски
- •Упорядкування
- •Важливість новини
- •Різноманітність
- •Географія
- •Верстка новин
- •Рекламні паузи
- •Ексклюзиви
- •Хронометраж
- •Заповнення
- •Переписування
- •Поєднувальні конструкції
- •Заголовки
- •Новини спорту
- •Ситуації на дорогах
- •Фінансові й сільськогосподарські новини
- •Початок і завершення
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 13. Зв’язки з громадськістю
- •Документальні програми
- •Збір аудіоматеріалів
- •Організація
- •Програми-інтерв’ю
- •Підготовка
- •Запитання
- •Авторський коментар
- •Підсумки
- •Розділ 14. Відеоматеріали
- •Балакучі голови
- •Графіка
- •Проекція
- •Комп’ютерна графіка
- •Рухомий рядок
- •Відеозйомка
- •Аматорська відеозйомка
- •Підсумки
- •Розділ 15. Телевізійний репортаж
- •Знімальна група
- •Основні процедури
- •Види зйомки
- •Панорама і зум
- •Порядок зйомки
- •Композиція
- •Розповідь історії
- •Синхрони
- •Стенд-апи
- •Прямий репортаж
- •Збір новин за допомогою супутника
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 16. Написання текстів до відеоматеріалів
- •Зачитування
- •Графічні зображення
- •Відеозапис
- •Підводка ведучого до репортажу
- •Розповідь
- •Фонові зображення
- •Окреме написання тексту
- •Наближене написання тексту
- •Синхронізація
- •Уважність
- •Розрахунок часу
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина IV. Телебачення Розділ 17. Телевізійні новини
- •Редактори інформаційного відділу
- •Продюсери
- •Журналісти
- •Прогноз погоди і новини спорту
- •Режисери
- •Технічний персонал
- •Підсумки
- •Частина V. Інтернет та етика Розділ 18. Новини в інтернеті
- •У відділі новин
- •Новини для сайту
- •Посилання
- •Написання текстів для сайту
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 19. Закон і етика
- •Стандарти
- •Точність
- •Поведінка
- •Конфлікт інтересів
- •Приватність
- •Заворушення
- •Інсценування
- •Відтворення подій
- •Приховані мікрофони і камери
- •Захист джерел
- •Доступ до інформації
- •Лікарні
- •Записи урядовців
- •Урядові збори
- •Підсумки
- •Код етичних і професійних норм асоціації радіо- і тележурналістів
Порядок зйомки
Два правила встановлюють послідовність, у якій повинна проводитися зйомка: спершу треба знімати тимчасові об’єкти. Все, варте зйомки і що може не бути там пізніше, є пріоритетним. Звісно, вогонь у сюжеті про пожежу належить до цієї категорії, так само, як інтерв’ю з очевидцями і тими, хто вижив, — вони можуть піти. У поліцейському сюжеті, де часто влаштовують «парад» підозрюваних у наручниках перед репортерами, ця сцена є тимчасовою і тому першочерговою. «В гарячому сюжеті намагайтеся спершу отримати зображення, а вже потім факти», — радить Хоуленд з KCWY-TV.
Коли всі тимчасові сцени відзнято, репортер і знімальна група можуть записати інтерв’ю з начальником пожежників, зняти пожежні машини і пошкоджені будівлі. Аж тоді можна потурбуватися про отримання фактів.
Другим пунктом у встановленні порядку зйомки є послідовність, у якій кадри ймовірно будуть використані у сюжеті. Це називається монтажною зйомкою — вона істотно полегшує процес монтажу.
Композиція
Що робить кадр вдалим? У телевізійних новинах головне — подія, а не естетика. Вдалі кадри чітко показують, що відбувається. Чим захопливіша подія, тим захопливіші кадри.
Втім, кожен, хто працює з камерою, повинен розумітися на деяких естетичних поняттях. Звісно, не завадить іноді замислитись над тим, як художники пишуть свої картини або як знімають фільми такі режисери, як Пітер Джексон чи Стівен Спілберґ. Без сумніву, розуміння деяких основних естетичних правил може допомогти легше і привабливіше відзняти потрібну подію. Деяких із цих правил сьогодні на телебаченні і в кіно не дотримуються, шукаючи оригінальніших перспектив. Однак, перш ніж їх порушувати, варто їх знати.
Обрамлення. Не всі телевізійні монітори однакові. Часто те, що видно на екрані одного, не видно на екрані іншого. Тож оператори повинні враховувати те, що називають десятивідсотковим зрізом. Вони мають розуміти, що все, що виходить за рамки екрану — зовнішні десять відсотків картинки, може бути невидиме на деяких моніторах. Тому вони утримують важливі об’єкти, такі як маківка чиєїсь голови чи верхня лінія плаката з протестом, поза цією ненадійною територією.
Висота. Важлива частина кадрів, що використовуються на телебаченні, — це кадри з людьми. Люди з обрізаними головами виглядають негарно. За винятком особливого укрупнення, потрібно завжди залишати трохи простору зверху над ними — достатнього для того, щоб навіть після десятивідсоткового зрізу над головами все ще був деякий простір.
Багато початківців заходять у цьому правилі надто далеко, залишаючи над головами людей ледь не третину чи половину екрана. Зазвичай ці кадри виявляються непридатними. Рішенням у такій ситуації є нахилити камеру так, щоб було видно більшу частину людини, чи навіть краще наблизитися зумом, зробивши крупніший план. Роблячи все це, треба не забути залишити простір між маківкою людини і краєм екрана монітора.
Баланс. Кадри повинні компонуватися так, щоб привертати увагу до найважливіших об’єктів на екрані. Найпростіший спосіб — це вибудувати центр посередині екрану. Адже виглядатиме дивно, якщо людина розмовлятиме чи щось робитиме збоку.
Втім, надмірна симетричність також виглядає негарно. Цікаві кадри, як правило, трохи несиметричні. Власне, деякі телевізійники вважають, що увага глядачів зосереджується не в центрі картинки, а у двох точках — на одній третині зверху і збоку. Це називається «правило третини». Багато стандартних телевізійних кадрів будуються навколо цих точок, а не навколо центру екрана.
Відстеження дії. Якщо камера планує слідувати за бігуном, важливо залишити більше простору перед бігуном, ніж позаду нього. Таким чином бігун отримує простір, куди бігти. Залишивши ж більше простору позаду нього, ми створюємо враження, що він от-от вибіжить з кадру. «Стежити» завжди означає тримати камеру трохи попереду дії.
Таке саме правило діє і тоді, коли людина розмовляє. Даючи інтерв’ю, людина зазвичай не дивиться безпосередньо у камеру. Вона тримає свою голову трохи розверненою управо чи вліво. Знімаючи людей, що говорять, потрібно залишати трохи додаткового місця перед ними — з того боку картинки, куди повернуте їхнє обличчя. Дайте людям простір, у який говорити.
Глибина. Телебачення — це двовимірне медіа. Щоб кадри не були пласкими, оператори намагаються компонувати їх так, щоб створити враження глибини. «Якщо ви знімаєте сюжет про аварію на федеральній автостраді і хочете зняти машини, що їдуть назустріч, — пояснює Свайцер, — ви можете отримати розширення дороги у кутку — в авансцені. Знімаючи пожежу, в авансцені ви можете розташувати пожежну машину, а на задньому плані — вогонь, що надасть кадру глибини».
Таке використання близьких об’єктів може спричинити проблеми із фокусом у приміщенні чи в хмарні дні. Але в більшості вуличних зйомок це допоможе досягти тримірності, додавши зображенню глибини.
Лінія. Деякі події відбуваються у чіткому напрямку — паради, футбольні ігри, навіть розмови. Знімаючи парад чи футбольний матч, важливо робити це з одного і того ж боку від події. Інакше при поєднанні кадрів вийде так, що парад буде стрибати, рухаючись то праворуч, то ліворуч екрана, або ж не буде зрозуміло, у якому порядку футболісти ганяють м’яч.
Необхідно уявити лінію, яка позначатиме напрям дії, і залишатися лише з одного боку цієї лінії. Для параду така лінія проходитиме посеред вулиці, якою марширують люди. Для футбольного матчу вона проходитиме від одних воріт до інших, крізь середину поля. Знімаючи розмову, лінію слід уявляти у напрямку від голови однієї людини до голови іншої. Немає значення, де стоїть камера; якщо вона не перетинає цю лінію, на відео одна людина завжди говоритиме вліво, а інша вправо. Якщо ці кадри змонтувати, то буде зрозуміло, що вони звертаються одне до одного. Проте якщо камера знімає одного співбесідника з одного боку лінії, а другого — з іншого боку лінії, тоді на зображенні вони обидва дивитимуться в один бік замість того, щоб дивитися одне на одного.
Якщо люди під час демонстрації ходять по колу, чіткий напрямок руху зникає, тож лінія втрачає своє значення — немає значення, звідки зніматиме камера. Але як тільки люди починають марширувати, камера повинна зупинитися на одному боці лінії маршу і знімати лише звідти.
У деяких видах спорту, зокрема у бейсболі, немає чіткого напряму руху. Кадри, зроблені з лінії третьої чи першої бази, з основної бази чи з центру поля, можна змішувати разом, і це ніяк не дезорієнтує глядачів. Але у футболі, баскетболі, хокеї, американському футболі і тенісі камери повинні обрати один бік і залишатися там. Інакше буде не зрозуміло, хто що робить. Телеканали, які передають живу трансляцію ігор, зазвичай попереджають глядачів про те, що ті бачать «зворотнє зображення дії», якщо камеру таки доводиться переставляти на інший бік поля, корту чи катка.