Редактори інформаційного відділу

На WTNH ця робота поділена навпіл. Пем Берк — планувальник новин — відповідає за виготовлення тих сюжетів, які можна спланувати наперед. Берк збирає інформацію для майбутніх подій (див.: Розділ 7. Джерела), отримує прес-релізи, відповідає на дзвінки місцевих мешканців, які вважають, що канал повинен висвітлити їхні різдвяні вогні. Іншими словами, робота Берк полягає в тому, щоб працювати із передбаченими новинами. Під час зборів щоранку вона подає список завдань на наступний день.

Сьогоднішній сюжет про небезпечних ляльок базується на дзвінкові представника товариства із захисту прав споживачів, який вчора напередодні повідомив про прес-конференцію. Берк знайшла історію про водіння у нетверезому стані в місцевій газеті і вирішила послати репортера до найближчого відділку, щоб він зробив про це репортаж. Про корпоративну вечірку дізналися сьогодні з прес-релізу. Берк також вирізала замітку з «USA Today» про те, що університетська радіостанція стала однією з небагатьох, в ефірі якої лунає «нова музика». Вона вирішила послати туди репортера, щоб той у місцевому ракурсі висвітлив цю історію. Редактор інформаційного відділу Ел Блінк почав пошук гарячих новин о 6:30 ранку. Він прочитав інформаційну розсилку, зробив ряд дзвінків до місцевої поліції і пожежної частини, переглянув газети. Купа незапланованих історій, які сьогодні мають висвітлювати репортери каналу, втім, є історіями, які станція вже висвітлювала до цього. Так, новина про поліцейського, якому висунули звинувачення, була ексклюзивом у вечірніх новинах WTNH напередодні. «Більшість історій — це повсякденні історії, про які ви вже знаєте, — пояснює Блінк, — вам просто треба їх розвинути».

Втім, іноді трапляються зміни. Одразу після закінчення зборів Блінк слухає у себе за столом поліцейське радіо і чує виклик пожежників до в’їзду на автостраду. Потім він чує, що автостраду закрили через аварію. Блінк швидко виряджає туди репортера й оператора, робить кілька дзвінків і дізнається, що з вантажівки витікає бензин. Репортер привезе відео з місця події.

Крім того, Блінк попередньо вирішує, хто куди піде. В той час, як більшість телевізійних репортерів висвітлюють будь-які події, ця станція має певну спеціалізацію. У деяких своїх рішеннях Блінк спирається на цей формальний чи неформальний розподіл: репортер, який робить багато сюжетів на поліцейську тематику, висвітлюватиме історію про звинуваченого поліцейського; репортер із розслідувань переглядатиме інформацію, яку поліцейські зібрали про суддю Спайжела. Розподіляючи завдання, Блінк може враховувати також уподобання самих репортерів: один з них любить «нову музику», тож саме він і поїде на університетську радіостанцію.

У намаганнях висвітлювати події, що трапляються на такій великій території, як штат Коннектикут, важливе місце посідає логіка. Наприклад, репортера і оператора, що їдуть до столиці штату, щоб знімати сюжет про небезпечних ляльок, попросять також зупинитися біля універмагу Хетфорда, перед яким, згідно зі щойно надісланим прес-релізом, стоїть «балакуча коробка» два на два метри, що вітає покупців. «Ми намагаємося задіяти наші знімальні групи на всі сто», — пояснює Блінк.

Решту ранку і більшу частину дня редактор інформаційного відділу підтримує зв’язок зі своїми репортерами, переконуючись, що вони роблять ті сюжети, які повинні робити, інформує продюсерів і, звісно, відстежує інші гарячі новини. Більшість репортерів Блінка мають повернутися до відділу новин посередині дня. Помічник редактора робить повторні дзвінки по сюжетах, які розвиваються, а вечірній редактор приїздить до відділу новин по обіді і готує випуск для 23:00. Втім, Блінк залишається на роботі десь до 18:30, «щоб переконатися, що всі прямі репортажі пройшли добре».