Частина і. Написання Розділ 1. Текст

Спробуйте прочитати наступне речення голосно, чітко і швидко.

Доктор Атт. Ген Пако Наймер стверджує, що Дафні Шоттенкірк був за кермом свого авто, коли по дорозі проїхала вантажівка, з якої випали $658 439 у купюрах і ще ціла купа монет, що розсипалися по дорозі перед ним.

Текст, написаний журналістом, має бути не просто прочитаним — він має бути прочитаним в ефірі. Абревіатури, цифри, символи, незрозумілі правки, неохайно чи незрозуміло надрукований текст — усе, що може змусити диктора запнутися чи зупинитися, — погіршує якість новин.

Для того щоб захистити дикторів і забезпечити порядок в ефірі, ньюзруми електронних ЗМІ мають розвинену систему правил написання текстів. Засвоєння цих правил є першим кроком у створенні новинного продукту. Було би досить нудно, якби правила репортерського стилю наслідували лише через те, що так було завжди. На щастя, електронні ЗМІ занадто молоді, щоб бути переобтяженими традиціями. Крім того, ці правила не мають на меті задовольнити вуха численних слухачів лінгвістичними прикрасами. Зазвичай текст читається лише однією людиною — диктором, для якого насамперед важливо, щоб текст був послідовним і легким для читання.

Оскільки існують різні способи розмітки сторінок і кожна комп’ютерна система має власні знаки форматування, ці правила можуть дещо відрізнятися в різних ньюзрумах. Правила, розглянуті в книзі, не є «Біблією». Їм надається перевага через їхню ефективність і гнучкість.

Зв’язність тексту

Існує чимало способів «оживити» текст новин. Можна імітувати вірші

і друкувати

сло

ва

рядками.

Ще можна перевернути аркуш паперу згори донизу або ж надрукувати з великої літери кожне третє слово. Проте подібна «креативність» навряд чи знадобиться у відділі новин. Диктори хочуть, аби всі сторінки їхнього тексту мали однаковий вигляд, щоб вони напевно знали, куди їм дивитися і що читати. Сюрпризи та варіації у форматі порушують концентрацію уваги і призводять до помилок.

Ці перші стилістичні правила забезпечують кожній сторінці тексту єдність формату. Усі вони дають змогу зробити текст зв’язним.

Комп’ютери у відділі новин

Комп’ютерні системи різняться між собою своїм складом. Деякі станції тримають у своїх відділах новин лише кілька невеликих комп’ютерів і використовують базові програми, такі як Microsoft Word. Інші станції, передусім телевізійні, обладнані цілими комплексами комп’ютерів і складним програмним забезпеченням. Такі системи здатні забезпечити роботу зі скриптами та архівною інформацією, передавати сигнал зі студійних моніторів тощо. Та як би там не було, головним недоліком комп’ютерних систем є їхнє регулярне «зависання» та збої у роботі. Джон Остін, медіакоординатор та відеоінженер станції «News24» з Х’юстона (Техас), підрахував, що кожного дня йому доводиться п’ять разів перезавантажувати комп’ютерну систему, що мотає плівку. Браян Еріксон, режисер служби новин каналу KTRH із Х’юстона, також стверджує, що його комп’ютер виходить з ладу принаймні один раз на день. Тож треба бути готовим до подібних речей — вони неодмінно траплятимуться.

Використання комп’ютерів у відділах новин змінило деякі стилістичні правила написання текстів. Та перше правило, згадане вище, все одно залишається незмінним. Усі тексти мають бути надрукованими. Під час ефіру немає часу на з’ясування того, яку саме літеру позначає якась петля — о чи е. Отже, каліграфія разом із рукописними текстами вже давно відійшла у минуле.

Нікого не цікавить, скількома пальцями ви набираєте текст, головне, щоб він був набраний вчасно, читабельно і без помилок. Журналісти електронних ЗМІ щодня друкують набагато більше текстів, ніж їхні колеги-газетярі. Відтак їм доводиться друкувати зі швидкістю не менше 40 слів за хвилину. Рівно о дев’ятій в ефір виходить п’ятихвилинний випуск новин. Він не може бути ані затягнений, ані скорочений.

У різних відділах новин користуються власними правилами вживання великих та малих літер у текстах. Деякі друкують весь текст великими літерами, сподіваючись зробити його у такий спосіб легшим для читання. Інші використовують стандартне поєднання великих та малих літер, яке є більш звичним і дає більше візуальної інформації. Наприклад, відмінність між власними назвами і рештою слів є очевиднішою у тексті, надрукованому з використанням великих і малих літер:

Експерти звинувачують НАСА в катастрофі космічного корабля Колумбія, а також попереджають про можливість нових катастроф через помилки цієї організації.

FOX

Більшість телевізійників використовують під час набору своїх текстів виключно великі літери. Проте є й винятки з цього правила. «Деякі наші кореспонденти надають перевагу традиційному поєднанню великих і малих літер, — розповідає Марвін Рокфорд, колишній режисер служби новин на KCNC-TV у Денвері, — і решті наших журналістів доводиться з цим миритися». У деяких відділах новин великі чи малі літери використовують для передачі технічної інформації: слова, які не треба читати вголос, можуть бути надруковані малими літерами, позаяк решта слів — великими.

Який же стиль друку кращий? Попри те, що більшість журналістів обирає великі літери, очевидна перевага на боці використання традиційного стилю, що поєднує як великі, так і малі букви. Зробити літеру великою дуже легко — для цього вам потрібно лише натиснути клавішу Shift. Але якщо ви засвоїте набір лише великими літерами, вам буде складніше перелаштуватися, коли ви потрапите до редакції, де використовують традиційний стиль друку. Тож використання водночас великих і малих букв є більш практичним.

І насамкінець, ще одне правило друкування: розділяйте рядки подвійними або навіть потрійними інтервалами. В такому випадку дикторам буде легше читати текст, і у них буде місце для правок, якщо він цього потребуватиме. (Приклади текстів, наведені у цій книзі, надруковані з одинарним інтервалом для економії місця.)

Поля

Текст, розтягнений по всій сторінці, важко читати. Широкі поля якнайкраще підходять для текстів телевізійних та радіоновин. Більшість радіожурналістів залишають з обох боків сторінки поля шириною 2,5 см. Таким чином, у кожному рядку залишається місце для 55-60 літер. Необхідно, щоб усі рядки мали приблизно однаковий розмір — це дасть змогу розрахувати час, потрібний на його прочитання.

Тексти радіоновин зазвичай короткі, тому їх краще розташовувати ближче до центру сторінки, відступаючи кілька рядків зверху (6-7 см).

У телевізійних новинних текстах використовують інші поля — про них йтиметься у розділі 16.