- •Мітчел Стівенс Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет
- •Наталії Єгоровець
- •Передмова
- •Примітки
- •Частина і. Написання Розділ 1. Текст
- •Зв’язність тексту
- •Комп’ютери у відділі новин
- •Заголовки
- •Сторінки
- •Читабельність
- •Скорочення
- •Не розривайте речення
- •Акценти
- •Правопис
- •Хронометраж
- •Перевірка
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 2. Слова
- •Проста мова
- •«Неформально»
- •Технічні терміни
- •Скорочення
- •Принадлива мова
- •Особистісний підхід
- •Реалістичність
- •Активні дієслова
- •Часові форми дієслів
- •Ідіоматичні вислови
- •Метафори
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 3. Значення
- •Влучність
- •Використання слів
- •Залежні слова
- •Вживання «каже»
- •Об’єктивність
- •Перебільшення
- •Власна думка
- •Компетентність
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 4. Речення
- •Зрозумілість
- •Простота
- •Вставні слова та уточнення
- •Імена і назви
- •Стислість
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 5. Підводки
- •Інтрига
- •Актуальність
- •Ординарність
- •Підготовка
- •Делікатні підводки
- •Підготовка
- •Види підводок
- •Змістові підводки
- •Загальні підводки
- •Підводки-зволікання
- •Підводки-твердження
- •Підводки-запитання
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 6. Сюжети
- •Ефективність
- •Підтримка підводки
- •Відбір інформації
- •Хід думки
- •Організація
- •Споріднені ідеї
- •Послідовність
- •Упорядкування
- •Переходи
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина іі. Репортаж Розділ 7. Джерела
- •Інформаційні агентства
- •Інформаційні служби для електронних змі
- •Розсилки для друкованих змі
- •Бюлетені
- •Інші розсилки
- •Інші джерела
- •Аудіоджерела новин
- •Відеоджерела новин
- •Поліцейське радіо
- •Прес-релізи
- •Аудіо- і відеорелізи
- •Інформаційні ресурси
- •Бази даних
- •Супутники
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 8. Збирання новин
- •Підготовка Пошук
- •Завдання
- •Графік роботи репортерів на вівторок, 16 грудня
- •Інформаційне підґрунтя
- •Методи По телефону
- •Опитування
- •Підготовка сенсації
- •Контакти
- •Основні правила
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 9. Аудіоматеріали
- •Види аудіоматеріалів
- •Живі голоси
- •Запитання і відповіді
- •Звукові записи
- •Коментарі
- •Технічні прийоми Інтерв’ю
- •Телефонні інтерв’ю
- •Природні звуки
- •Передача інформації
- •Редагування
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 10. Написання текстів для аудіоматеріалів
- •Підводки
- •Підготовка
- •Уникнення повторів
- •Поєднання
- •Відводки
- •Повторення імен
- •Підсумовування
- •Аудіотекст
- •Позначки
- •Більше одного синхрону
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 11. Висвітлення
- •Трагедії
- •Офіційні особи
- •Лікарні
- •Політика
- •Промови
- •Прес-конференції
- •Кампанії
- •Опитування
- •Розслідування
- •Акції протесту
- •Економіка
- •Сенсації
- •Прямий ефір
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина ііі. Виробництво Розділ 12. Інформаційні випуски
- •Упорядкування
- •Важливість новини
- •Різноманітність
- •Географія
- •Верстка новин
- •Рекламні паузи
- •Ексклюзиви
- •Хронометраж
- •Заповнення
- •Переписування
- •Поєднувальні конструкції
- •Заголовки
- •Новини спорту
- •Ситуації на дорогах
- •Фінансові й сільськогосподарські новини
- •Початок і завершення
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 13. Зв’язки з громадськістю
- •Документальні програми
- •Збір аудіоматеріалів
- •Організація
- •Програми-інтерв’ю
- •Підготовка
- •Запитання
- •Авторський коментар
- •Підсумки
- •Розділ 14. Відеоматеріали
- •Балакучі голови
- •Графіка
- •Проекція
- •Комп’ютерна графіка
- •Рухомий рядок
- •Відеозйомка
- •Аматорська відеозйомка
- •Підсумки
- •Розділ 15. Телевізійний репортаж
- •Знімальна група
- •Основні процедури
- •Види зйомки
- •Панорама і зум
- •Порядок зйомки
- •Композиція
- •Розповідь історії
- •Синхрони
- •Стенд-апи
- •Прямий репортаж
- •Збір новин за допомогою супутника
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 16. Написання текстів до відеоматеріалів
- •Зачитування
- •Графічні зображення
- •Відеозапис
- •Підводка ведучого до репортажу
- •Розповідь
- •Фонові зображення
- •Окреме написання тексту
- •Наближене написання тексту
- •Синхронізація
- •Уважність
- •Розрахунок часу
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Частина IV. Телебачення Розділ 17. Телевізійні новини
- •Редактори інформаційного відділу
- •Продюсери
- •Журналісти
- •Прогноз погоди і новини спорту
- •Режисери
- •Технічний персонал
- •Підсумки
- •Частина V. Інтернет та етика Розділ 18. Новини в інтернеті
- •У відділі новин
- •Новини для сайту
- •Посилання
- •Написання текстів для сайту
- •Підсумки
- •Практичні завдання
- •Розділ 19. Закон і етика
- •Стандарти
- •Точність
- •Поведінка
- •Конфлікт інтересів
- •Приватність
- •Заворушення
- •Інсценування
- •Відтворення подій
- •Приховані мікрофони і камери
- •Захист джерел
- •Доступ до інформації
- •Лікарні
- •Записи урядовців
- •Урядові збори
- •Підсумки
- •Код етичних і професійних норм асоціації радіо- і тележурналістів
Рухомий рядок
Рядок тексту, що постійно біжить внизу екрану в деяких інформаційних програмах, вперше з’явився на кабельних новинних телеканалах під час висвітлення терористичного нападу 11 вересня. (До цього місцеві канали використовували підписи тільки у надзвичайних ситуаціях — в екстрених оголошеннях про погоду чи закриття шкіл.) Незабаром після цього рухомі рядки почали регулярно з’являтися у новинах про війну в Іраку. Оскільки завдяки таким рядкам на екрані водночас може вміститися щонайменше дві історії, це доводить деяких глядачів — передусім тих, хто менше пристосований до одночасного виконування двох дій — до божевілля. Втім, більшість все ж таки вдячна за можливість отримати додаткову інформацію.
На Fox News Channel, одному з піонерів, новини для рухомого рядка відбираються з різних джерел, у тому числі з інформаційних розсилок і сюжетів власних репортерів. Зазвичай рухомі рядки пишуться великими літерами у теперішньому чи минулому часі, як і більшість звичайних новин:
У В’ЄТНАМІ ПТАШИНИЙ ГРИП ЗАБРАВ ЖИТТЯ ТРЬОХ ЛЮДЕЙ.
MSNBC
Однак, на відміну від інших телевізійних новин, рухомий рядок пишеться для того, щоб бути прочитаним. Оскільки він повинен бути коротким, у ньому допускається використання скорочень і абревіатур (зазвичай без крапки) — МНС, ВНЗ, БЮТ, МЗС:
У РОБЕСОНІ ВАНТАЖІВКА ВРІЗАЛАСЯ У ШКІЛЬНИЙ АВТОБУС, ОДНА 5-РІЧНА ДІВЧИНКА ЗАГИНУЛА, 12 ШКОЛЯРІВ ПОРАНЕНО.
CNN
Можна навіть опускати деякі дієслова:
У ВАШИНГТОНІ НАПАД НА СЕКРЕТАРЯ МУНІЦИПАЛІТЕТУ.
CNN
Більшість новин у рухомому рядку складаються з одного чи двох коротких речень:
БІЛЬШЕ $4 МІЛЬЯРДІВ ДОХОДУ ВІД ВИДОБУТКУ НАФТИ ПРОПАЛИ В АНГОЛІ.
MSNBC
Проте в деяких випадках кілька таких коротких речень можна об’єднати у більшу історію:
NASA ОТРИМАЛА НОВИЙ КОЛЬОРОВИЙ ЗНІМОК ПОВЕРХНІ МАРСА.
ФОТО Є НАЙЧІТКІШИМ З УСІХ, ЗРОБЛЕНИХ РАНІШЕ. ЗНІМОК ДАЄ ДОСЛІДНИКАМ ПІДКАЗКУ ПРО НЕВІДОМІ ДОСІ ОСОБЛИВОСТІ ЧЕРВОНОЇ
ПЛАНЕТИ.
FOX
Рухомий рядок — як заголовок, що відкриває інформаційний випуск — призначений для підбірки останніх новин. Вони не мусять бути повноцінними сюжетами самі по собі. Часто вони навіть не відповідають на основні запитання: як? коли? чому? Втім, вони не повинні бути банальним «дражнінням»:
Неправильно
НОВЕ ВАЖЛИВЕ РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ США.
Правильно
ВЕРХОВНИЙ СУД США ПОСТАНОВИВ, ЩО ПОЛІЦЕЙСЬКІ МАТИМУТЬ ПРАВО ОТРИМУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВСІ НЕРОЗКРИТІ ЗЛОЧИНИ.
MSNBC
Відеозйомка
Невеликий історичний урок: зі своїх перших днів, коли телевізійні новини хотіли показати подію, що відбувалася за межами студії, вони використовували фільм. Ранні телевізійні фільми були безпосередніми нащадками кінохроніки. Фактично, коли почалося виробництво телевізійних новин, кожна телерадіокомпанія підписувала угоди з компаніями, що займалися виробництвом хронікальних фільмів. Незабаром телеканали почали випускати власні 16 міліметрові фільми для ілюстрації своїх історій. Оператори зазвичай ішли з репортерами на місце події, знімали кілька кадрів та інтерв’ю, а потім приносили фільм у відділ новин на монтаж. Його проектували за допомогою телекінопередавача безпосередньо у телевізійну камеру, звідки він потрапляв у випуск новин.
У кіносюжетах зображальний потенціал медіа використовувався якнайповніше. Ні радіо, ні газети не могли конкурувати, наприклад, із кадрами людей, що тікають від снайпера, або поліцейських, що його вистежують. Зараз телеканали забули про фільми. Вони досі мають виїздних операторів, але ті більше не знімають на кіноплівку.
Відеозйомка, яка сьогодні є звичною частиною більшості наших домашніх розважальних центрів, є двоюрідною сестрою аудіозапису, який тривалий час використовувався у радіоновинах. Так само, як і аудіозапис, відео записується за допомогою електронних закодованих сигналів, які одразу можна відтворювати вперед чи назад. Відмінність полягає в тому, що, крім звуку, відеозйомка дає змогу також записувати рухливі картинки.
Відеозйомка має суттєві переваги порівняно з кінозйомкою: якість зображення (попри всі протести любителів кіно) була вищою — воно виглядало більш «живим». Його не треба дороблювати і можна відтворювати одразу після запису; а також відеоплівку можна використовувати повторно — просто перемотати на початок і знімати знову.
Та, незважаючи на це, дві серйозні технічні проблеми затримали прийняття відеозйомки репортажів у телевізійних новинах. По-перше, перші відеокамери і записувальні пристрої були надто громіздкими, щоб використовувати їх на місцях подій. По-друге, відеоматеріал складно було переглядати. Ви можете переглядати кіноплівку, просто вибирати потрібні вам уривки, розрізати плівку і склеювати її у потрібних місцях. Але на відеокасеті зображення кодується у невидимі електронні сигнали. Тому було складно знаходити потрібні кадри. Крім того, касети були надто великими і дорогими, щоб так легко різати плівку. Для монтажу потрібно було мати два точно закомутованих програвача, які прокручували і передавали матеріал з одного на інший.
Обидві ці проблеми були вирішені з появою нових електронних та комп’ютерних технологій. Компактні, легкі відеокамери і записувальні пристрої, які почали випускатися, перевершили своєю портативністю кінокамери.
Тоді всі телеканали почали використовувати для студійних і репортажних зйомок лише відеокамери. Використання відеокамер не позначилося на підборі кадрів чи інтерв’ю; воно просто зробило ці процеси легшими і надало їм кращого вигляду на екрані.
Відтоді, як зображення почали записувати на відеокамеру в електронному вигляді, такий репортаж часто почали називати відеожурналістикою, або ВЖ. Наступним кроком за електронним став, звісно, цифровий. Більшість телеканалів сьогодні знімають матеріали півдюймовою касетною відеокамерою Beta SP або ж цифровою MiniDV, або ж йдуть на зйомку «без касети» і передають відеосигнал безпосередньо на жорсткий диск комп’ютера — сервер каналу.
Є й інша альтернатива: зняті відеокамерою сюжети також можуть бути передані у відділ новин у режимі «наживо». Оскільки вони знімаються маленькими телевізійними камерами, сигнал з камери може просто передаватися назад, зазвичай за допомогою мікрохвильової передачі (іноді через супутник), і виходити безпосередньо в ефір. Здатність транслювати прямий ефір є ще однією величезною перевагою відеозйомки над кінозйомкою.
Такою є користь цього швидкого, гнучкого і портативного пристрою, який разом із комп’ютерною графікою оживив телевізійні новини протягом останніх десятиліть. Із вдосконаленням технології відеозйомки новини стали візуально більш хвилюючими, а візуальні можливості телевізійних репортерів розширилися.
«Відеозйомка і живі можливості цих камер покращили здатність телебачення переносити глядачів туди, де відбуваються події, — каже режисер новин KWCH-TV із Канзасу Стів Рамсі. — Газети розкажуть людям про ці новини завтра, радіо дасть їм почути, як це відбувається. А телебачення вже тепер може перенести людей у самий епіцентр новин».