§ 97. Другорядні члени речення

4. обставини причини — чому? через ЩО? З ЯКОЇ при­пини? Наприклад: Навіть про їжу забув (чом у?) через ту ро­боту» (Ю. Збанацький.);

5. обставини мети — навіщо? для чого? з якою ме­тою? Наприклад: Стомилися хлопці, присіли (з якою метою?) йіочити. (П. Воронько.);

6. обставини умови — за якої умови? коли? Наприклад: а якої умови?) Не знайшовши броду, не лізь прожогом у

воду. (Народна творчість.);

4. обставини допустовості — всупереч чому? незва­жаючи на що? Наприклад: А в небі, (незважаючи на що?) незважаючи на спеку, вилися жайворонки. (М. Рильський.)

сонце!⁵ наше⁴ погасить². (М. Рильський.) 8. Раз⁵¹ добром³ гріте⁴ серце¹ вік⁵³ не прохолоне?. (Т. Шевченко.)

§ 98. Групи слів у реченні

242*. Перепишіть подані складні речення. Поділіть їх на прості і відді­літь одне від одного комами.

1. Вставай хто живий в кого думка повстала година для праці Настала. (Леся Українка.) 2. Там де зорі імлисті мчить ракета р космічній імлі. (В. Сосюра.) 3. Небо вночі чисте і видно як падають зірки. (Є. Гуцало.) 4. В повітрі дощ і гречка пахне тепло демов розлився бурштиновий мед. (М. Рильський.) 5. Дрімає сад і гостро пахне м'ята. (В. Сосюра.) 6. Приємно коли яблуко про яке думали що кисле виявляється солодким. (О. Довженко.) 7. Бу­ло тихо і сонце мирно лежало на водяних галявинах. (О. Гончар.) Й. Осінь стояла така гарна що жаль було засмічувати її пустим словом. (М. Стельмах.)

243*. Перепишіть подані прості речення. Визначте межі груп слів, у яких центральним є виділене слово, і відокремте їх з обох боків комами.

1. Ти пливеш моя країно мила до безмежних обріїв ясних. (ДО. Рильський.)2. Берези й клени ще недавно голі стоять зеленим маючи гіллям. (М. Рильський.) 3. Пасма гір чергуючись з долина­ми затаюють далечінь. (М. Коцюбинський.) 4. Скелі розкидані купами понад берегом під кручами далеко розсипаються в морі. 0. Нечуй-Левицький.) 5. Верби схилившись над тихим Дінцем роз­чісують коси зелені. (В. Сосюра.) 6. Тільки з піснею друзі кохані я залишусь завжди молодим. (В. Сосюра.) 7. Любив їдучи на возі з лугу дивитися лежачи на зоряне небо. (О. Довженко.) 8. Восени перед відльотом у вирій тривожиться і табунами збирається пта­ство. (М. Стельмах.)

99. Типи речень

ки. 2. Над Золотими воротами котиться сонце, мов диня башта­нами. (Б. Олійник.) — у другому, підрядному реченні пропущено присудок котиться.

3. За наявністю другорядних членів прості речення поді­ляються на непоширені і поширені.

Непоширене речення складається тільки з синтаксичного цент­ра, другорядних членів у ньому нема: 1. Гал шумлять. (77. Тичи­на.) 2. Багато літ перевернулось, води чимало утекло. (Т. Шев­ченко.)

Поширене речення, крім синтаксичного центра, має один або більше другорядних- членів: Що любиш ти найбільшою лю­бов'ю? — Сонце, небо, далі і тополі. (В. Сосюра.) — обидва ре­чення поширені (тільки друге неповне — у ньому пропущено під­мет і присудок: я люблю).

3. За наявністю потрібних для висловлення думки членів про­сті речення поділяються на повні і неповні.

У повному реченні є всі потрібні члени речення; у неповно­му — бракує одного або більше потрібних членів речення, які встановлюються з контексту або ситуації.

Наприклад, в уривку: Та пісня має у собі щось отруйне. Бу­дить жадобу. Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути (М. Коцюбинський.)—перше речення повне, воно зрозуміле й без наступного. Але друге без першого незрозуміле — у ньому пропущено підмет з означенням: та пісня. Третє речення скла­дається з двох простих, і вони теж незрозумілі без першого — у кожному з них бракує додатка з означенням: ту пісню (або її). Отже, останні три прості речення (Будить жадобу. Чим більше слухаєш ... тим більше хочеться чути) неповні.

3. За наявністю однорідних членів, відокремлених членів і внесень прості речення поділяються на'неускладнені і усклад­нені.

У неускладненому реченні немає однорідних членів, відокрем­лених членів і внесень (звертань, вставних і вставлених слів та ре­чень, слів-речень): На високому Пагорбі Слави верби тужливо шум­лять. Під веселкою у голубіні голуби летять. (В. Лучук.)

В ускладненому реченні бувають однорідні члени, відокрем­лені члени і внесення: Напевне, це й справді не жінка, а саме лі­то йде собі загородами, лісами і, співаючи, нахиляється до су­ничним і грибовищ, підіймає руки до плодючого дерева. (М. Стельмах.)

Отже, будь-яке речення характеризується такими ознаками: