- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 7. Правила переносу частин слова
Слова з рядка в рядок переносимо так, як у вимові вони діляться на склади: до-ро-га, стеж-ка, чай-ка, гіл-ка, по-льо-вий. Отже, переносити можна тільки такі слова, які мають два чи більше складів.
До цього основного правила є ряд застережень.
Одна буква не залишається і не переноситься: сі-м'я (а не «сім'-я»), яг-ня (а не «я-гня»), їж-джу (а не «ї-жджу»). Через те не можна ділити для переносу такі слова, як алея, олія, шия, яма, мрія і т. д.
Не можна розривати дж, дз, якщо вони позначають один звук (див. § 3, п. 1): хо-джу (а не «ход-жу»), пі-джак (а не «піджак»), кукуру-дза (а не «кукуруд-за»).
Якщо дж, дз позначаються два звуки (д належить до префікса, а ж чи з — до кореня), то їх слід розривати: над-звичайний (а не «надз-вичайний»), від-жити (а не «ві-джити»).
При переносі складних слів не можна залишати в попередньому рядку букв другої основи, якщо вони не становлять складу: біло-сніжний (а не «білос-ніжний»), земле-трус (а не «землет-рус»).
Не можна відривати скорочень від слів, яких вони стосуються: О. Г. Гончар (а не «О. Т./Гончар»), п. Ірченко (а не «п. / Ірченко»), 1984 р. (а не «1984 /р.»), 100 кв. м (а не «100 / кв. м» і не «100 кв. / м»). Також не можна розривати самих скорочень: ЧАЕС, ЛАЗ-105, вид-во, і т. д., та ін.
Не переносяться в наступний рядок розділові знаки (крім тире). Отже, рядок не можна починати крапкою, комою, двокрапкою, крапкою з комою, знаком оклику, знаком питання, дефісом.
У решті випадків можна довільно переносити слова за складами: ви-йшов і вий-шов; бра-тство, брат-ство, братс-тво і братство; юна-цький і юнаць-кий; оде-ський і одесь-кий.
Але при цьому треба стежити, щоб не спотворювався зміст слова. Тому краще переносити брат-ство, ніж бра-тство; на-гляд, ніж наг-ляд; про-мчати, ніж пром-чати.
ПРАВОПИС ПРИГОЛОСНИХ § 8. Класифікація приголосних
Чимало правил правопису залежить від певних властивостей приголосних звуків.
Приголосні звуки розрізняють за наявністю голосу й шуму (голосові зв'язки дрижать дуже, трохи чи зовсім розслаблені) і за місцем перепони на шляху видихуваного повітря (на губах, на зубах, на передньому піднебінні чи в задній частині ротової порожнини).
За наявністю голосу й шуму приголосні звуки поділяються на: а) сонорні (звучні) — у них голос переважає над шумом (приклади див. нижче в таблиці); б) дзвінкі — у них шум переважає над голосом; в) глухі — утворені тільки з шуму (голосові зв'язки не дрижать).
Дзвінкі й глухі приголосні утворюють пари, наприклад: [б] — N. (д| — [т], [з] — [с], [ж] — [ш] іт. д. Не має пари лише глухий [ф]. Цей звук запозичений і буває тільки в іншомовних словах (див. § 5, п. 4).
За місцем перепони приголосні поділяються на: а) губні; б) зубні; в) передньопіднебінні; г) задньоротові.
Таблиця
приголосних звуків
За
наявністю голосу і шуму
За
місцем перепони
Губні
Зубні
Передньопіднебінні
Задньоротові
Сонорні
Дзвінкі Глухі
[М|
[8| [«1-
Н
ІФ1
[ні
-
м
[ЯІ
[3]
М
[Ц|
[сі
[р^
їй) [джі
[ж] [ч|
[ш]
[ґ] [г] [К]
[X]
Примітка. Про м'які приголосні див. $ 15. Крім того, за звучанням виділяють ще такі групи:
а) шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш|;
б) свистячі: [дз], [з], [ц), [с]. ^ ^
Шиплячі і свистячі приголосні утворюють пари: [дж] — [дз], [ж] — [з], N1 — [ці. [ш]-[с].
Та це ж просто...
Допитливий. Сонорні я запам'ятав по тому, що вони не мають пар серед глухих. А парні дзвінкі й глухі я розрізняю за допомогою пальців, прикладаючи їх До гортані: якщо голосові зв'язки дрижать — дзвінкі, якщо не дрижать — глухі. Щоб вимовити губні, треба обов'язково стулювати губи. При вимові зубних кінець язика торкається зубів або ясен над самими зубами. А задньоротові, здається, творяться аж у гортані чи в глотці.
Кмітливий. Аяз тих груп приголосних склав собі різні вислови, які поза- пам'ятовував: сонорні — сми винили рій» (вимов без голосних — і залишаться самі сонорні); глухі — сусе це кафе» «Птах і чаша»; губні — «г мавпа буф»; зубні — «де ти з'їси ці лини»; шиплячі — «ще їжджу» (у транскрипції [шч]е ї[ждж|у; а щоб пригадати свистячі, треба шиплячі вимовити по-дитячому: «сце їздзу».
Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на сонорний; 2) на дзвінкий; 3) на глухий.
Жасмин, трубач, серце, яструб, ледве-ледве, кипарис, джерельце, грім, віз, фонтан, дзеркало, насип, число, ювелір, пейзаж, їзда, багаж, черевики, матрац, двигун, щит, радощі, шуміти, згадка.
Ключ. З останніх букв прочитаєте вислів В. Сухомлинського.
Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на губний; 2) на зубний; 3) на шиплячий.
Дощ, п'ятниця, жарт, щонайкраще, зерно, в'юк, грань, надріз, дзвін, брязкіт, час, шлях, цятка, тьмяний, клопіт, м'ясо, джерело, льодохід, шов, фельдшер, щілина, хитрощі, сонце, виріб, товариш, шукає, м'ята, радість, чекаєш.
Ключ. 3 останніх букв прочитаєте до кінця прислів'я: «Голова— ...»
У таблиці цифрами вказано кількість приголосних різних розрядів у кожному слові. Таку саму таблицю накресліть у себе в зошиті і самостійно розберіть ці ж слова, а потім звіртеся з аналізом, поданим у таблиці.
Слово і його транскрипція |
За наявністю голосу й шуму |
За |
місцем перепони |
||||
сонорні |
дзвінкі |
глухі |
губні |
зубні |
шиплячі |
||
журавель [жура- |
|
|
|
|
|
|
|
вел'] |
3 |
1 |
0 |
1 |
|
і |
і |
горобець [горо- |
|
|
|
|
|
|
|
бец'| |
1 |
2 |
1 |
1 |
|
1 |
0 |
джміль |
|
|
|
|
|
|
|
(дйм'іл'] |
2 |
1 |
0 |
1 |
|
1 |
1 |
ящірка |
|
|
|
|
|
|
|
[Йашч'ірка) |
2 |
0 |
3 |
0 |
|
0 |
2 |
бур'ян [бурйан] |
3 |
1 |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
земля [земл'а] |
2 |
1 |
0 |
1 |
|
2 |
0 . |
25*. Визначте кількість різних приголосних у кожному слові за наведеною в попередній вправі схемою.
РОЗРІЗНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗА ДЗВІНКІСТЮ І ГЛУХІСТЮ