- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
В іншомовних словах м'який знак і апостроф вживаються в основному так само, як і в українських: асфальт, шагрень, пномпенський (хоч Пномпень); об'єкт, прем'єра, кур'єр. Але тут є й свої відмінності.
h В іншомовних словах м'яким знаком позначається м'якість зубних приголосних також перед й, я [йа], ю [йу], е [йе], ї [йі] : батальйон [-л'йон], каньйон [-н'йон], монтаньяр [-н'йар], Ньютон [н'йу-], портьєра [-т'йе-J, рельєф [-л'йеф].
Проте в українських іменах відповідно до вимови м'який знак перед я не пишеться: Тетяна [-т'а-], Уляна [-л'а-], Наталя, Омелян, Касян. [-c'a-], Севастян [-т'ан].
1. Летіть, мої пісні, на крилах марсельєзи [-л'йези]. (В. Сосюра.) 2. Мільйони [-л'йони] свічок на каштанах звучать, наче Дзвони ясної весни. (77.Горлач.) 3. Тихо спустивши портьєри (-т'йери), день переходить в останню фазу. (Б. Олійник.)
А вгорі золотим медальйоном [-л'йоном] теплий місяць над морем пливе. (В. Сосюра.) 5. Тихо пливе блакитними річками льон Коні. (М. Коцюбинський.) 6. Жінкам було наказано варити обід, і Уляна (ул'ана) з Юлею порядкували біля казана. (Гри- е°рій Тютюнник.) 7. Браконьєр [-н'йер] хитрий, а ми ще хитріші. (Є. Гуцало.)
В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, ї ставить^ не Т1^ьки після губних та р, а й після шиплячих та задньоротови \ якщо після них чується звук (й]: комп'ютер [-пйу-], Дансм'юр |-мйур], бар'єр [-рйер], Ружґе [-жйе], Х'юстон [хйу-], Г'ята [гйа-].
Як виняток після зубних апостроф ставиться в таких словах: ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктивіт, кон'юнктура.
1. Ад'ютант [виняток] приніс карту і розстелив її на столику. (70. Бедзик.) 2. Записав газетяр інтерв'ю [-вйу] —про дні бойові, про героїв плацдарму. (І. Нехода .) 3. Я знаю, що бійця нащадки спом'януть і нашу віру й кров знесуть на п'єдестали [пйє-]. (А. Малишко.)
3. Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, якщо ці букви позначають пом'якшення попереднього приголосного: бюро [б'у-], бязь [б'а-],пюре [n'y-], кювет [к'у-], рюкзак [р'у-], манікюр [-к'у-].
1. Два бюсти [б'у-] — рядом: Гус великий, пророк землі — Сковорода. (А. Малишко.) 2. Музики розставили свої пюпітри n'y-], порозкладали ноти. (І. Нечуй-Левицький.) 3. В бюро б'у-J перепусток сива жінка перевірила їхні документи. \В. Кучер.) 4. Ніби на гравюрі [-в'у-] Хокусаї, ліс грабовий золотом цвіте. (М. Рильський.) 5. Кохати — нові землі відкривати, нюанси [н'у-] свіжі і відтінки нові. (І. Драч.)
Та це ж просто...
Кмітливий. Отже, в словах іншомовного походження м'який знак перед й, я, ю, є, ї ставиться лише після зубних (*Де ти з'їси ці лини»), після інших приголосних можна ставити хіба що апостроф.
Допитливий. Але не забувай про винятки.
Назва столиці Лаосу по-російському пишеться Вьентьян, по-украінсько- му — В'єнтьян; назва місцевості у В'єтнамі по-російському — Дьенбьенфу, по- українському — Дьенб'енфу. Чому по-українському не можна ці назви написати так само з двома м'якими знаками, як у російській мові?
Узяті з «Малого атласа мира» географічні назви запишіть по-українському в три колонки: 1) з м'яким знаком перед й, я, ю. є, ї; 2) з апострофом; 3) без м'якого знака і без апострофа. При цьому майте на увазі, що в російській мові м'який знак перед я, ю, е, и вказує, що ці букви позначають два звуки: [йа], [йу], [йе]. [йі], а буквосполучення ьо читається як [йо] після м'якого приголосного.
Тисафюред, Эйдфьорд, Танганьика, Реюньон, Дансмьюр, Уаль- яга, Рюкю, Пяндж, Дьюрант, Орокьета, Ирьона, Ньюпорт, Лонгвью, Нюрнберг, Оньон, Намюр, Амударья, ІДельябож, Юрья, Ямся, Мюнхен, Иньяка.
Ключ. З перших букв прочитаєте вислів давньоримського поета Горація.
61*. Перепишіть, вставляючи, де треба, м'який знак або апостроф.
1. Ось тут Тарас ходив у школу до д..яка. (О. Гончар.) 2 Мільйонами рук ми кладем будов наших мирну величність. (М. Бажан.) 3. Мчить крізь теплі ночі і світанки на кур..єрській швидкості життя (Д. Луценко.) 4. Понад самим к...юветом виструнчились гінкі стебла, однакові, незліченні, як солдати. (О. Гон• нар-) 5. В тумані С.єрри [с'йе-] танк стоїть, немов страшна примара, (Д- Павличко.) 6. Ел..ясберг [ел'йас-] сидів кінець столу дуже розв...язно й хазяйновито. (І. Ле.) 7. О марсел..езо (-л'йе- зоj f бий в серця черстві, холодні, глухих, сліпих під прапори скликай. (О. Олесь.) 8. Мокрий холод заліг на дні кан..йону. (П. Загребельний.)
62*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис іншомовних слів у російській і українській мовах.
1. Одна из дверей была завешена огромными двойными портьерами» (Ф. Достоєвський.) 2. В арьергарде Дохтуров и другие, собирая батальоны, отстреливались от французской кавалерии. (77. Толстой.) 3. В течение всей дороги Касьян сохранял упорное молчание. (1. Тургенев.) 4. Город, похожий на старую гравюру, щедро облит жарким солнцем. (Максим Горький.)
63 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукований. Якщо трапляться помилки на позначення ^'якості приголосних і на вживання апострофа, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1. Хвилясто здіймаються [16.1 J лагідні київські [16.2] узвишшя [15.3], прорізувані спадистими ярами. (П. Загребельний.) 2. Мені здається [16.1], що стою на дні у велетенськім (/6.31, глибочезнім морі... (Д. Павличко.) 3. Море шурхало мільйонами [18.1] дрібних камінчиків [16.3]. (М. Трублаїні.) 4. Десь [16.1] удалині, на протилежному березі, у буряній ISA] каламуті тьмяним [16.3\ 17.1] сузір'ям [17.2] ряхтіли 15.4] вогні заводів (#. Баш.) 5. Он сонечко світить [16.3] надворі, сніг [16.3] біліє, виблискує, цвірінчать [16.3\ 16.1] горобці. (А. Тесленко.) 6. З'явилися [17.3] проліски, ніжні, тендітні- (І. Нехода.) 7. Всі дерева навкруги тепер біло-рожеві, м'які [17.1], святкові [17.1]. (О. Гончар.) 8. Садів рум'яний [17,1] цвіт [16.3] обсипався духмяно [17.1]. (В. Сосюра.) 9. Мала пташка, невеличка по доріженьці [16.2] скаче. (Народна творчість.) 10. Осінні вечори прозорі, як янтар [15.3]. 11. Переді мною світліла пройма дверей, завішана портьєрою [18.1]. (P. Іва• ничук.) 12. Як рясно [15.4] пересипані оповідання й повісті [16.3] Горького [16.4] приказками, прислів'ями [17.1]. (М. Рильський.) 13. З надіями людськості [16.2] зв'язаний [17.1] у вічний ?Узол на вічність, зводжу розбухлими м'язами [17.1] свою ,ст0ричність. (В. Лучук.)
ПОДВОЄННЯ БУКВ