§ 89. Правопис часток

Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.

1. Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пи­шуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який

Разом вони пишуться лише в складі сполучників та інших часток: авжеж, атож, аякже, таж, мовби, немовби, немовбито, неначебто.

Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де\

і. Як же не любити всемогутній труд! (В. Сосюра.) 2. Все так же над озером мріє калина, де юність моя протекла. (В. Сосюра.) 3. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б старому. (Т. Шевченко.) 4. Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було. (Т. Шевченко.) 5. А серце б'ється, свіжий вітер дише, немовби хоче остудить чоло. (М. Рильський.) 6. Тож як мудрості доходиш,—хочеться і жить, і жить! (П. Тичина.)

2. Разом пишуться частки аби-, де-, -сь, ані-, ні-, ним-, чи-, _яК% що-: абихто, дехто, хтось, ніхто, аніхто, аніскільки, чимало, _чцмдалі, чимшвидше, якраз, якнайшвидше, щодня, щороку.

Але частку що, коли вона стоїть після слова, до якого відно­ситься, пишемо окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що.

1. Батьківське надбання не абищо! (Леся Українка.) 2. Море дедалі втрачало спокій. (М. Коцюбинський.) 3. На клумбах горіли #аки, а ранні левкої тільки що розпускались. (М. Коцюбинський.) 4. Щохвилі, щомиті, як птиця в блакиті, співай, моє серце, співай! (В. Сосюра.) 5. Ляля анітрішечки не змінилася за цей рік. (І. Вільде.) 6. Сьогодні йому, як ніколи, хотілося чимскоріш виї­хати за місто. (77. Дмитерко.)

3. Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то (підсилювальна), -от, -таки: казна-який, хтозна-де, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як- от, вивчив-таки.

Але частку таки, коли вона стоїть перед словом, яке підсилює, пишемо окремо: таки вивчив, таки домігся свого.

Через дефіс пишеться іншомовна частка ёкс- у значенні «ко­лишній»: екс-чемпіон, екс-президент, екс-директор.

1. Не так-то робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш. (/. Котляревський.) 2. Сонце тільки-но сіло десь 'за лісовими хащами. (М. Коцюбинський.) 3. Вже хтозна-скільки часу минуло з тої пори. (В. Кучер.) 4. Гукати в минуле — даремна турбота, гукай у майбутнє — хто-небудь почує. (О. Підсуха.) 5. Вона не терпіла будь-якого бруду. (О. Гончар.) 6. Я зрозумів в труді-та- ки, що крила мрії —дві руки. (М. Нагнибіда.) 7. Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля. (Р. Іваничук.)

4. Але частки, названі в пп. 2 і 3, пишуться окремо, якщо між ними й словами, яких вони стосуються, стоїть інше слово: аби­хто — аби до кого; ніщо — ні про що; щогодини — що дві годи­ни; щодень — що не день, що другий день; щодо — що ж до; каз­на-хто — казна з ким; будь-який — будь на якому; хтозна-хто — хтозна й хто; іди-бо — іди ж бо; якби-то — якби ж то; все- таки — все ж таки.

₄ і. Любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя нам і Дітям нашим ні на якій планеті. (О. Довженко.) 2. Цей дріт при­носить телеграми хтозна з якої далини. (М. Рильський.) 3. Тішся, Дитино,« поки ще маленька, ти ж бо живеш навесні. (Леся Україн- ^к&) 4. Земле чужая, яка ж бо ти рідн& для мене! (Леся Україн- 5. Що кілька метрів зупинялися передихнути. (О. Гончар.)

Що не день, то все тривожніш ставало на слободі. (А. Го­ловко.)

Та це ж просто...

Допитливий. Я зовсім заплутався з часткою то... Кмітливий. Воно й не дивно, бо є аж три частини то: вказівна — пишет_Ьи окремо (що то за краса), підсилювальна — пишеться через дефіс (отака-то пого да) і словотворча — пишеться разом (тобто, немовбито, начебто).

227. Випишіть слова й словосполучення в три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) окремо; 2) разом; 3) через дефіс.

Написав (би), немов (би), як (небудь), економимо (чи) мало, спотикається (ідо) разу, казна (що), надумав (таки), електроніка (ж), майнув тільки (що), та (ж) так, (екс) чемпіон, роздивився (гаки), а все (ж) таки, експериментують з чимо (сь), отакий (то), робить-(аби) як, ні (до) кого, іди (ж) бо, пішов (аби) куди, (будь) куди, чого (б) небудь, (ні) скільки, стань (бо), (он) куди, іди (що) найшвидше, (ген) далеко, тільки (но), ось (так), шур­хотить начеб (то), ото (ж), все (таки), отак (от), гойдають (ся), от (же).

Ключ. Підкресліть перші букви. З них прочитаєте вислів 4. Дарвіна.

228*. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. 1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що) дня, (що) години. (М. Рильський.) 2. Як знав (би) я ціну перепочинку, коли (б) утоми справжньої не знав? (П. Дорошко.) 3. Він (таки) попогрів тут чуба, чистячи колодязь. (О. Гончар.) 4. Добре скла­далось поки (що): і робота була йому до смаку, і люди милі.. (О. Гончар.) 5. Усяк до чого(небудь) вдався. Той робить те, дру­гий—друге. (77. Глібов.) 6. Часом і досі здається мені, що (й) зараз поклепай хто (небудь) косу під моїм вікном, я зразу помолодшав (би), подобрішав і кинувсь до роботи. (О. Довжен­ко.) 7. (Ні) чого так я не люблю, як запах снопів тільки (но) ско­шеного і зв'язаного хліба. (7. Цюпа.) 8. — Не грайся хлібом, то (ж) бо гріх! — іще до немовляти, щасливий стримуючи сміх, бу­вало каже мати. (М. Рильський.)

2. і. Зростай (же), добрий, пречудовий світе! (П. Тичина.)

   2. (Ні) що так не красить людину, як натхнення. (О. Гончар.)

   3. Мистецтво вічне, вічне (бо) життя! (Д. Павличко.) 4. Хоч (би) артисту¹ руки відрубали, він все (таки) творить не перестане. (Леся Українка.) 5. Можна прострелити мозок, що думку наро­дить, думки (ж) не вбить! (В. Симоненко.) 6. Мене пече (що) дни­ни жагуча спрага щастя для людини. (І. Драч.) 7. Маю серце широкеє — ні (з) ким поділити! (Т. Шевченко.) 8. І сонце-* (хтозна) відкіля взялось! — гарячий одсвіт кидає на стіни. (М. Рильський.)

3. І. Добрі жнива колись(то) будуть. (Т. Шевченко.) 2. Без ворогів можна в світі як (небудь) прожити. (Т. Шевченко.) 3. Не _вТИрайте (ж) мої сльози, нехай собі ллються, чуже поле поли- _вають (то) дня і (що) ночі. (Т. Шевченко.) 4. Одежа на ньому (аби) яка, сорочка розхристана, чоботи порвані. (Г. Квітка-Ос- _н0вяненко.) 5. Нам (ні) чого втрачать, хіба (що) кайдани!

Головко.) 6. Сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж (будь) ^коли. чекали бою. (О. Гончар.) 7. Хіба (ж) то не для нас— У^се* и*^{0 ми} створили, що оросив наш піт і освятила кров? Ш. Рильський.) 8. Якй$ швидкий! На волю! Ти (но) краще не ду- же(то) на проміння вилазь. (Леся Українка.)