§ 92. Правопис вигуків

Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пи­шуться ^ерез дефіс: ай-ай-ай, а-а-а, ну-ну, о-ео-ео, агов-гов- гов, ха-ха-ха, киць-киць, иі-иі-ш, ку-ку, му-у-у, ня-а-ав, ф'ю-у-у.

Але вигуки леле, лелечко, пробі, цитьте, овва, цабе, агов, агуш, кукуріку, кудкудак, тарах і под., які не передають повторюваних звуків, пишуться разом.

У вигуках будь ласка, до побачення, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на, оце так і под. усі складові частини пишуться окре­мо, а у вигуках Їй-Богу, їй-бо, їй-право — через дефіс.

234 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надру­кованим. Якщо трапляться помилки на правопис службових частин мови та вигука, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).

1. Не грайся [91.1] хлібом, то ж бо [88.2\ 89.4] гріх! (М. Рильсь­кий.) 2. Що б [88.2] не сталося [91.1], однак перемагає слово чес­не. (М. Нагнибіда.) 3. Нічого [89.2] в світі так я не люблю [0/./], як саджати що-небудь [89.3] у землю. (О. Довженко.)

4. Багато радощів, але ж бо [89.4] й праці (Леся Українка.)

   5. І ось перед! мною [85.1] уже зростають стіни палаців небува­лих [90.4]. (М. Бажан.) 6. Немовби [87.1] пісня забриніла здале­ка [85.2]. (Леся Українка.) 7. Еге-еге [92.01! Таж [89.1] цілий ключ журавлиний. (М. Коцюбинський.) 8. Сон злітає з мене, на­чебто [87.1] я й не спав [91.1]. (Вал. Шевчук.) 9. З-над

І84.2] річки лине пісня голосна. (М. Рильський.) 10. Дуби на горі 85.3] шуміли тепер не стихаючи [91.1]. (О. Донченко.) 11. Незва­жаючи на [84.3] малесенький вітерець, парило і робилося душно. (Григорій Тютюнник.) 12. Сонце, ще не сховане [91.4] за хмари, пекло щедро. (В. Собко.) 13. Снігу випало хтозна-скільки [89.3]. (О. Донченко.) 14. Я ненавиджу [91.2] рабства кайдани. (77. Гра- бовський.) 15. У свою душу бояться заглядати хіба що [89.2] зло­чинці. (Д. Павличко.) 16. Той ніколи [89.2] не доскочить [91.3] слави, хто задля [84.1] неї на землі живе. (В.Химоненко.) 17. Твої слова, не вмиті [91.4] потом непогамовного [90.4] труда, Пролинуть непотрібним [90.4] льотом, не залишаючи [91.1] слі- да. (М. Рильський.) 18. Добре тому багатому: його люди знають; а зо мною [84.1] зустрінуться — мов недобачають [91.3]. (Т. *Шев- ченко.)

III. Синтаксис і пунктуація

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РЕЧЕННЯ ТА РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ

§ 93. Речення. Виділення його на письмі

4. Три крапки в кінці речення ставлять тоді, коли хочуть пока­зати, шо думка не закінчена або що треба зробити велику паузу: А навколо далі, а навколо спокій... Скільки того щастя на землі #оїй!.. (В. Сосюра.)

235. Перепишіть, ставлячи в кінці речень крапку, знак питання чи знак оклику.

1.0 рідне слово, хто без тебе я (Д. Павличко.) 2. Як хороше, як весело на білім світі жить ( JI. Глібов.) 3. Мій запас вигуків захвату трудно збільшити Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно (Т. Масенко.) 4. Що узяв я з собою в дорогу Я узяв лише чисте сумління (О. Підсуха.) 5. Як надолужить години про­гаяні (О. Підсуха.) 6. Хто сказав, що все уже відкрито (В. Симо- ненко. )7.Чие ще слово десь чорніше, ніж слово прокляте — війна (Г, Донець.)

235. Перепишіть. Текст розбийте на речення і абзаци, замість рисок по­ставте потрібні розділові знаки. Перевірте себе за «Intermezzo» M. Коцю­бинського, звідки взято цей уривок.

Я утомився / мене втомили люди / мені докучило бути заїз­дом / де вічно товчуться оті створіння / кричать / метушаться і сміються / повідчиняти вікна / провітрити оселю / викинуть ра­зом із сміттям і тих / що смітять / нехай увійдуть у хату чистота о спокій / хто дасть мені втіху бути самотнім / смерть / сон / як я чекав їх часом / а коли приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе / люли і там чигали на мене / вони сплітали своє існування з моїм в химерну сітку / намагались налити мої вуха та моє серце тим / чим самі були повні ..

БУДОВА РЕЧЕННЯ