§ 5. Українські та іншомовні слова

6. В іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів: вітамін, галюцинації, гі­потенуза, дисципліна, кандидат, температура, целюлоза. Якщо ж і виділяємо префікси і суфікси, то вони відмінні від споконвічно українських: а-симіляція, ди-симіляція; де-дуктивний, ін-дуктив- ний; екс-порт, ім-порт; транс-плантація, ре-плантація; демокра­тизм, демонстр-ант, демонстр-ація.

7. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінює­ться: амплуа, кенгуру, кіно, метро, пюре, рагу, радіо, шосе.

Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється: пальта, пальтом і т. д.

Та це ж просто...

Допитливий. В іншомовних словах, як неважко здогадатися, є ознаки різ­них мов світу: і латинської, і грецької, і французької, і німецької, і хтозна ще якої. Як їх запам'ятати?

Кмітливий. Ая зібрав усі ці ознаки в одному слові: аерофільтр. Воно почи­нається на а: є збіг голосних ае, є важкий для вимови збіг приголосних льтр, є звук [ф]; нема випадного е (як у нашому слові вітер — вітру), звук [і] не чергується з [о] або [е]; багатоскладовий корінь.

15. Випишіть у дві колонки: і) іншомовні слова, 2) українські слова.

1. Кенгуру, комплекс, нашвидку, ескадрилья, інструктор, мо­лот» портьєра, авангард, спів, соловейко, журі, прогрес, поет, вітер, річ, філігрань, екіпаж, колесо, покіс, політ, силікати, азимут, радо­щі, таксист, трансмісія. 2. Зупинка, інтермецо, механік, кіно, сто­ляр, вікно, рогіз, масштаб, внизу, віньєтка, матч, -канікули, грім, сніг, кабінет, штепсель, стіл, сутінки, бутерброд, хліб, абревіатура, інтеграл, комюніке, високо, каучук, нетто, щоденник, око.

Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте: 1) вислів Р. Роллана; 2) українське прислів'я.

16*. Перевірте себе, чи ви добре знаєте правопис іншомовних слів. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Слова, подані російською мовою, запишіть україн­ською.

§ 6. Вживання великої букви

Велика буква вживається з розрізнювальною метою (диферен­ціюючий принцип правопису).

1. З великої букви пишеться перше слово в реченні. /. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці. (М. Ко­цюбинський.) 2. Довго ми — ой, як то ще довгої — тинялись в чу­жій стороні. (Панас Мирний.) 3. І ми вертаєм... у вічну казку... до матерів. (Б. Олійник.)

' 2. З великої букви пишуться всі слова (крім загальних назв типу письменник, князь, село, область, море, планета, сузір'я і под.):

а) в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: письменник Іван Семенович Нечуй-Левицький, Леся Українка, Каменяр (про-1. Я. Франка), князь Ярослав Мудрий;

б) у власних назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: бог Перун, Дажбог, Зевс, Юпітер, Антей; Червона Шапоч­ка, Дід 'Мороз, Вовк, Мальований Стовп; кінь Орлик, кіт Жовте Око, собака Білий Бім Чорне Вухо;

в) у власних астрономічних, географічних назвах, назвах дер­жав, республік, населених пунктів, споруд, урочищ тощо: Чумаць­кий Шлях, галактика Велика Магелланова Хмара, сузір'я Вели­кий Віз, Полярна зірка, планета Земля, Європа, Волино-По- дільська височина, Карпатські гори, мис Доброї Надії, ріка Дніпро; Київська Русь, Українська Народна Республіка, Сполуче­ні Штати Америки, Республіка Острови Зеленого Мису; місто Біла Церква, село Нове Село, Голосіївський парк, вулиця Ярославів Вал, набережна Лейтенанта Шмідта;

г) у назвах найвищих вітчизняних і міжнародних організацій та деяких найвищих посад, почесних звань: Верховна Рада Украї­ни, Кабінет Міністрів України, Організація Об'єднаних Націй, Голова Верховної Ради України;

ґ) у назвах найважливіших релігійних понять: Бог, Святий Дух, Син Божий, Мати Божа, Біблія, Євангелія.

3. З великої букви пишеться тільки перше слово:

а) у назвах різних установ, організацій і партій: Міністерство освіти України, Львівський державний університет їм І. Франка, Київська середня школа № 145, Центральний парк культури і від­починку, Демократична партія України;

б) у назвах історичних подій, державних, міжнародних та релі­гійних свят: Коліївщина, Семирічна війна, Паризька комуна; День знань, Свято української мови, Міжнародний жіночий день, Різд­во, Великдень, Зелені свята;

в) у назвах, що беруться в лапки: роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», картина «Перед грозою», готель «Золотий колос», фірма «гСвітанок», магазин «гВироби з дерева», медаль «За відвагу».

іменем. 2. Звідси, з північного заходу і з північного сходу, скеро­вують свій плин до морів Чорного й Азовського всі річки басейну Дону, Дніпра й Південного Бугу. (Ю. Смолич.) 3. Вабить знов мене Чумацький Шлях, що осінні перетнув сузір'я. (Я. Дорошко.)

1. Мов пущене ядро з гармати, Земля круг Сонця творить цикл. (Я. Тичина.) 5. На північ від Богуслава, в урочищі Маслів Став, жив хутором старий козак Добридень. (Петро Панч.) 6. Підбилися в зеніт Волосожари, і каже казку зірка до зорі. (В. Стус.)

4. Якщо власну назву вжито в загальному значенні, але в під­креслено позитивному плані, то вона пишеться з великої букви, в інших випадках — з малої: нам потрібні Мічуріни й Симиренки; але: новітні наполеони (завойовники), жалюгідні квіслінги (зрадники), ударив перун (грім), іван-чай (трава), ампер (одиниця сили струму — від прізвища фізика А. Ампера).

1. Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків. (В. Стефаник.) 2. Гей, нові Колумби й Ма- геллани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко.) 3. Є святи­ні, яких не діткнути ні монбланами жовтої преси, ані хитрим ефі- роблудом політичних ерзац-дантесів. (Л. Забашта.) 4. Щодень пі- лати розпинають, морозять, шкварять на огні! (Т. Шевченко.)

5. Не всі стародавні греки були афродітами, геркулесами, аполло- нами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах, увічнювали її. (О. Довженко.)

   1. Утворені від власних назв присвійні прикметники на -ів (-ов -ев-) та -ин- пишуться з великої букви, відносні прикметники на -ськ(ий) — з малої: Грінченків словник, Шевченкове слово, БЦ і- иіева пісня, Сосюрина лірика; але: шевченківські традиції, дніп­ровська (і дніпрова) хвиля, київські вулиці.

Якщо присвійні прикметники на -ів (-ов-, -ев-) та -ин- входять до складу фразеологізмів або наукових термінів, то вони пишуться з малої букви: ахіллесова п'ята (вразливе місце), авгієві стайні (щось занедбане), дамоклів меч (постійна загроза), прокрустове ложе (надумане неправильне мірило), сізіфова робота (марна праця), петрів батіг (рослина), архімедова сила, бертолетова сіль, віттова хвороба.

1. І шовкові небеса, і вишневі зорі кличуть нас в Шевченків сад. (Т. Масенко.) 2. Шумітиме дніпрова течія, в космічні далі мчати- муть ракети. (Д. Луценко.) 3. Я думаю, під дамокловим мечем краще, ніж під павутиною, бо там людина себе величніше почуває. (Леся Українка.) 4. Віджив той голос, наче грецькі хори. Вмирав актор, шекспірівський король. (Л. Костенко.)

і. Спасибі Вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. (Д. Луценко.) 2. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. (Я. Тичина.) 3. На високому Пагорбі Слави верби тужливо шумлять. (В. Лучук.) 4. Уже пломеніють в ранковій зорі золочені вежі Країни Надії. (/. Жиленко.) 5. Стільки віків у люди­ні зростає Людина. (/. Жиленко.)

1. Чому в реченні Постають Уральські гори, широчінь полтавських нив. (!. Муратов.) слово Уральські написано з великої букви, а полтавських — з малої?

2. Випишіть з «Історії України» 20 прикладів різного вживання великої букви у власних назвах.

19*. Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими.

6. 1. Земле (ш)евченкова, (з)емле (ф)ранкова, ниво, завіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова (д)ністра із (д)ніпром. (Д. Павличко.) 2. Народжує (а)нтеїв зем­ля. (Л. Забашта.) 3. Прийдешні (с)ократи до суті ітимуть крізь сутінь. (Б. Олійник.) 4. За свічадо було б мені (о)ко (м)орське¹поміж гір, а за стелю — небес голубі і бездонні намети. (Л. За­башта.) 5. Нескінченний (ч)умацький (ш)лях² простягався у віч­ність двома велетенськими кривими коліями. (О. Довженко.) 6. Тяглись повільно в сутінках підводи (ч)умацьким шляхом⁵ млявої доби. (Б. Олійник.) 7. Найвеселіше ж було на (р)іздво та (н)овий (р)ік. (А. Кащенко.) 8. Один кінь у нас звався (м)урай, другий— (т)ягнибіда. (О. Довженко).

7. 1. Розливався (д)ніпро, дочекавшись приходу весни, і в тур­бінах вода клекотіла, як (с)іч (з)апорізька. (Д. Луценко.) 2. З бо­ків назустріч пароплаву (д)ніпровські береги пливуть. (Я. Дорош- ко.) 3. До (д)ніпра бредуть, як (г)уллівери, з (о)болоні³ зведені доми. (Д. Луценко.) 4. Лебединою піснею літа айстри із (київ­ських парках цвітуть. (М. Нагнибіда.) 5. Уже (в)олосожар під­нявся, (в) із на небі вниз повертавсь, і дехто спати укладався. (/. Котляревський.) 6. Цвіли над шляхом (п)етрові батоги. (/. Цюпа.) 7. Моя (б)атьківщина — подолана ніч, на кремені ви­рослий колос. (М. Рильський.) 8. Всяк (ш)отландець вільний пан своєї (б)атьківщини. (Леся Українка.)