- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 74. Активні дієприкметники
Активні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією самого предмета: молодь працює — працююча молодь, листок зеленіє — зеленіючий листок, листок позеленів — позеленілий листок, дерево розквітло — розквітле дерево.
Активні дієприкметники бувають недоконаного і доконаного виду.
1. Активні дієприкметники недоконаного виду творяться від теперішнього часу дієслова за допомогою суфіксів -уч(ий), -юч(ий) для І дієвідміни і -ач(ий), -яч(ий) для II дієвідміни. Для цього досить дієслово поставити в 3-й особі множини теперішнього часу (що роблять?) і -ть замінити на -ч(ий): несуть — несучий, радіють — радіючий, лежать — лежачий, скриплять — скриплячий.
1. Здалека долітають завмираючі [завмирають] гуки музики. (І. Нечуй-Левицький.) 2. Потонули всі вогні в сиве марево тремтяче [тремтять]. (Л. Горлач.) 3. День і ніч повз наш будинок котиться залізна орда ревучих [ревуть], виючих [виють], чадних машин. (П. Загребельний.)
2. Активні дієприкметники доконаного виду творяться від минулого часу дієслова доконаного виду (що зробив?) лише за допомогою суфікса -л(ий): посивів — посивілий, зів'яв — зів'ялий, змок — змоклий.
Суфікси -ш(ий), -вш(ий), -вш(ийся) в українській мові для орення дієприкметників не використовуються, порівняйте: рос. а0синевший — укр. посинілий; рос. высохший — укр. висохлий; ро<и раскрасневшийся — укр. розчервонілий.
1„ Смереки жалібно стогнали, наскрізь промоклі [лгролсо/с] у темній пущі. (7. Франко.) 2. Затремтіли зірки посмутнілі [посмутнів] і погасли в імлі голубій. (В. Сосюра.) 3. Змоклі [змок] й замерзлі [замерз] невільники грілися на сонці і ладналися до останнього переходу. (3. Тулуб.)
Активні дієприкметники відмінюються, як прикметники твердої групи (див. § 59).
Активні дієприкметники в українській мові творяться не від усіх дієслів і вживаються (особливо дієприкметники недоко- наного виду) рідко. Натомість використовуються різні інші засоби, а саме (порівняйте в російській і українській мовах):
а) підрядні означальні речення: Солнце, сразу начавшее палить, быстро подымалось над степью. (О. Фадеев.) — Сонце, яке відразу почало пражити, швидко здіймалося над степом;
б) пасивні дієприкметники: Светало; над сырой кучей полуразвалившихся построек трепетала, угасая, Венера. (Максим Горький.) — Світало; над вогкою купою напіврозвалених будівель мерехтіла, гаснучи, Венера;
в) прикметники: Странно подействовал этот трепещущий, звенящий звук на всех нас. (Максим Горький.) — Дивно подіяв цей тремтливий, дзвінкий звук на всіх нас;
г) дієприслівники: Море, успокоившееся за ночь после мёртвой зыби, ещё кипело мелкой частой рябью. (О. Купрін.) — Море, заспокоївшись за ніч після мертвих брижів, ще кипіло дрібними частими жмурками;
д) дієслово в дійсному способі: Над заводом стояло огромное красное колеблющееся зарево. (О. Купрін.) — Над заводом коливалася величезна червона заграва.
197*. Перепишіть, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть активні дієприкметники недоконаного чи доконаного виду й поставте їх У потрібному роді, числі й відмінку.
1. Від землі йде духмяний аромат (зів'янути) трав. (Я. Ваш.) 2. Попадало додолу покручене, (зчорніти) листя. (М. Коцюбинський.) 3. Стиха лущиться зерно з (перестигнути) колоса. (М. Коцюбинський.) 4. Бачу, як синє небо розтяли чорні (дихати) крила ворони. (М. Коцюбинський.) 5. В лісі вже ставало тісно від (прибувати) військ. (О. Гончар.) 6. Край шляху серед (палати) маків зостався свіжий горбик землі з маленьким гранчастим обеліском. (О. Гончар.) 7. Встали передчасно (змарніти) вдови і діти героїв. (І. Цюпа.) 8. Мовчання і тиха скорбота Залягли в (заніміти) залі. (І. Цюпа.)
198*. Перекладіть на українську мову, знаходячи правильні відповід. ники для передачі російських дієприкметників.
1. Известно, что все способности, отличающие человека от живот, ного, развились и продолжают развиваться в процессе труда< (Максим Горький.) 2. Вслушайтесь в дальний рокочущий гул' (77. Толстой.) 3. Мы с ним лежим на песке у громадного камня, оторвавшегося от родной горы, одетого тенью, поросшего мхом! (Максим Горький.) 4. Снегирь, отбившийся от стаи, сидит на ольхе, красный, важный, как генерал. (Максим Горький.)