В и н я т о к: Н. і Кл. одн.— мати. Р. мн. і Зн. мн.— матерів.

5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:

Від- мін- ки	Однина			Множина
	3 суфіксом -аг-		3 суфік­сом -ЄН- (ім'я)	3 суфіксом -дг-		3 суфік­сом -ен- (ім'я)
	не після шипля­чого (теля)	після шипля­чого (курча)		не після шипля­чого (теля)	після шипля­чого {курча)
Н. Р. Д. і» Ор М. Кл.	-я -яти -яті Як у і -ям -яті -я	-а •ати -аті називному і -ам -аті -а	-я -єні/-я •єні пдмінку -ЄНЄМ/'ЯМ -єні -Я	-ята -яг -ятам Як у наз -ятами -ятах -ята	-ага -аг -атам іивному або і відмінку •атами -атах -ата	-єна (-я) -єн (-їв) -єнам (-ям) юдовому -єнами (-ями) -єнах (-ях) -єна (-я)

Винятки: Н. мн. — вим'я, тім'я. Р. ин. — вимів, тімів і т. д.

6. Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни:

двері

Н.

Р. Д.

збори зборів зборам

збори зборами

дверей

Зн. Ор.

м.

(на) зборах.

дверям

двері дверима і дверми дверях

ворота воріт воротам і воротям ворота ворітами і ворітьми воротах і воротях

гроші

грошей

грошам

гроші грошима і грішми грошах

7. Не відмінюються:

а) деякі іншомовні слова з кінцевим голосним: кіно, метро, фламінго, кашне, пенсне, парі, колібрі, журі, кенгуру, рагу, Дідро, Пуччині (але пальто відмінюється: пальта, пальту і т. д.)|

б) жіночі прізвища на приголосний та -о: про Зою Гайдай, Ла­рисі Косач, з Оксаною Петрусенко (але чоловічі прізвища відмі­нюються: про Михайла Гайдая, Юрієві Косачу, з Андрієм Петрусен- ком);

в) деякі абревіатури: про НТР, на ГЕС (але: з МХА Ту, ЗІЛом).

140. Орієнтуючись на таблиці закінчень, іменники поставте в називному уцінку множини і запишіть у дві колонки: 1) із закінченням и\ 2) із закін­ченням і.

Взірець, осокір, картяр, огорожа, плуг, горіх, хрущ, подорож, ювіляр, панчоха, ошуканець, ніша, ударник, бригадир, муляр, снігур» ^веРФ» ^ЯКФ» джгутик, пустир, книжка, аптекар, льотчик, лижа, комаха, огірок, страйкар, сич, помідор.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. 3 цих букв прочи- _та€ТЄ вислів М. Рильського.

§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників

Ь У написанні закінчень іменників найчастіше можуть сплу­туватися голосні і та и. Коли ці букви пишуться, показано в таб­лицях закінчень іменників різних відмін (див. § 48). Проте вар­то запам'ятати й деякі загальні закономірності вживання їх у закінченнях різних іменників.

1. У закінченнях -ів, -ові, -вві завжди пишеться і, в закін­ченні -оми—и незалежно від відміни й групи іменника: бать­ко — батькові, батьків, батьками; кущ — кущеві, кущів, куща­ми; мати — матерів, матерями; сіль — солями; лоша — лоша­тами.

І. Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і не­бесами. (М. Вінграноєський.) 2. Після кількатижневих до'дів, туманів та мркк нарешті стало на годині. (О. Гончар3. Аж ось лихий царя несе з законами, з мечем, з катами, з князями, темними рабами. (Т. Шевченко.) 4. Забажалось королеві звоюва­ти чуже царство. (Леся Українка.) 5. Дорікав горщик чаву­нові, що чорний; аж гульк — і сам у сажі. (Народна творчість.)

2. У давальному (к о м у? ч о м у?) й місцевому (на кому? на чому?) відмінках однини в іменниках усіх відмін і груп буває лише закінчення -і (а не -и), причому г, к, х перед і чер­гуються із з, ц, с: нога — нозі, на нозі; рука — руці, на руці; му- — мусі, на мусі; ріг — на розі; око — в оці; вухо — у вусі; піч — печі, на печі; верф — верфі; лоша— лошаті, на лошаті; ім'я — імені, в імені.

трава, купається сонце в траві (у чому?). (І. Драч.) 5. Пр_и. снись, як дитині (к о м у?) — політ, як груші (чом у?) — янтарний плід, як цвітові — бджілка, як тиші (чому?) —сопілка, як не- бові — райдуга, як серцеві — правдонька,— приснися. (В. Коло. мієць.)

3. В іменниках м'якої та мішаної груп І і II відмін, в усіх іменниках III відміни та в іменниках IV відміни з суфік­сом -єн- буває лише закінчення -і (а не -и): земля — землі, кру~ ча — кручі; день — дні, кобзар — кобзарі, плащ — плащі, шко­ляр — школярі; ніч —ночі, верф — верфі; ім'я — імені.

1. Крилата мисль і мозолі [м'яка гр\ пекучі — оце волода­рі [м'яка гр.\ в новій добі. (Д. Павличко.) 2. Вродяться такі слова в глибинах людської душі [мішана гр.]> мов зорі [м'яка гр.\ на віях ночі [/// відм.]. (М. Стельмах.) 3. Від черствості [/// відм.], нещирості [/// відм.] й брехні [м'яка гр.\ лю­бов'ю оновляйте ви людину. (В. Забаштанський.) 4. На вістрі [м'яка гр\ смерті і любові [/// відм.] завжди крутилася Земля. (В. Підпалий.) 5. Зацвітай, росянистий мій луже, де жи­вуть орачі [мішана гр.\ й ковалі [м'яка гр.\. (А. Малишко) 6. Тополі [м'яка гр.\ навкруги здіймаються, як вежі [мішана гр.\. (М. Рильський.) 7. Радо і привітно зустріли школярі [мі­шана гр.\ свого вчителя. (С. Васильченко.)

4. В іменниках твердої групи І і II відмін та іменниках IV відміни з суфіксом -аг- у родовому відмінку оіінини (кого? чого?) та називному множини (хто? що?) буває лише закін­чення -а (а не -і): стіна — стіни, стіни; стіл — столи; муляр— муляри; немовля — немовляти.

При цьому треба пам'ятати про кілька винятків серед імен­ників твердої групи II відміни, які в називному множини мають закінчення -і: комарі, хабарі, снігурі та ін. (див. § 48, п. 2).

. _ороГа), знайомі (орієнтир), знайшов у (шафа), чотири (ек- емпляр). біжать (школяр), ажурні (вежа), останні (крок), взу- ³ _в (калоша), листя (осика), запах (груша), стовбур (вільха), Ірні (ДРУ^Г)» бреде по (калюжа), ожили (пустир), висококвалі­фіковані (столяр), калинові (кущ), два (календар), цікаві (по­дорож), стурбовані (мати), освітлення від (лампочка), зимової (ніч)» в'язка (солома).

Ключ. У першому слові кожного словосполучення підкресліть другу від по­чатку букву. З цих букв прочитаєте: І) давньоримсьм!і вислів; 2) закінчення вислову Д. Дідро: € Краще...»

142. Подані назви населених пунктів мають форму множини. Запишіть їх у дві колонки, доставляючи закінчення: 1) чі; 2) -і.

Яхник.., Богуш.., Заліщик.., Яреськ.., Одинц.., Дергач.., Скомо- рошк.., Осипович.., Ріпк.., Свобод.., Маневич.. .

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. 3 цих букв прочи­таете назви двох міст.

143*. Перепишіть, вставляючи пропущені в закінченнях іменників букви ж або і.

1. 1. І прийде час, коли ми без тривог., перекуєм на молоти меч.. . (В. Сосюра.) 2. Ключ., від щастя в "наших руках. (М. Стельмах.) 3. Хай стануть нам рук.. важкі од турботи й любо- в.. . (І. Жиленко.) 4. Геть із мулу якор.. іржаві — нидіє на ькор.. душа! (В. Симоненко.) 5. Лиш ббягузи, в пил юз., простерті, перед катам., в'ються, як вуж.. . (Д. Павличко.) 6. Я ненавиджу брехню у всякій одеж.. . (М: Рильський.) 7. Коло комбайна зібра­лися ковилі, столяр.., слюсар.., механік.. . (О."Гончар.)" 8. Щоб До душ., душею промовляти, то треба, щоб ті душ., поріднились. (Леся Українка.)

2. І. Священне море мов., омиває заток., розуму й любов.. берег., . (М. Бажан.) 2. Мені здається, що пейзаж., в нас на Ук­раїні якоїсь приголомшливої краси й велич.. . (70. Яновський.) 3. Садок вишневий коло хати, хрущ., над вишням., гудуть, плуга­тар.. з плугам., йдуть, співають ідучи дівчата, а матер., вечерять ждуть. (Т. Шевченко.) 4. Мріялись мені росисті лук.. Волині Рідної. (Леся Українка.) 5. Сниться мені поле, вечор.. барвисті, берег., пахучі рідного Дінця. (В. Сосюра.) 6. Мріють крізь ^хмар.. зор.. вгорі, мов на бульвар., чудні ліхтар.. . (В. Симо- ненко.) 7. Рівними рядам., стоять розлогі яблун.., груш.., слив.., ^Вишн.., абрикоси. (О. Копиленко.) 8. За дубам., сонечко сяє, ^Пташк.. у ліщині виспівують, квіт., рябіють в трав.. . (А. Тес­анко.)

_в. 144*. Перекладіть на укра'нську мову. Порівняйте правопис закінчень -и та -і •менниках російської та української мов.

С Волги дул холодный ветер. (К. Симонов) 2. Стрижи давно Улетели. Табунятся и ласточки. (М. Прииівін.) 3. Кое-где при дороге попадается угрюмая ракита или молодая берёзка. (Л. То_А стой.) 4. Вдруг всё ожило: и леса, и пруды, и степи. (М. Гоголь) 5 Всюду лучистыми алмазами зарделись крупные капли ро_СЬ| (I. Тургенев.) 6. Мама, сгорбленная, в тёплом платке, провожа. ла меня на вокзал. (К. Паустовський.)