- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
В
и н я т о к: Н. і Кл. одн.—
мати.
Р. мн. і Зн. мн.—
матерів.
Від-
мін- ки
Однина
Множина
3
суфіксом
-аг-
3
суфіксом
-ЄН- (ім'я)
3
суфіксом
-дг-
3
суфіксом
-ен- (ім'я)
не
після шиплячого (теля)
після
шиплячого (курча)
не
після шиплячого (теля)
після
шиплячого {курча)
Н.
Р. Д.
і»
Ор
М. Кл.
-я
-яти
-яті
Як
у і
-ям
-яті -я
-а
•ати
-аті
називному
і
-ам
-аті -а
-я
-єні/-я •єні
пдмінку
-ЄНЄМ/'ЯМ
-єні
-Я
-ята
-яг
-ятам
Як
у наз
-ятами
-ятах -ята
-ага
-аг -атам
іивному
або і відмінку •атами
-атах
-ата
-єна
(-я) -єн (-їв) -єнам (-ям) юдовому
-єнами
(-ями) -єнах (-ях) -єна (-я)
Винятки:
Н. мн. —
вим'я, тім'я.
Р. ин. —
вимів, тімів
і т. д.5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
6. Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни:
двері
Н.
Р.
Д.
збори
зборів зборам
збори
зборами
Зн.
Ор.
м.
(на)
зборах.
двері дверима і дверми дверях
ворота воріт воротам і воротям ворота ворітами і ворітьми воротах і воротях
гроші
грошей
грошам
гроші грошима і грішми грошах
7. Не відмінюються:
а) деякі іншомовні слова з кінцевим голосним: кіно, метро, фламінго, кашне, пенсне, парі, колібрі, журі, кенгуру, рагу, Дідро, Пуччині (але пальто відмінюється: пальта, пальту і т. д.)|
б) жіночі прізвища на приголосний та -о: про Зою Гайдай, Ларисі Косач, з Оксаною Петрусенко (але чоловічі прізвища відмінюються: про Михайла Гайдая, Юрієві Косачу, з Андрієм Петрусен- ком);
в) деякі абревіатури: про НТР, на ГЕС (але: з МХА Ту, ЗІЛом).
140. Орієнтуючись на таблиці закінчень, іменники поставте в називному уцінку множини і запишіть у дві колонки: 1) із закінченням и\ 2) із закінченням і.
Взірець, осокір, картяр, огорожа, плуг, горіх, хрущ, подорож, ювіляр, панчоха, ошуканець, ніша, ударник, бригадир, муляр, снігур» веРФ» ЯКФ» джгутик, пустир, книжка, аптекар, льотчик, лижа, комаха, огірок, страйкар, сич, помідор.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. 3 цих букв прочи- та€ТЄ вислів М. Рильського.
§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
Ь У написанні закінчень іменників найчастіше можуть сплутуватися голосні і та и. Коли ці букви пишуться, показано в таблицях закінчень іменників різних відмін (див. § 48). Проте варто запам'ятати й деякі загальні закономірності вживання їх у закінченнях різних іменників.
1. У закінченнях -ів, -ові, -вві завжди пишеться і, в закінченні -оми—и незалежно від відміни й групи іменника: батько — батькові, батьків, батьками; кущ — кущеві, кущів, кущами; мати — матерів, матерями; сіль — солями; лоша — лошатами.
І. Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами. (М. Вінграноєський.) 2. Після кількатижневих до'дів, туманів та мркк нарешті стало на годині. (О. Гончар3. Аж ось лихий царя несе з законами, з мечем, з катами, з князями, темними рабами. (Т. Шевченко.) 4. Забажалось королеві звоювати чуже царство. (Леся Українка.) 5. Дорікав горщик чавунові, що чорний; аж гульк — і сам у сажі. (Народна творчість.)
2. У давальному (к о м у? ч о м у?) й місцевому (на кому? на чому?) відмінках однини в іменниках усіх відмін і груп буває лише закінчення -і (а не -и), причому г, к, х перед і чергуються із з, ц, с: нога — нозі, на нозі; рука — руці, на руці; му- — мусі, на мусі; ріг — на розі; око — в оці; вухо — у вусі; піч — печі, на печі; верф — верфі; лоша— лошаті, на лошаті; ім'я — імені, в імені.
трава, купається сонце в траві (у чому?). (І. Драч.) 5. При. снись, як дитині (к о м у?) — політ, як груші (чом у?) — янтарний плід, як цвітові — бджілка, як тиші (чому?) —сопілка, як не- бові — райдуга, як серцеві — правдонька,— приснися. (В. Коло. мієць.)
3. В іменниках м'якої та мішаної груп І і II відмін, в усіх іменниках III відміни та в іменниках IV відміни з суфіксом -єн- буває лише закінчення -і (а не -и): земля — землі, кру~ ча — кручі; день — дні, кобзар — кобзарі, плащ — плащі, школяр — школярі; ніч —ночі, верф — верфі; ім'я — імені.
1. Крилата мисль і мозолі [м'яка гр\ пекучі — оце володарі [м'яка гр.\ в новій добі. (Д. Павличко.) 2. Вродяться такі слова в глибинах людської душі [мішана гр.]> мов зорі [м'яка гр.\ на віях ночі [/// відм.]. (М. Стельмах.) 3. Від черствості [/// відм.], нещирості [/// відм.] й брехні [м'яка гр.\ любов'ю оновляйте ви людину. (В. Забаштанський.) 4. На вістрі [м'яка гр\ смерті і любові [/// відм.] завжди крутилася Земля. (В. Підпалий.) 5. Зацвітай, росянистий мій луже, де живуть орачі [мішана гр.\ й ковалі [м'яка гр.\. (А. Малишко) 6. Тополі [м'яка гр.\ навкруги здіймаються, як вежі [мішана гр.\. (М. Рильський.) 7. Радо і привітно зустріли школярі [мішана гр.\ свого вчителя. (С. Васильченко.)
4. В іменниках твердої групи І і II відмін та іменниках IV відміни з суфіксом -аг- у родовому відмінку оіінини (кого? чого?) та називному множини (хто? що?) буває лише закінчення -а (а не -і): стіна — стіни, стіни; стіл — столи; муляр— муляри; немовля — немовляти.
При цьому треба пам'ятати про кілька винятків серед іменників твердої групи II відміни, які в називному множини мають закінчення -і: комарі, хабарі, снігурі та ін. (див. § 48, п. 2).
. ороГа), знайомі (орієнтир), знайшов у (шафа), чотири (ек- емпляр). біжать (школяр), ажурні (вежа), останні (крок), взу- 3 в (калоша), листя (осика), запах (груша), стовбур (вільха), Ірні (ДРУГ)» бреде по (калюжа), ожили (пустир), висококваліфіковані (столяр), калинові (кущ), два (календар), цікаві (подорож), стурбовані (мати), освітлення від (лампочка), зимової (ніч)» в'язка (солома).
Ключ. У першому слові кожного словосполучення підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: І) давньоримсьм!і вислів; 2) закінчення вислову Д. Дідро: € Краще...»
142. Подані назви населених пунктів мають форму множини. Запишіть їх у дві колонки, доставляючи закінчення: 1) чі; 2) -і.
Яхник.., Богуш.., Заліщик.., Яреськ.., Одинц.., Дергач.., Скомо- рошк.., Осипович.., Ріпк.., Свобод.., Маневич.. .
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. 3 цих букв прочитаете назви двох міст.
143*. Перепишіть, вставляючи пропущені в закінченнях іменників букви ж або і.
1. І прийде час, коли ми без тривог., перекуєм на молоти меч.. . (В. Сосюра.) 2. Ключ., від щастя в "наших руках. (М. Стельмах.) 3. Хай стануть нам рук.. важкі од турботи й любо- в.. . (І. Жиленко.) 4. Геть із мулу якор.. іржаві — нидіє на ькор.. душа! (В. Симоненко.) 5. Лиш ббягузи, в пил юз., простерті, перед катам., в'ються, як вуж.. . (Д. Павличко.) 6. Я ненавиджу брехню у всякій одеж.. . (М: Рильський.) 7. Коло комбайна зібралися ковилі, столяр.., слюсар.., механік.. . (О."Гончар.)" 8. Щоб До душ., душею промовляти, то треба, щоб ті душ., поріднились. (Леся Українка.)
І. Священне море мов., омиває заток., розуму й любов.. берег., . (М. Бажан.) 2. Мені здається, що пейзаж., в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й велич.. . (70. Яновський.) 3. Садок вишневий коло хати, хрущ., над вишням., гудуть, плугатар.. з плугам., йдуть, співають ідучи дівчата, а матер., вечерять ждуть. (Т. Шевченко.) 4. Мріялись мені росисті лук.. Волині Рідної. (Леся Українка.) 5. Сниться мені поле, вечор.. барвисті, берег., пахучі рідного Дінця. (В. Сосюра.) 6. Мріють крізь хмар.. зор.. вгорі, мов на бульвар., чудні ліхтар.. . (В. Симо- ненко.) 7. Рівними рядам., стоять розлогі яблун.., груш.., слив.., Вишн.., абрикоси. (О. Копиленко.) 8. За дубам., сонечко сяє, Пташк.. у ліщині виспівують, квіт., рябіють в трав.. . (А. Тесанко.)
в. 144*. Перекладіть на укра'нську мову. Порівняйте правопис закінчень -и та -і •менниках російської та української мов.
С Волги дул холодный ветер. (К. Симонов) 2. Стрижи давно Улетели. Табунятся и ласточки. (М. Прииівін.) 3. Кое-где при дороге попадается угрюмая ракита или молодая берёзка. (Л. ТоА стой.) 4. Вдруг всё ожило: и леса, и пруды, и степи. (М. Гоголь) 5 Всюду лучистыми алмазами зарделись крупные капли роСЬ| (I. Тургенев.) 6. Мама, сгорбленная, в тёплом платке, провожа. ла меня на вокзал. (К. Паустовський.)
