- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
твер — четверга, жовтень — жовтня, метр — метра, ампер —
^пЄра, електрон — електрона, катет —- катета, відмінок — від-
Сидить батько кінець стола, на руки схилився. (Т. Шев- енко.) 2. Руки, які колись свербіли до коси, тяглися до штурвала комбайна. (7. Цюпа.) 3. Хата була третя од кінця й стояла край вишневого садочка. (І. Нечуй-Левицький.) 4. Тече вода з-під явора яром на долину. (Т. Шевченко.)
2. Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення -у» -ю: степ — степу, пісок — піску, ячмінь — ячменю, грім — грому, сон — сну, прогрес — прогресу, Сибір — Сибіру, Байкал — Байкалу.
1. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. (О. Довженко.) 2. На шляху поступу ми лиш каменярі. (І. Франко.) 3. Хай серце не знає нудьги, де жовті піски Сахаліну, Амуру круті береги, (В. Сосюра.) 4. Після дощу гостріше пахнуть квіти. (В. Сосюра.) 5. Ясне намисто з кришталю грає і ряхтить усюди. (,Леся Українка.) 6. Якийсь хижий птах з пронизливим криком вилетів з лісу. (3. Тулуб.)
3. Але назви населених пунктів мають закінчення -а, -я: Київ — Києва, Херсон — Херсона, Конотоп — Конотопа, Лондон — Лондона, Париж — Парижа.
Виняток становлять ті власні назви, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у, -ю: Красний Лиман — Красного Лиману, Часів Яр — Часового Яру, Кам'яний Брід — Кам'яного Броду.
І. Пам'ять про героїв Краснодона житиме в віках. (Газета.) 2. Засурмили сурми з Новгорода, у Путивлі стяги майорять. (#. Забіла.) 3. Побував я не в одній країні світу, відвідав галереї Москви, Парижа, Вашингтона, Рима, Будапешта, Варшави. (Ю. Збанацький.) тягар — тягаря, інвентар — інвентаря, вишняк — вишняка, го пак — гопака, веч/р — вечора, хліб — хліба, Сиваш (озеро) ^ Сиваша.
1. Ідеш на день, а хліба бери на тиждень. (Народна твор. ^сгб.) 2. Вони не покладали рук од ранку до вечора. (І. Нечуц. Левицький.) 3. Руки його слабіли й тремтіли від тягаря, що ле. жав на вилах. (Григорій Тютюнник.)
6. Деякі іменники залежно від свого значення можуть мати і закінчення -а, -я, і закінчення -у, -ю: листопад — листопада (місяць), листопаду (опадання листя); лист — листа (шматок матеріалу, писаний текст), листу (збірне поняття); камінь — меня (шматок породи), каменю (матеріал); Алжир — Алжира яЙво і пітьма. (77. Дмитерко.) 5. Ані горбик.., ані корчик.., ані СліД- жодної живої душі, тільки праліс від одного кінц.. об- Л до другого. (7. Франко.) 6. Понад ставом вітер віє, встає хма- оа'з*за лиман.. . (Т. Шевченко.) 7. Раз, а інколи й двічі на рік прибувала до нас десь 3"під Миргород., наша тітка. (С. Василь- ченко-) 8. На дозвіллі він [Ференц] показував бійцям свої альбоми з етюдами Будапешт.. . (О. Гончар.)
151*. Перекладіть на українську мову. Зіставте правопис закінчень Ікенників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини в російській та українській мовах.
1. День вытекает из ночи, как из тёмного леса река. (М. При- иівін.) 2. Ветра нет, и нет ни солнца, ни света, ни тени, ни шума. (I Тургенев.) 3. На той стороне Дона в лесу наперебой высвистывали соловьи. (М. Шолохов.) 4. Казалось, что собор выстроен не из камня, а из разнообразно и бледно окрашенных воздушных масс. (К. Паустовський. )