- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
При змінюванні дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах задньоротові г, к, х та зубні д, т, з, с перед закінченням можуть чергуватися із шиплячими ш, ч, ж, дж.
І. У дієсловах І дієвідміни чергування відбувається в усіх особах, наприклад:
берегти — бережу, бережеш ... бережуть; казати — кажу, кажеш ... кажуть; колихати — колишу, колишеш ... колишуть; _ гуркотати — гуркочу, гуркочеш ... гуркочуть.
1. Прекрасні ці творчі будні, коли праця довкола клекоче. (Л. Дмитерко.) 2. Над Києвом день, і дзвенять, і гуркочуть май- Дани. (В. Сосюра.) 3. Тихо, мирно вуркоче колиска. (А. Малишко.)
Нам батьки і вчителі хочуть щастя на землі. (М. Рильський.)
2. У дієсловах II дієвідміни чергування відбувається тільки в 1-й особі однини, наприклад:
ходити — ходжу, ходиш ... ходять; їздити — їжджу, їздиш ... їздять; мостити — мощу, мостиш ... мостять.
У дієслові бігти звук [ж] виступає в усіх особах: біжу, біжиш ... біжите, біжать.
1. Я щодня проходжу.повз самотній, закинутий сад. (М. Коцюбинський.) 2. В негоду кілком сиджу за столом. (М. Коцюбинський.) 3. В глибині двору палахкотить червоним одсвітом і роями іскор навстіж розчинена кузня. (М. Стельмах.)
3. Крім того, в дієсловах II дієвідміни, основа яких кінчається на губний звук [б, п, в, м, ф], у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з'являється [л], наприклад: робити — роблю, робиш ... роблять; ломити — ломлю, ломиш ... ломлять; терпіти — терплю, терпиш ... терплять.
Якщо звук [л] з'являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати — сиплю, сиплеш ... сиплете, сиплють.
1. Сипле [/ дієвідмінаJ вишня квітом з білих верховіть. (77. Забашта.) 2. Проти вітру піском не посиплеш [/ дієвідміна]. (Народна творчість.) 3. Гримлять зустрічні поїзди. (Н. Забіла.) 4. Скриплять і ридають дерева під вітром. (П. Тичина.) 5. А в тій кузні коваль клепле [/ дієвідміна], а в коваля серце тепле. (І. Франко.)
190. Поясніть різницю в значенні дієслів воджу і вожу, ладжу і лажу, каджу і кажу. Чи однаково вони вимовляються?
191*. Перепишіть. Дієслова, що в дужках, поставте в потрібній особі.
1. Гаї (шуміти)—я слухаю. Хмарки (бігти)—милуюся. (П. Тичина.) 2. На дубі горлиця (туркотати). (М. Стельмах.) 3. Стогнуть пугачі, (реготати) сови, уїдливо хававкають пущики. (Леся Українка.) 4. Вода (клекотати), (булькотіти) та все несе Лавріна далі на гостре каміння. (І. Нечуй-Левицький.) 5. (Носити) [1-ша ос. однини] дрова до куреня, (розводити) огонь, (чистити) картоплю, ожину збираю. (О. Довженко.) 6. Ось молодий сміх дівчини розкочується по лісі і жаром (сипатися) в парубочу душу. (М. Стельмах.) 7. Чи то (сидіти), чи то гуляю, все співаю, все співаю. (Т. Шевченко.) 8. (Виходити) [1-ша ос. однини] в світ, по вінця сили повен і гордий за співучий свій народ. (В. Лучук.)