Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мова Ющук.doc
Скачиваний:
151
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
2.42 Mб
Скачать

§ 34. Правопис о та а

У літературній мові, а також у більшості діалектів звуки [о] і [а] вимовляються однаково чітко як під наголосом, так і без нього. І все-таки в окремих словах можливе сплуту­вання їх. У таких випадках слід керуватися відповідними правилами.

У кількох дієслівних коренях голосний [о] перед наступним складом із суфіксом -а- або -yea- чергується з [а], а саме:

гонити — ганяти ломити — ламати

клонитися — кланятися могти — допомагати

котити — обкачати скочити — скакати

кроїти — краяти схопити — хапати

Чергується [о] з [а] також у словах проводити—провадити, пРоводжати — випроваджувати.

1. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. (Т. Шевченко.) 2. Магнієво зблиснуло небо, розла. муючись у бомбових ударах грому. (О. Гончар.) 3. Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! (Л. Костенко.) 4. Сонце проганяє каламуть. (М. Рильський.) 5. Я з калини цвіту наламаю. (Леся Українка.)

2. У кількох словах трапляються сплутування звуків [о] і [а]. Тут треба пам'ятати:

а) пишемо (й вимовляємо) а після г, к, х перед складом з а у словах гаразд, гарячий, гарячка, кажан, калач, качан, хазяїн, халява, а також перед г у слові багато й похідних багач, багатир;

б) у словах богатир (силач, велетень), борсук, комиш, ко­мірка, коровай, кропива, крохмаль, монастир, отаман, пога­ний, погон, пором, слов'яни, солдат, козак пишемо (й вимов- ляємо) о.

109*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис о та а в російській і українській мовах.

Никогда не видела скупая на цвета Северная природа такого богатого сочетания красок. (М. Шолохов.) 2. Тёмно-зеленая кра­пива с тонкой цветущей макушкой стройно тянется вверх. (77. Тол­стой.) 3. Порывы ветра были так сильны, что ломали сучья, приги­бали к земле молодняк. (В. Арсеньев.) 4. Сухой горячий ветер нёс раскалённый воздух. (М. Шолохов.)

§ 35. Правопис ота у

В літературній мові звуки [о] та [у] вимовляються чітко. Тільки перед складом з наголошеним [у] або [і] звук [о] на­ближається до [у): зозуля [зоузул'а], кожух, тобі, поріг.

1. Сумнівний звук у такому разі перевіряємо наголосом: го­лубка, бо голуб; розумний, бо розум; ходімо, бо ходить.

Але не в усіх словах написання о можна перевірити наголо­сом: лопух, поріг, собі. Тоді для перевірки добираємо таку фор­му слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було наголошеного [у] чи (і]: кожух, бо кожушина; зозуля, бо зозу- лАстий; поріг, бо порога; собі. бо собою.

1. Хай дітям нашим на потребу ростуть [росте, зрослий] мо­гутні [можу, могти] кораблі. (М. Рильський.) 2. Зозулі [зозуля­стий] кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба. (О. Гончар.) 3. У низинах, залитих водою, витикався лапатий ло­пух [лопухи]. (Ю. Збанацький.) 4. Улітку наша річка оміліла пливе собі [собдю] ліниво. (М. Рильський).

2. Завжди вимовляється й пишеться у в дієслівному суфіксі •уваги і прикметниковому суфіксі -уват(ий): зимувати, торгува­ти, майструвати, білуватий, червонуватий, теплуватий, піску­ватий.

1. Цмокала і цмокала важка земля, мовби цілувала невтомні солдатські ноги. (О. Гончар.) 2. Командувач видає наказ до негай­ного виконання: атакувати в лоб Турецький вал. (Ю. Яновський.) 3. Дуб сучкуватий, розчахнутий бурею злою, стояв і мовчав. (Л. Забашта.) 4. З сірого неба світило холоднувате сонце. (Н. Рибак.)

3. Слід пам'ятати, що в словах яблуня, яблуко, парубок, бу- мармур, ворушити, пурхати вимовляємо^й пишемо //.

1. Серед двору гілляста яблуня стояла. (Марко Вовчок.) 2. Тут бронза нетлінно ясниться і мармур гордливо застиг. (М. Бажан.) 3. Люди збудилися зо сну, ожили, заворушились. (М. Коцюбин­ський.)

110*. Перепишіть, вставляючи пропущені о та у.

1. Червонобоким ябл.жом округлим скотився день. (М. Риль­ський.) 2. Під склепінням черемхи й дикої ябл..ні глибоко дихало лісове джерело. (М. Стельмах.) 3. Там соловей співав, і пташки п..рхали, з..зуленька кувала. (77. Глібов.) 4. Старі дуби стоять, простягаючи вгору свої м..гутні рамена. (І. Франко.) 5. Йшлося вже до осені,— темні хмари, аж чорн..ваті, сн..вали по небу. (Панас Мирний.) 6. Улас збирається зим..вати в степу. (Панас Мирний.) 7. В човні було тісн..вато, але хлопці розмістились не­погано. (М. Трублаїні.) 8. Голос його, груб..ватий, густий, не пас..вав до його зовнішності. (О. Копиленко.)

111*. Перекладіть на українську мову. Зверніть увагу на правопис виділених слів у російській і українській мовах.

1. В сенях пахло свежими яблоками. (Л. Толстой.) 2. Казалось, тихо звучали и чаровали слух не птицы, не насекомые, а звезды, глядевшие на нас с неба. (А. Чехов.) 3. Птица, выпорхнув у вас из-под ног, тотчас же исчезает в беловатой мгле неподвижного тумана. (I. Тургенев.)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]