- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 48. Відмінкові закінчення іменників
, Закінчення іменника залежить не лише від тсЗго, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іно- ^—і від значення. Тому в іменниках української мови багато Різних закінчень.
козбар
— кобзаря аптекар — аптекаря пустир
— пустиря козир — козиря
комунар
—
комунара
комісар —
комісара
бригадир —
бригадира
буксир —
буксйра3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
чення, то вони подаються через кому: дуба, лісу а, -у. Пара.
лельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу
риску: на коні, на коневі, на коню і /-еві/ -ю. Закінчення,
що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів — (-ів). Зна' ком □ показано нульове закінчення: парт, площ— □.
1. Закінчення іменників І відміни
Відмінки
Однина
Множина
Тверда
група (стіна)
М'яка
група
Мішана
група (круча)
Тверда
група (стіна)
М'яка
група
Мішана
група
(круча)
Основа
не на
й (земля)
Основа
на
й (мрія)
Основа
не на
й (земля)
Основа
на
й (мрія)
Н.
•а
-я
-я
-а
-и
-і
~ї
•ї
Р.
-и
-і
-ї
-і
-П
(-ів)
(-ей,
(-ей)
Д.
-і
-ів)
-і
-і
-ї
-ам
-ям
-ям
-ам
Зн.
-у
-ю
-ю
•у
Як
у називному або родовому
п..
відмінку
Ор
-ою
-ею
-ЄЮ
-ею
-ами
1
-ями
-ями
-ами
м.
Як
у
давальному відмінку
-ах
-ях
-ях
-ах
Кл.
-0 |
1
-Є, -10
1
\
-е
1
1
-
Як
у називному відм
нку
Винятки:
Р. ин,—
суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів
(і
мам), бабіо (і
баб), губів
(і
губ), легенів
(і
легень); свиней,
мишей, воиіей, статей.
2. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду
Відмінки |
Однина |
Множина |
||||||
Тверда група (стіл) |
М'яка група |
Мішана група (кущ) |
Тверда група (стіл) |
М'яка група |
Мішана група (кущ) |
|||
Основа не на й (день) |
Основа на й (край) |
Основа не на й (день) |
Основа на й (край) |
|||||
Н. Р. л. Зп Ор м. Кл. |
-о -а, -у -ові/-у Як у і -ом, -им -і /-ові/ •у -Є, -у |
-я, -ю -еві/-ю називному відм -ем -і /-еві/ -ю -ю |
-я, -ю єві/-ю / або род інку -ем -ї /-еві/ -ю -ю |
•а, -у -еві/у овому -ем -і /-еві/ -у 'Є, -у |
-и (-І, -а) -ів, (-П) -ам Як у н -ами (-ьми) -ах Як; |
-і -ів (-ей) -ям азивному відм -ями (-ьми) -ях у називне |
-ї -їв -ям ' або роі нку -ями -ях ЭК1У відмі |
-і -ів -ам овому -ами -ах інку |
В и н я тк и: Н. мн.— комарі, хабарі, пазурі снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи); вуса (і вуси), вівса, хліба (і хліби з іншим значенням). Р. мн.— чобіт, циган, чоловік (у значенні «осіб»); гостей, коней. Ор. мн.— гістьми (і гостями), кіньми (і конями), чобітьми (і чоботами, чоботями).
3. Закінчення іменників II відміни середнього роду:
ВІД-
пінки
Однина
Множина
Тверда
група (село)
М'яка
група (поле)
Мішана
група (днище)
Тверда
група (село)
М'яка
група (поле)
Мішана
група (днище)
н.
Р.
Л
М
Ор
м.
Кл.
-0
-а
'У
Як
у і -ом
-4-у
-0
•е,
-я -я -ю
називному
ви •ем,
-ям
-І/-Ю -є,
-я
-е
-а
•у
імінку
-ем
■і/-у -е
-а
(-і) (-ей)
-ам
Як
у і -ами
(-има)
-ах
-а (-І)
(-ІВ)
-ям
називному
вії -ями
(-ьми) -ях -я
-а
(-І) (-ей) -ам імінку
-ами
(-има) -ах
-а (-і)
В
н н я т к и: Н. і Кл. мн.—
очі, плечі
Р. мн.—
очей, плечей
(і
пліч).
Ор. мн.—
очима, плечима, коліньми
(і
колінами), крильми
(і
крилами).
4. Закінчення іменників III відміни:
Відмінки |
Однина (тінь, ніч) |
Множина |
|
Основа на нешипля- чий (тінь) |
Основа на шиплячий (ніч) |
||
Н. |
(-и) |
-і |
•і |
Р, |
-і |
-ей (-ів) |
-ей |
1 |
-і |
-ям |
-ам |
Зн. |
-и |
-і (-ів) |
•і |
Ор. |
-ю |
-ячи |
-ами |
М. |
-і |
-ях |
•ах |
Кл. |
-є (-и) |
Як у називному відмінку |