Тема 1
1. Предмет історії України та методи, джерела дослідження.
Історія України – одна зі складових історичної науки, яка досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьб за національно-державну незалежність та пов’язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії. Предметом вивчення історії України є закономірності виникнення соціально-економічного та політичного розвитку суспільства на всіх укр. землях. Історія У. розглядає суспільні процеси та рухи, розвиток різних політичних сил та партій, прагнення укр. народу до незалежності, процес об’єднання всіх укр. земель в єдину державу, розвиток державних структур та політичної системи. Це перша складова частина предмету. Друга – вивчення світових суспільних процесів, їх взаємозв’язку в історії У., а також місце У. в історії світового суспільства. Існують 6 основних типів історичних джерел: 1) речові (поселення, архітектурні споруди), які дає нам археологія; 2) етнографічні; 3) лінгвістичні; 4) усні; 5) писемні (актові матеріали, оповідні пам’ятки); 6) фото-, кінодокументи, електронні носії інформації тощо. Методи дослідження: пошуковий, хронологічний, критичний (перевірка достовірності інформації), порівняльно-статистичний та ретроспективний. Історія У. співпрацює з антропологією та археологією. Антропологія – біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук. Визначає рік артефакту історії.
Археологія – наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам’яток кам’яного, мідного, залізного віків і вже пізніших часів. Будується на джерелах історії. З археологією пов’язані: епіграфіка(наука про написи), нумізматика(про монети), сфрагістика(про печатку), геральдика (герби).
2. Періодизація історії України.
Найчастіше зустрічаються три підходи до періодизації вітчизняної історії:
I - хронологічний (первісна епоха), стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час;
II - за соціально-економічними і політичними ознаками: первісне суспільство, капіталістичне суспільство, соціалістичне (радянське) суспільство і суспільство з перехідною економікою в період незалежності України;
III - за періодами становлення і розвитку української державності: стародавня доба, княжа доба, литовсько-руська (польсько-литовська) доба, козаччина і Гетьманська держава, боротьба за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.), українська національно-демократична революція (1917-190 рр.), радянська Україна і незалежна Українська держава.
Періодизація за Грушевським:
1 етап «Княжа доба»- тривав з 1 ст. -1349р.. Це етап, коли завершився процес розселення українсько-руських племен (на території Русі було 13 племен, поляни, древляни, дреговичі, полочані, волимняні, бужові).
2 етап «Литовсько-Польська доба» - тривав від 14 до 1 пол 16 ст. і пов'язаний із завершеннями політично-державної самостійності українських земель і захоплення їх Литвою, Польщею, Московією
3 етап «Козацька доба» - тривала з 2 пол.16-18ст. Коли населення України єднається у формі козацтва для досягнення власних національних інтересів . Україна поділена на полки.
4 етап «Етап оформлення української нації 19 ст.» - це етап коли історичне і духовне життя українців відбувалось під впливом демократичних європейських ідей.