Тема 2. Доісторичне минуле України
1.Найдавніша історія України.
Дослов’янські поселення на території України.
Виділяють декілька значних періодів розвитку первісного ладу (їх за традицією називають віками): кам’яний (його складають палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-кам’яний, бронзовий, залізний.
Палеоліт тривав від появи першої людини на наших теренах близько 1 млн р. тому до 10 тис. років до н.е. В період раннього палеоліту (1 млн р. тому – 150 тис. р.т.) на територію України прийшли з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу найдавніші люди – архантропи. Первісна людина вміла виготовляти примітивні засоби праці з каменю та дерева (рубила, скребачки, загострені гілки). Основними заняттями людини були збиральництво та полювання. Щоб вижити у складних кліматичних і природних умовах формувалось т.зв. людське стадо. Наприкінці раннього палеоліту наступив льодовик. Знайдено понад 30 стоянок первісних людей на території України: біля с.Королеве (Закарпаття), м.Амвросіївка (Донбас), с.Лука-Врублівецька (Хмельниччина). За середнього палеоліту (150 тис. – 40–35 тис. років тому) з’явився неандерталець – людина нового фізичного типу, найважливішим досягненням якої було використання вoгню. Значно удосконалюється виробництво крем’яних і кам’яних знарядь, мисливської зброї, будуються перші житла, виникають зародки родового ладу, виготовляється перший одяг зі шкір, зароджується мова і мистецтво, зачатки релігійних вірувань. Пам’ятки середнього палеоліту вчені виявили у с.Молодово Чернівецької області, у Криму, у басейні річок Дністра і Десни.
В епоху пізнього палеоліту (40-10 тис. р. до н.е.) з‘явився кроманьйонець – „людина розумна”, яка вже є виробником знарядь праці. З’явилися різці, вістря стріл, кістяні гарпуни. На зміну первісному стаду приходить родова община з колективною власністю на засоби виробництва. Родинні зв’язки визначалися за материнською лінією, отож є підстави твердити про виникнення у цей період матріархату. У період пізнього палеоліту постали релігія (ритуальні дійства) і палеолітичне мистецтво (магічні малюнки, різьблення по кістці). Язичницька релігія виникла у вигляді чотирьох основних форм: анімізму, тотемізму, магії і фетишизму.
Мезоліт (9 - 6 тис. до н.е.). Приблизно 10-12 тис. років тому на земній кулі сталися зміни, спричинені загальним потеплінням: зникли льодовики, природа Європи набула близького до сучасного вигляду, вимерли мамонти, носороги. Людина винайшла лук і стріли. Основними різновидами господарювання були полювання, рибальство, почалося приручення тварин – собаки, свині. Виник найдавніший транспорт- водний. З'явилася кам'яна сокира для обробки дерева.
В неоліті (6 – поч. 4 тис. до н.е.) відбувся поступовий перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства, тобто перехід від привласнюючого до відтворюючого господарювання. Цей процес отримав назву „неолітичної революції”. Винайдені шліфування і свердління каменю, ліплення посуду із глини, ткацтво. Виникла сусідська община. Постав патріархат.
Енеоліт (4-3 тис. до н.е.) пов’язаний з опануванням міді. У цей період на території України сформувалися дві основні групи племен: землероби – на Правобережжі і скотарі – на півдні та південному заході. Це свідчило про перший суспільний поділ праці. Використовуючи тяглову силу худоби, люди почали збирати більший врожай, що зумовило виникнення надлишків сільськогосподарської продукції, майнової нерівності та обміну продуктами. Найбільш вивченою
археологічною культурою цієї епохи є Трипільська.
В епоху бронзи (2 тис. до н. е.) знаряддя праці виготовлювали із сплаву міді та олова. Застосування більш міцного металу дало можливість значно вдосконалити знаряддя виробництва, що привело до зростання майнової нерівності. Подальшого розвитку набули різні ремесла: гончарне, каменярське, бронзоплавильне. Відбувся другий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла від землеробства.
Ранній залізний вік (2 тис.-1 тис. до н.е) характеризувався співіснуванням бронзових і залізних знарядь праці. Мотику замінюють соха та плуг, з'являються залізні ножі, серпи, лемеші, круглі жорна.
Семінар