- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
Іноді при творенні або змінюванні слів виникає збіг двох приголосних, який важко вимовляється. Тоді, як правило, попередній приголосний уподібнюється до наступного. Ці зміни іноді позначаються, а іноді не позначаються на письмі.
1. Свистячі перед шиплячими переходять у відповідні шиплячі: сч — щ [шч], цч — чч, зч — жч, здж — ждж. Це відбивається і на письмі: козацький — козаччина (козацьк -f- ина), батьківський — батьківщина (батьківськ + ина), брязкати — бряжчати (брязк + ати), їгдити — їжджу (їзд + у).
Виняток на письмі становлять присвійні прикметники: Параска— Парасчин (хоч вимовляємо [парашчин]), Васька — Вась- чин, Мотузка — Мотузчин [мотужчин]. За морфологічним принципом пишуться префікси: розжувати (хоч вимовляємо [рожжу- вати]), безшумний [бежшумний] (див. § 10, п. 1),—а також слово мисчина [мишчина] (від миска).
К Звенигородщина [звенигородськ + ина] —співучий куток України. (С. Васильченко.) 2. Дівчатка аж верещали [вереск + ати] від захоплення, стрибали навколо сосни. (Ю. Збанацький.) 3. На хмарах горбатих громи роз'їжджають [роз'їзд + ають] возами. (Є. Гуцало.) 4. Лежать по всьому світу вздовж і вшир дороги биті і неїжджені [неїзд + єні] шляхи. (Н. Забіла.) 5. Люди внесли в хату запах пасіки, старої вощини [воск + ина], меду. (В. Гжицький.) 6. Повз Мотузчин [присвійний прикметник] двір як проходив — і не глянув. (А. Головко.) 7. Із піщин [піск + и«а] зростають гори, із краплин — могутнє море. (Н. Забіла.)
2. Змінюються також шиплячі перед свистячими та зубні д, т ^ред свистячими і шиплячими. Але на письмі ці зміни не позначаються— такі слова пишемо за морфологічним принципом: до- ^ка — на дошці [дос'ц'і], книжка — у книжці [книз'ц'і], дочка — дочці [доц'ц'і], вчиш — вчишся [учис'с'а], вчить — вчиться [учиц'ц'аі, морочитися — не морочся [мороц'с'а], су- сідка —- сусідці [сус'іЯз'ц'і] —сусідчин [сус'іЯ>кчин], тітка — тітці (т'іц'ц'і) — тітчин [т'іччин].
1. Щасливі дні, щасливі ночі, коли при свічці [свічка] лойовій, хоч мерзли пальці, сліпли очі, я так над книжкою сидів. (І. Франко.) 2. У кімнатці [кімнатка] стривожена стоїть Оксана біля вікна. (А. Головко.) 3. На помості набито, мов оселедців [оселедець] у бочці [бочка], якихось людських [люд] істот. (І. Франко.) 4. Лице взялося смагою,— темне, як головешка, а на тій головешці [головешка] білий чуб, як льон. (С. Васильченко.) 5. На грядці [грядка] огірочки і кавуни в рябій сорочці [сорочка]. (М. Стельмах.) 6. Заєць сидів перед ними на стежці [стежка], виставивши вуха вгору, як свічки. (О. Гончар.) 7. Була колись шляхетчина [шляхта], вельможная пані... (Т. Шевченко.)
Слова запишіть повністю буквами в дві колонки: 1) ті, у яких транскрибова ні звуки позначаються за принципом «пиши, як чуєш»; 2) ті, у яких ці звуки позначаються за морфологічним принципом.
Турецький — Туре [ч] чина, доріжка — (на) дорі [з'] ці, очевидець— очеви [53*] ця, літає — льо[ч]чик, юшка — (в) ю[с']ці, дудка — ду [Я>к] частий, оснастити — осна [шч] ений, ляск — ля- [шч]ати, юнак+ський — юна [ц'] кий, електричка— (в) електри- [ц'] ці, брязк — бря [ж] чати, об'їзд — об'ї [ж] джати, йдуть — йде[ц'}ся, вереск — вере[шч]ати.
Ключ. З перших букв прочитаєте до кінця вислів В. Сухомлинського «Найпре красніше почуття —...».
Чому подані тут у транскрипції слова можна розшифровувати двояко [кас'ц'і] — (в) касці і (в) кашці; [мис'ц'і] — (в) Мисці і мишці; [кіс'ц'і] — (на) кісці і кішці?
40*. Перепишіть, замінюючи транскрибовані звуки відповідними буквами.
1. Вечірнє небо закві [ч] чалось весняними хмарками. (С. Васильченко.) 2. Море забли [шч] ало, і вже виразно було видно під місяцем блискучу воду. (І. Нечуй-Левицький.) 3. Серцю ввижаю[ц']- ся ті вечори, де я по сте[з']ці збігав із гори, босий, по першім моро[з'|цю і глині. (Т. Масенко.) 4. Хвиля за хвилею накочується на низький пі[шч]аний берег. (О. Донченко.) 5. Я бачив на рі[ц']ці в прозорім льоду зернину пшениці. (Д. Павличко.) 6. В клі[ц']ці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі. (Народна творчість.) 7. Червона калино, чого в лузі гне [с'] ся? (І. Франко.) 8. Козак од'ї[ж]джає, дівчинонька плаче. (Народна творчість.)
41*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис виділених слів у російській і українській мовах.
1. Известно, что истинное счастье человека в науке и труде. (Максим Горький.) 2. Далеко видна жёлтая полоса песчаного берега. (Максим Горький.) 3. В колеях неезженой дороги росло много грибов. (К. Паустовський.) 4. Наш витязь мимо чёрных скал тихонько проезжал и взором ночлега меж дерев искал. (О. Пушкін.)