- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
1. У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться: п'ятнадцять, шістнадцять, дев'ятнадцять, п'ятдесят, шістдесят, п'ятсот, шістсот, дев'ятсот.
1. Уперше зворотний бік Місяця було сфотографовано в жовтні тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ятого року. 2. Кілограмова гиря на Місяці важила б усього сто шістдесят шість грамів. 3. Місяць мчить навколо Землі із швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр на годину.
2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, •мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): трьохсотий, двадцятип'ятитисячний, двохсот'ятдесятимільйонний (але: стотисячний).
у порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п'ятдесятий, шістдесятий, сімдеся-
гай, вісімдесятий.
^ "
1. Це був Трохим Денисенко, старий робітник друкарні, що рже понад рік, у числі двадцятип'ятитисячний, працював на селі. (С. Журахович.) 2. У шістдесятих роках в українську літературу прийшли такі видатні поети, як Василь Симоненко, Борис Олійник, Ліна Костенко, Іван Драч. 3. У битві під Берестечком 1651 року менш ніж двохсоттисячне військо Богдана Хмельницького протистояло трьохсоттисячній армії польського короля.
3. На початку складних слів (прикметників, іменників) пер- ші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири-: двоповерховий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед голосними: двохелементний, трьохактний, трьохопорний. Усі інші числівники (крім сто) мають форму родового відмінка: десятиденний, тридцятип'яти- кІлометровий, сорокакілограмовий, сімдесятирічний, п'ятисот- річний (але: стоголосий).
§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
1. Після числівників два, обидва, три, чотири іменник стоїть у множині в тому самому відмінку, що й числівник: два хлопці три роки, чотири ясени (називний множини); двох хлопців, трьох років, чотирьох ясенів (родовий МНОЖИНИ); двом ХЛОПЦЯМ, трьом рокам, чотирьом ясенам (давальний множини).
1. Чотири українські фронти рухались на захід чотирма заліз- ними потоками. (О. Довженко.) 2. Верталися з фронту два брати- солдати, вертались додому, до рідної хати. (П. Воронько.) 3. Не вертаються три брати, по світу блукають, а три шляхи широкії терном заростають. (Т. Шевченко.) 4. Сорок і чотири рази перевернув ту землю плуг, сорок і чотири рази пройшов по ній сівач. (70. Му шкетик.)
2. Після числівників двоє, троє, четверо, п'ять і більше, вжитих у називному відмінку, іменник стоїть у родовому відмінку множини (кого? чого?): двоє хлопців, четверо братів, п'ять днів, дванадцять місяців.
Але якщо числівник стоїть у непрямому відмінку, то й іменник стоїть у цьому самому відмінку: п'яти днів, п'яти дням, п'ятьма днями, у п'яти днях.
1. Нас п'ятнадцять стрільців із загону захищали Славуту- Дніпро. (П. Усенко.)^2. Партизанський загін складався з ста двадцяти чоловік. (70. Яновський.) 3. Написи повторювалися дванадцятьма мовами: російською, українською, чеською, англійською, французькою... (О. Гончар.) 4. їх було всього п'ять чоловік: троє дорослих і двоє дітей. (За О. Донченком.)
3. Після числівників тисяча, мільйон, мільярд та після дробових числівників іменник незмінно стоїть у родовому відмінку: тисяча тонн, тисячею тонн, тисячами тонн; сім десятих процента, семи десятим процента, сьома десятими процента; півтора місяця, півтора року (але: два з половиною місяці, три з половиною роки).
1. Нам сонце правди і свободи засяє в тисячах огнів. (М. Вороний.) 2. Оживали образи, події, які, здавалось, повинні були стертись майже за півтора десятка років. (О. Копиленко.) 3. Нор- мозавдання виконано на сто і дев'ять десятих процента.
|7б. Розкриваючи дужки, запишіть у дві колонки словосполучення: 1) у іменники мають закінчення -а, -і; 2) в яких іменники мають закінчення
Півтора (зошит), два (раз), чотири (оберемок), півтори /зміна), півтора (день), три (місяць), три (рядно), два (училище), два (острів), перед першим (грудень), два (озеро), два з по- довиною (вагон), два (апельсин), півтора (місяць).
Ключ. З перших букв іменників прочитаєте назву вірша М. Рильського.
177*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
К Лівий берег кипів, клекотав, ревів, скреготав тисячами (мотор, гусениця, колесо). (77. Дмитерко.) 2. Поміж небом і землею рухались і рухались два живі (вогник). (М. Стельмах.) 3. Високо в небі плавали два (яструб). (О. Десняк.) 4. Три (день) минуло, а лелеки не з'являлись. (ТО. Збанацький.) 5. Наше село нараховує п'ятдесят одну (хата). (Ю. Яновський.) 6. Один син — не син, два (син) — півсина, три (син) — ото тільки син. (Народна творчість.) 7. Ой у полі та два (явір), ще й третій маленький. (Народна творчість.) 8. Старий озирнувся на чотири (бік): степ лежав німий і принишклий. (Григорій Тютюнник.)
ЗАЙМЕННИК