- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
1. У кінці закінчення -ими, -іми (орудний відмінок множини) завжди пишеться и: червоними, свіжими, осінніми, сусідніми.
1. Промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! (Леся Українка.) 2. Квітник перед ґанком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками. (М. Коцюбинський.) З. Над вечірніми ланами грає сурма золота. (В. Со- сюра.)
. 2. Прикметники м'якої групи в закінченнях можуть мати лише 1 (з не и): синій, синім, сині, синіх, синіми; житній, житнім, житні, житніми.
Пахло рідним Поділлям, прісними земляними соками, хмільною силою майбутніх урожаїв. (О. Гончар.) 2. Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева. (О. Іваненкол 3. Не встиг Кайдаш набідкатися, як задній віз нагнався на перед! ній і перекинувся. (І. Нечуй-Левицький.)
3. Прикметники твердої групи в закінченнях мають звичайно букви и: зелений, зеленим, зелених, зеленими; пахучий, пахучим, пахучих, пахучими.
Але в закінченнях давального і місцевого відмінків однини та називного множини виступає лише і: зеленій, пахучій (гілці); на зеленій, пахучій (гілці); на зеленім, пахучім (лузі); зелені, пахучі (гілки).
І. Вищих [яки х?] я не відаю скарбів, ніж [яки й?] мирний труд і щастя в [якому?] мирнім домі. (І. Кочерга.) 2. І де б не ходив яв [якій?] далекій дорозі в [якому?] чужім і у ріднім краю, я згадую матір у [які й?] тихій тривозі і рідну хатину свою. (А. Малишко.) 3. Троянди пахли літом — [я к и м?] гарячим, погожим днем.(ТО. Смолич.) 4. Найвища мудрість в простоті [якій?] високій. (Б. Олійник.) 5. Мало [яким?] великим себе уявити, треба [яким?] великим бути. (В. Симоненко.)
4. У називному (г знахідному) відмінку множини всі без винятку прикметники мають закінчення -і (я к і ? чиї?): зелені, сині, свіжі, далекі, сестрині, братові, Сашкові (зошити).
^цайширш.. зв'язки, братов..м дітям, дрімуч.. ліси, найкращ..ми Побажаннями, зцілющ..м словом, иайкращ.: люди, дідов..х казок, Осгапов.. книжки, найнижч.. береги.
Ключ. У кожному першому слові підкресліть другу від початку букву. З цих бук* прочитаете вислів В. Сосюри.
161 Перепишіть, вставляючи в закінчення прикметників пропущені букви ^ або і.
1. Хлюпни нам, море, свіж.. лави. (77. Тичина.) 2. Кожен буває велик..м бодай раз за життя. (П. Загребельний.) 3. Я поборю яайтяжч.. перешкоди. (Леся Українка.) 4. Лежач..м краю рідного немає- (Леся Українка.) 5. Я на вбог..м сумн..м перелозі буду сіять барвист.. квітки, буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гірк.. . (Леся Українка.) 6. Чим довше десь я мандрував країнами далекими,— частіше в пам'яті зринав вишнев..й сад і тих..й став, покрівлі хат з лелеками. (7. Нехода.) 7. І вставала тоді в дитяч..й уяві слава бойов..х козацьк..х походів, оживали грізн.. січі, що колись точилися на цій землі. (І. Цюпа.) 8. Дивлюсь, не можу надивиться в цехах заводів, на полях на дуж~ плечі, мужн.. лиця, трудящ.. руки в мозолях. (В. Симоненко.)
1. Зорі стояли тих., та прозор.., як перш., маки молод.. . (А, Малишко.) 2. Свіж..й, вогк..й вітерець потяг з річки. (М. Коцюбинський.) 3. Тоненьк.. ялинки розбрелися по схилах гір. (О. Гончар.) 4. Червон.., жовтогаряч.. й жовт.. веселчин.. смуги були так., ясн.., неначе горіли тих..м полум'ям. (І. Нечуй-Ле- вицький.) 5. Долину заповнював м'як..й передвечірній настрій. (Вал. Шевчук.) 6. В тих..й воді було видно синє глибоке небо. (І. Нечуй-Левицький.) 7. В широк..м просторі губилося око. (Леся Українка.) 8. Невже я тільки порошина темна у вихорі скоро- минущ..х літ? (Л. Первомайський.)
162*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте написання у закінченнях прикмстників ы, и в російській та м, і в українській мовах.
1. Пахло дождем и свежим сеном. (А. Чехов.) 2. На венчиках лУговых цветов покачивались смуглые дикие пчёлы. (М. Шоло- 3. На далёких деревьях кричат сонные грачи. (А. Чехов.)
Загадочны и потому прекрасны тёмные чащи лесов. (К. Па- азовський.)