- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 86. Вживання прийменників
ву — на його поклик; по заказу — на замовлення; по просьбе ^ на прохання; по требованию — на вимогу;
е) прийменник через: отпуск по болезни — відпустка через хворобу; по недоразумению — через непорозуміння; по ошибке ^ через помилку (помилково);
є) прийменники у, в: по направлению к лесу — у напрямі <э0 лісу; по выходным дням — у вихідні дні; по понедельникам ^ у понеділки (понеділками, щопонеділка); по делу — у справі;
ж) прийменник до: коса по пояс — коса до пояса; по воскре- сенье включительно — до неділі включно; с 1961 по 1986 год — 1961 до 1986 року; прийтись по вкусу — припасти до смаку;
з) інші засоби: по получении — після одержання; по возвра- ще ни и — після повернення; смотря по погоде — залежно від погоди; комиссия по составлению резолюции — комісія для складання резолюції; мероприятия по — заходи щодо; по обыкновению — як звичайно.
Російському прийменнику в в українській мові відповідають:
а) прийменники у, в: идти в кино — йти в кіно; завернуть в бумагу — загорнути в папір; тетрадь в клетку — зошит у клітинку; в детстве — у дитинстві;
б) прийменник до: ходить в школу — ходити до школи; поступить в институт — вступити до інституту; поехать в город — поїхати до міста (у місто); принять во внимание — взяти до уваги;
в) прийменник на: порвать в клочки — порвати на шматки; вода превращается в пар — вода перетворюється на пару; в пользу — на користь; в рассрочку — на виплат; во весь рост — на весь зріст; три раза в день — тричі на день;
г) інші засоби: в один день — за один день; в двух шагах — за два кроки; щель в ладонь — щілина з долоню; в пять часов — о п'ятій годині; сказать в двух словах — сказати двома словами; в последнее время — останнім часом.
Російському прийменнику при в українській мові відпо і- дають:
а) прийменник при: библиотека при заводе — бібліотека при заводі; при свидетелях — при свідках; читать при лампе — читати при лампі; при температуре в тридцать градусов — при температурі тридцять градусів; при скорости — при швидкості; при желании — при бажанні; при случае — при нагоді;
б) приименники біля, коло, поруч: при входе — біля входу; при дороге — біля дороги; он находился при мне — він був коло мене (зі мною);
в) прийменники за, під час: при условии — за умови (при умові); при всякой погоде — за будь-якої погоди; при жизни— за життя; при Богдане Хмельницком — за Богдана Хмельницького; при Парижской коммуне — під час Паризької комуни; при исполнении служебных обязанностей — під час виконання службових обов'язків;
г) інші засоби: при сём прилагаются — до цього додаються; при одном воспоминании — від самої згадки; при помощи дру- $ей — за допомогою друзів; при помощи скальпеля — за допомо- гоЮ скальпеля; при часах — з годинником.
Російському прийменнику на в українській мові відповідають:
а) прийменник на: на столе — на столі; на некоторое время — ца якийсь час; перевести на украинский язык — перекласти на українську мову; на моих глазах — на моїх очах;
б) орудний відмінок без прийменника: на днях — днями; приехать на пароходе —- приїхати пароплавом (на пароплаві); обучаться на родном языке — вчитися рідною мовою; говорить на украинском языке — розмовляти українською мовою;
в) інші засоби: на следующий день — наступного дня; на вся- кий случай — про (на) всякий (всяк) випадок.
Російському прийменнику из-за в українській мові відповідають:
а) прийменник з-за, із-за: из-за границы — з-за кордону; из-за облаков — із-за хмар; из-за угла — з-за (з-поза) рогу;
б) прийменник через: из-за вас — через вас; из-за неосторожности — через необережність.
222*. Перекладіть на українську мову.
1. По морю шла волна, и пена, облизывая борта, тотчас таяла. (К. Паустовський.) 2. Слышно, как Ьздыхают кони, тоскуя по приволью степей. (Максим Горький.) 3. По вечерам доктор оставался один. (В. Панова.) 4. Из-за шума падающего ливня ничего не было -слышно. (7. Тургенев.) 5. В Севастополь они прибыли только в восемь вечера. (А. Гайдар.) 6. Баржи у берега почернели от сырости. (/(. Паустовський.) 7. Благодаря отцу я и сёстры знаем французский, немецкий и английский языки. (А. Чехов.) 8. Несмотря на столь позднее время, в лесу ещё можно было видеть кое-где перелётных и неперелётных птиц. (В. Арсеньев.)