- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
1. У закінченнях іменників твердої групи І та II відмін вимовляємо і пишемо о (а не е): дорога — дорогою, дуб — дубові дубом; столяр — столярові, столяром.
У закінченнях іменників м'якої та мішаної груп І та І] відмін вимовляємо і пишемо е (а не о): вииіня — вишнею, день — дневі, днем; рій — роєві, роєм; груша — грушею, кущ -і кущеві, кущем; пустир — пустиреві, пустирем; бджоляр — бджоляреві, бджолярем.
і. Яке це щастя — йти землею [м'яка гр.], де ти побачив світ! (В. Сосюра.) 2. Життя пройти не екскурсантом, не гостем [м'яка гр.\ на коротку мить. (77. Тичина.) 3. Вдачею [мішана гр.\ будь невгамовний, кипучий. (А. Малишко.) 4. Це я по всій землі проходжу володарем [м'яка гр.\ свого добра. (Т. Масен- ко.) 5. Його плуг блискучим лемешем [мішана гр.\ ріже землю. (М. Коцюбинський.)
2. У закінченнях іменників м'якої групи І та II відмін, а також у закінченнях і суфіксах іменників III та IV відмін після нешиплячих пишемо я (а не а): буря — бурям, бурями, у бурях; токар — токарям, токарями, на токарях; повітря — повітрям; мати — матерям, матерями, на матерях; звіря — звіряти, звіряті, звірята.
У закінченнях іменників твердої і мішаної груп І та II відмін, а також після шиплячих у закінченнях і суфіксах іменників III та IV відмін пишемо а (а не я): круча — кручам, кручами, на кручах; комар — комара, комарам, комарами, на комарах; плащ — плаща, плащами, у плащах; піч — печам,, печами, на печах; лоша — лошати, лошаті, лошата.
ясняться мені. (А. Малишко.) 6. Краплинами блищать вологі п}длітка-дівчати [/V відміна]. (М. Рильський.)
^зГТак само, як а та я, розрізняємо і написання букв у та ю: гора — гоРУ' кРУча — КРУЧУ> дощ — дощу, школяр — школяру (і ирсоляреві), зоря — зорю, нашатир — нашатирю.
Дле іменники III відміни в орудному відмінку однини цають лише закінчення ю: жовчю, Керчю, подорожжю, тушшю.
Лісівництво займало досить велику площу. (77. Загребель- ний.) 2. Дзвеніла блакить безліччю [/// відміна] маленьких дзвіночків. (А. Головко.) 3. А серцю [м'яка гр.] сняться ще й досі пахучі Дінця береги. (В. Сосюра.)
145. Випишіть у дві колонки словосполучення, вставляючи букви: 1) о, а, у; 2) е, я, ю.
Під ЯСНИМИ 30р..МИ, СВІТЛИМИ НОЧ..МИ, знайомий з бетоняр..ми, пам'ятай про товариш.., мчав кул..ю, бережи як зіниц.. ока, останньому косар..ві, струснув кучер..ми, оснащений радіоапаратурою, сьогодні перед зустрічч.., стер ірж.., свіжою їж..ю, працюватиму столяр..м, був з командир..м, здійняв буч.., зустріч із школяр..ми, стоїть над душ..ю, працй шахтар.., вчуся на муляр.., буду бджоляр..м, веселі ведмеж..та, їдуть бездоріжжям, пішов з косар..ми, осінньою пор..ю, отаборилися на глинищ..х, зіткнувся з труднощами.
Ключ. У першому слові кожного словосполучення підкресліть другу від початку букву. 3 цих букв прочитаєте вислів П. Тичини.
146*. Перепишіть, добираючи потрібні букви з дужок.
1. Кому не доводилося на своєму віку бути муляр (о, е)м або столяр(о, е) м? 2. Як гончар (о, е)м замішується глина, так і мене замішує життя. (М. Сингаївський.) 3. Там за нічч(у, ю) голубою світить вечор(а, я) зор(а, я). (А. Малишко.) 4. В природі відчувається прозоре, кришталеве затишш(я, а) перед першими осінніми бур (а, я) ми. (О. Донченко.) 5. Життя близьке стає життям неблизьким, і тиш(о, е)ю стає колишній грім. (Є. Гуцало.) 6. Скільки всюди привалено гор (а, я) залізячч(а, я)м і сивим камінням. (Я. Воронько.) 7. А за вікном на квіти впали роси, і соловей затьохкав у кущ (а, я) х. (В. Сосюра.) 8. Кайдаш(о, е) ві хотілось себе показать перед багатир (а, я) ми. (І. Нечуй-Левицький.)
147 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки иа правопис голосних у закінченнях іменни- Ив, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
І. Безмежжям [50.2; 15.3] лугів [49.1] серед сонних лісів £труміли тихі російські ріки [49.4]. (О. Довженко.) 2. Дядько ^-амійло не був ні професором [50.1], ні лікарем [50.1; 47.3], ні ,нЖенером. Він був косарем [50.1; 47.3]. (О. Довженко.) 3. Широке небо неначе кліпало тисячами [50.2; 15.3] блискучих очей.
(І. Нечуй-Левицький.) 4. Поодинокі постаті залізничників [49.1] з ліхтарями [50.2; 47.3] в руках, як тіні, мовчки снували По
коліях. (А. Головко.) 5. Ні! Пломінь той в душі [49.3] не згас що запалив колись Тарас, як я маленьким школярем [50.1' 47.4] вночі ридав над «Кобзарем» [50.1; 47.3]. (3. Гончарук.) 6. ГІл'. ля дерев та кущів [49.1] погнулось під важкою сніговою одежею [50.1; 47.2]. (М. Коцюбинський.) 7. Затріщало сухе ломаччя [50.2• 15.3] під ногами [49.1] втікачів [49.1]. (І. Франко.) 8. Брук був такий розбитий, що шофер об'їжджав [13.1] його узбіччям [50.2; 15.3]. (О. Копиленко.) 9. Зала в квартирі [49.3] Любовидь- кої обладнана з великим смаком і розкішшю [50.3]. (І. Кочер. га.) 10. Сонце, спочинок, чисте повітря [50.2; 15.4] — ось мої лікарі [49.2; 47.3] б лікн [49.4]. (М. Коцюбинський.)