- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
Є чотири змінювані іменні частини мови: іменник, прикмет. НИК, ЧИСЛІВНИК І займенник. їх об'єднує те, ЩО ВСІ ВОНИ зМ{. нюються за відмінками:
Називний — хто? що?
Родовий — КОГО? чого?, до кого? до чого?
Давальний — кому? чому?
Знахідний — кого? що?, про кого? про що?
Орудний — ким? чим?, з ким? з чим?
Місцевий — на (у) кому? на (у) чому?
Кличний — тільки в іменників.
Іменник називає предмет (людина, степ, день, думка, змагання, радість) і відповідає на питання хто? що?
Іменники мають рід чоловічий (день), жіночий (ніч) і середній (сонце) і змінюються:
а) за числами: день — дні, ніч — ночі;
б) за відмінками: день — дня, дневі, днем...
Прикметник називає ознаку предмета (новий, зелений, вербовий, сестрин) і відповідає на питання який? чий?
Прикметники змінюються:
а) за родами: ксний, ясна, ясне;
б) за числами: ясний — ясні, синій — сині;
в) за відмінками: ясний — ясного, ясному, ясним...
Числівник називає кількість предметів (два, три) або порядок їх при лічбі (другий, третій) і відповідає на питання скільки? котрий?
Кількісні числівники змінюються за відмінками: три — трьох, трьом, трьома...
Порядкові числівники, як і прикметники, змінюються:
а) за родами: перший — перша, перше;
б) за числами: перший — перші, другий — другі;
в) за відмінками: перший — першого, першому, першим...
Займенники вказують на предмети (він, той), їхні ознаки (такий, мій) і кількість (стільки), не називаючи їх. Відповідають на питання іменника, прикметника і числівника.
Усі займенники змінюються за відмінками: я — мене, мені, мною...; мій — мого, моєму, моїм...
Частина займенників, як і прикметники, змінюється також:
а) за родами: мій — моя, моє;
б) за числами: мій — мої, весь — всі.
135 Запишіть слова у чотири колонки: 1) іменники; 2) прикметники;
займенники; 4> числівники-
З/
Знайомий, будь-який, давній, одинадцять, обов'язок, інший, питний, найкращий, думка, такий, два, дев'яносто, тридцятий, міь-хто, опуклий, великий, братів (зошит), школа, світлість, білий, скільки, будь-що, дихання, сімсот.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте речення.
ІМЕННИК
§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
За тим, як вони змінюються, іменники поділяють на чотири відміни. Іменники, які не змінюються (бюро), які змінюються, як прикметники (вартовий), і які вживаються тільки в множині (двері),— не належать до жодної відміни.
Іменники першої та другої відмін за характером закінчень поділяються на групи: тверду, м'яку і мішану.
Ь Відміну іменників визначаємо за такою схемою (алгоритмом):
Якого
роду
іменник?
чоловічого
жіночого
-
*
4
Чн
в Н. відмінку однини має закінчення
-а?
вода
сіль земля ніч мрія мати
І
* відм. II відм.
с*рота батько Лш%Лек(* край Микола степ
і
середнього
і
Чи
при відмінюванні приймає суфікс -ат
або
-єн?
І
»
так
ні
1
\
IV
відм.
II
відм.
теля
лоша
ім'я
телятко
поле
знання
136. Іменники запишіть у чотири колонки за відмінами. Іменників, „ не належать до жодної відміни, не виписуйте.
І. Спостерігач, обнова, осінь, лоша, лелека, освітлення, ву. гілля, шосе, оздоба, вдача, каченя, з'єднання, столяр, сирість чаєня, сім'я, льон, алея, блакить, зайча, ослятко, каліка, дядько' мати. 2. Ніч, сплюха, біль, мрія, галка, галченя, осел, осля, листя оцвітина, скатерть, мелодія, люстра, плече, кров, мазь, таксі, ко' ліща, площа, людина, успішність, одиниця, канікули, дьоготь типовість, плем'я,. знамено, сирота, хворий, творчість, завзятість, зневага, калюжа, пальто.
Ключ. У кожному іменнику І, II і III відмін підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: 1) прислів'я; 2) вислів О. Гончара.
2. Групу іменників І і II відмін (крім іменників II від. міни на -ар, -ир, -яр) визначаємо за такою схемою (алгоритмом):
сирот-а круч-а мрій-а
степ плащ день
батьк-о плеч-е збіокґж'-а
До твердої групи, як виняток, належать також іменники комар, хабар, варвар, долар, панцир, пластир (комара, хабара, варвара, долара, панцира, пластиру).
До м'якої групи, як виняток, належать також іменники Ігор, якір, кучер (волосся), єгер (Ігоря, якоря, кучеря, єгеря).
4, Іменники II відміни на -яр діляться на групи так:
а) усі назви осіб (за винятком іменників муляр, столяр, ювіляр, мадяр) належать до мішаної групи: бджоляр, бетоняр, сміттяр, човняр;
б) усі інші (разом з винятками) належать до твердої групи: футляр, капіляр, екземпляр.
138, Випишіть іменники в три колонки: 1) тверда; 2) м'яка; 3) мішана група.
К Богатир, бджоляр, Оскар, ідея, вугляр, пластир, лялькар, Ігор, формуляр, пустир, сміттяр, усвідомлення, ювіляр, ноша, ліхтар, скляр, охоронець, командир. 2. Рілля, хмеляр, еліксир, тесляр, тюбик, анатомія, снігоприбирач, удар, вівчар, різьбяр, ущемлення, пивовар, книш, поле, клей, весляр, тюлень, снігур, училище, односелець, гусляр, псалтир, мадяр, Уж (річка), льонар, скриня, лялька, межа, секретар.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. 3 цих букв прочитаєте: І) вислів Максима Горького; 2) вислів даньоримського письменника Теренція.