§31. Правопис і та и у префіксах українських слів

Букви і, и у префіксах пишуться за загальними правилами.

І. Префікси від-, під-, а також прі- (який уживається лише в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва) пишемо завжди з буквою і. Звук [і] в них з'явився на місці колишнього [о], порівняйте: відразу — одразу, відхилити — одхилити; прізви­ще — прозивати, прірва — прорвати.

1, Кожній людині відкрито [одкрито] в нас путь, якщо вона хо­че трудящою буть. (П. Тичина.) 2. Віддавна [оддавна] сміли­вості й одвазі шумить по всесвіту хвала. (М. Рильський.) 3. Я й говорю — до людей підхід [рос. подход] треба мати. (Григорій Тютюнник.) 4. Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізви­щами [прозивати] стали і вголос прізвища сказали під зле сичан­ня ворогів. (О. Олесь.)

2. Префікси ви-, при- завжди пишемо з и: вийти, вибір, при­вабливий, прикрасити.

1. Країна вийшла на незмірні свої шляхи. (В. Собко.) 2. Вже прилетіли журавлі, весна в серцях розквітла. (В. Сосюра.) 3. Весна прийшла так якось несподівано. (Л. Костенко.)

3. Префікси з кінцевим приголосним часто перед двома або більше кореневими приголосними дістають у кінці голосний і: вбрати, розібрати, відімкнути, надійти, обігнати, підіпхнути.

1. Старий шахтар відімкнув [відмикати] двері і навшпинь­ках увійшов [йиіов] у кімнату. (О. Донченко.) 2. Звичайно, чув я, що врожай зібрали [брати] багатий. (М. Рильський.) За дерев, цем деревце підвелося, сонцем південним ласкаво зігріте [гр₍\ ти]. (П. Дорошко.) 4. В неділеньку рано розігралося [гратися] море. (Народна творчість.)

95*. Перепишіть, вставляючи пропущені в префіксах букви и> і.

1. Ти, Вітчизно, ідеш по планеті, п..д..ймаючи серце моє! (А. Малишко.) 2. Один лиш встигнув пр..звище своє лишить на парті перед боєм. (Б. Олійник.) 3. Каменярам п..дкорюється камінь, а хліборобам — просторінь землі. (М. Сингаївський.) 4. І діти од..йти од матері не хочуть. (П. Тичина.) 5. Виноград на з..гнутих гілках гостинно простягає свої солодкі грона. (М. Риль­ський.) 6. П..дхоплена хвилями шлюпка в..летіла в море. (М. Трублаїні.) 7. У серці моїм, як і в морі, є бурі й пр..бої страшні. (Леся Українка.) 8. Коли любиш — не гордися, до сер- денька мого пр..горнися. (77. Забашта.)

96*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис і та и в пре­фіксах російської і української мов.

1. Вода была до того густой, синей, что даже отсвечивала крас­ным. (В. Катаев.) 2. На пристани никого не было, кроме сторожа с фонарём. (К. Паустовський.) 3. В семействе был обычай давать шутливые прозвища. (В. Короленко.)

§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів

У більшості суфіксів и та і пишуться за загальними прави­лами.

Так, у суфіксах -ість, -іть, -із пишемо /, бо тут [і] чер­гується з [о], [е]: легкість — легкості, співучість —співучо­сті, гуркіт — гуркоту, батьківський — батькова, царівна — ца­рева.

У суфіксах -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о), а також -ив(о), -ин(а), -ин(я), -ин(ий), -ит(ий), -ист(ий) і под. пишемо и: льот­чик, льотчиця, москвич, ручище, вершина, княгиня, родовитий, плечистий.

Але в кількох суфіксах написання і, и загальними правилами не перевіряється. їхній правопис треба запам'ятати.

1. У суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий) за­вжди пишеться і: теплінь, широчінь, височінь, далечінь; тихі- ший, стрункіший, гарячіший; новісінький, малюсінький.

1. Немає мудріших, ніж народ, учителів. (М. Рильський.) 2. У височінь людина йде невтомна. (М. Рильський.) 3. Тремтить

ильному вогні щаслива далечінь. (М. Рильський.) 4. Ой річень- ^ ° манюсінька всі греблі розмива. (77. Тичина.) 5. Кругом дів- ^ка _{й ч}ужі-чужісінькі та неприємні для неї, немилі люди. (І. Не- Іій'Левицький.)

—2. Треба розрізняти суфікси -інн(я) та -инн(я).

Суфікс -інн(я) пишеться в іменниках, утворених від дієслів: ходити — ходіння, сушити — сушіння, смажити — смажіння, пришити — кришіння.

Суфікс -инн(я) вживається тільки в іменниках із збірним значенням: буряк — бурячиння, мак — маковиння, лопух — ло­пушиння, шум — шумовиння. Але якщо збірна назва утворена від іменника на -іяь, то пишемо -інн(я): волосінь — волосіння, камінь — каміння, корінь — коріння.

1. Любов до народу — це служіння [служити] народові, а не ідея служіння. (О. Довженко.) 2. Як це незвично, навіть химер­но звучить у наш час — циганське ворожіння [ворожити]. (С. Журахович.) 3. Між гарбузинням [гарбуз], між картоплин­ням [картопля] буйно гориш ти в моїй стороні. Соняшник, соняшник! Теплим промінням [промінь] серце зігрій, дай на­снаги мені. (П. Дорошко.) 4. Бурячиння [буряк] було високе і лапате. (Остап Вишня.)

97. Випишіть у ліву колонку слова із вставленою буквою и_% у праву — із вставленою буквою і.

Зтор..стий, освітленість, тонюс..нький, глибочлнь, вітч..зна, уроч..стий, складальн..ця, рог..вка, вдалеч..нь, москв..ч, скрег..т, язич..ще, ластовиння, волоч..ння, дзеньк..т, дружинник, соняш­ничиння, збор..ще, В'ЇДЛИВІСТЬ, ОСТОВП..ННЯ, ПИЩ..К, тих..ший, ОШИЙН..К.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочи­таете народне прислів'я.

98*. Перепишіть, вставляючи пропущені в суфіксах букви и, і.

1. У небі арками легкими цвіте мережево мостів. (В. Сосюра.) 2. Який простір навкруги! Яка широч..нь та височ..нь! (І. Нечуй- Левицький.) 3. Від Десни віяло свіж..стю лугового сіна, білим ^шумов..нням верболозових соків. (І. Цюпа.) 4. Зверху снується солодка тепл..нь липового цвіту. (М. Стельмах.) 5. Читаю й бачу неначе: гора, трав..чка, кущ..ки. (А. Тесленко.) 6. Хмари роже­віють на небі, а далеч..нь тріпає чорними крилами, наче кажан. (М. Коцюбинський.) 7. Буря пройшла, вирвала кілька дубів ^{3 к}ор..нням. (Панас Мирний.) 8. Вереск, рег..т, галас і гурк..т ^1,0 вінця виповнили кімнату. (70. Яновський.)

99*. Перепишіть, вставляючи пропущені в основах слів букви и, і.

1. Крізь кам..нь, крем..нь — р..к у р..к прорубує тропи робітник. (М. Рильський.) 2. Мов водопаду рев, мов б..тви гу_к кр..вавий, так наші молоти гр..м..ли раз у раз. (7. Франко.) 3. Неначе струни, залізниці у блиску райдужному криці б..жать у мрійну далеч..нь. (М. Сосюра.) 4. Степова далеч..нь знемагала в надвечірньому сонці, опов..вшись бляклою жовтизною спеки. (О. Гончар.) 5. Сонце х..лилось уже на зах..д і кр..вавим блиском обливало сніжні полонини. (7. Франко.) 6. Сонце гр..є, в..тер в. є з поля на долину. (Т. Шевченко.) 7. Чолов..к стомлено в..тер рука­вом сорочки запорошене обличчя. (Петро Панч.) 8. Страва була звичайна: ж..тня зат..рка та картопляні товкмачі з маком. (Леся Українка.)

100*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис і та и в су- фіксах у російській і українській мовах.

1. Сырую свежесть позднего вечера сменила полуночная сухая теплынь. (I. Тургенев.) 2. Я лежал под кустиком в стороне и по­глядывал на мальчиков. (I. Тургенев.) 3. Белые, оборванные тучи перетягивались через вершину горы. (О. Пушкін.) 4. Есть только две формы жизни: гниение и горение. (Максим Горький.)