- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 114. Відокремлення прикладок
І. Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі (див. § 113), з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.
1. І, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду. (А. Малишко.) 2. Щастя, воно, як ластівка, живе не під кожним дахом. (77. Талалай.) 3. Солов'ї, нічні товариші мої, у сад злеті- лись до вікна. (П. Воронько.) 4. Дзвіночок сміху —мій син — прокидається вранці. (Є. Гуцало.) 5. Доцвітали конвалії в травах, голубої весни прапори. (В. Симоненко.) 6. Мандрівник вічний — евблаганний час іде вперед, його не зупинити [іде (чом у?), бо *ін мандрівник...]. (77. Дмитерко.) 7. Палкий патріот і переконаний співець дружби народів, Павло Григорович Тичина з незмірною ніжністю говорить і про Горького, і про Коцюбинського, про Гурамішвілі [говорить (чому?), бо він патріот...]. (М. Рильський.)
2. Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до °значуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім'я, на прізвище так званий, родом (пор. §§ 109, п. 3; 110).
1. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте д0 Беатріче, а я власне таку мала на думці. (Леся Українка.) 2. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.) 3. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський.) 4. У журбі отакій і подру. жився Давид з одним австріяком, на Імення Стах. (А. Головко.)
3. Прикладка із' словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.
1. Як визволителів своїх нас зустрічали на кордоні. (О. Підсу- ха.) 2. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням... (М. Рильський.) 3. У горах Брянський, (чом у?] як командир, зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.) 4. Івась, [ч о м у?] як менший, завжди терпів від Карпа. (Панас Мирний.) 5. Не треба забувати заслуг Рильського як перекладача [Рильського-пере- кладача.]
267*. Знайдіть відокремлені прикладки і виділіть їх комами або тире.
І. Встає над землею людина господар своєї землі. (М. Бажай.) 2. Перед тобою світ великий том розкритий. (М. Рильський.) 3. Дивлячись на людей, усміхався і мій батько великий добрий чоловік. (О. Довженко.) 4. Благословенна щедрість! Все від неї від щедрості думок, сердець і рук. (В. Симоненко.) 5. Я полководець миру сонце несу у жмені. (Д. Павличко.) 6. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила... (Т. Шевченко.) 7. Бодай кати їх постинали отих царів катів людських! (Т. Шевченко.) 8. Шевченко як поет відомий усьому світові.
268*. Перепишіть, виділяючи відокремлені члени речення.
1. Любов ДО ВІТЧИЗНИ починається З любові ДО берізки біля рідної хати, до стежки на городі втоптаної дитячими ногами. (М. Рильський.) 2. Дніпро внизу розлитий сяє, грає, котить води. (М. Рильський.) 3. У Моринцях в Шевченковім краю хай буде вік благословенна хата така убога і така багата. (Т. Коло- мієць.) 4. Не називаю її раєм тії хатиночки у гаї над чистим ставом край села. (Т. Шевченко.) 5. Греблею йшла череда і здіймаючи куряву ревла та мекала. (М. Коцюбинський.) 6. Димок від розкладених на землі вогнищ прозорими струмочками здіймався до блакитного неба. (М. Коцюбинський.) 7. Один-однісінький серед морської рівнини бовваніє крейсер вдалині, і крім нього ніде ні паруса, ні катерка. (О. Гончар.) 8. Озеро схоже на велетенську пласку чашу. (Є. Гуцало.)
269 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки на розділові знаки при відокремлених ііленах речення, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1. Там, по тому боці, [109.1] були хащі кущів і дерев — [114.1] густі й непролазні зарослі,— [101.7] і від них пахло вогкістю і рясним листям. (70. Смолич.) 2. Черниш уже не бачив нічого, [110.0] крім протилежного берега, [113.2] завихреного вогнем. (О. Гончар.) 3. Очерет кінчається, відкривається чимала, [106.3] обрамлена заростями [112.1] галявина. (О. Гончар.) 4. Вдалині, на обрії [109.1], з'явилася щогла [112.3] з. білим вітрилом. (М. Трублаїні.) 5. Освітлена місяцем [112.1] шхуна [103.1] стояла непорушно на водній поверхні. (М. Трублаїні.) 6. Звивиста вогниста смуга повільно ворушилася десь далеко [106.5; 109.2] на потемнілому обрії. (О. Гончар.) 7. Високо, трохи не серед неба [109.1], стояв місяць, [113.3] ясний, блискучий, повний. (І. Нечуй-Левицький.) 8. Покроплена майським дощиком [112.1] земля [103.1] ніби дихала пахощами [105.1 [ весняних майських квіток. (1. Нечуй-Левицький.) 9. Наперекір суховіям та чорним бурям [111.3] повсюди йде акація за людиною. (О. Гончар.) 10. Степ, оповитий тишею [і 13.2], дихав пахощами росяних трав. (Петро Панч.) 11. В садку поета щедрого, Максима [114.1], вербова гілочка з'явилася мала, що в Кос-Аралі дальньому росла [114.3] як віра і любов непогасима. (О. Ющенко.) 12. В срібнім верболозі, [114.1] таємні спільники мої, не підкоривши серця прозі [///./], співають пізні солов'ї. (М. Рильський.) ІЗ. Хата [112.4] посилана зеленою, пахучою травою, кутки [112.4] обставлені клечанням, сіни* [112.4] прибрані квітами (70. Яновський.) 14. Мене там мати повивала [107.2] і, повиваючи [///./], співала, свою нудьгу переливала [105.1] в свою дитину. (Т. Шевченко.) 15. Погулявши коло бджіл [107.2] і наївшись огіркових пуп'янків [///./], натрапив я на моркву. (О. Довженко.) 16. Я йшов [112.4] стривожений, безтямний, німий. (7. Франко.) 17. Богдан, як індивідуаліст [114.3], сидів окремо, [109.1] за маленьким столиком. (П. Колесник.)
СЛОВА, СИНТАКСИЧНО НЕ ПОВ'ЯЗАНІ З ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ (ВНЕСЕННЯ)