§ 110. Відокремлення додатків

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за ви­нятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.

1. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пас.'ки. (М. Стельмах.) 2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивили­ся на шкіпера. (М. Трублаїні.) 3. Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука. (О. Довжен­ко.) 4. Густі, непрохідні ліси закривали весь простір, окрім ви­соких полонин. (1. Франко.) 5. На світі все знайдеш, крім рідної матері. (Народна творчість.)

§ 111. Відокремлення обставин

1. Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.

1. Стаючи на обраний гостинець, ми знаємо хто шлях той торував. (В. Коротич.) 2. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим зо­лотий, забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.) 3. Хо­четься, щоб, нищачи старе, одразу люди і нове ростили! (В. Лу- чук.) 4. Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру слу­жить, бо, хтівши догодить обом, він стане злу рабом! (І. Фран­ко.) 5. Степ, струснувши з себе росу та [сполучник поєднує дві однорідні обставини] зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.) 6. Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і [сполучник поєднує два одно­рідні присудки, а не обставини], стежачи за вудочками, вели ти. ху розмову. (Ю. Яновський.) 7. На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумови­ту пісню. (М. Стельмах.) 8. Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов.)

2. Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?)' Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.

1. Я йшов [як?] не поспішаючи [не поспішав]. (77. Перво- майський.) 2. Остап стояв [як?] вагаючись [вагався]. (М. Ко­цюбинський.) 3. Життєву путь свою [я к?] нерівно і [я к?] хи­таючись верстав я. (М. Рильський.) 4. Не так тії вороги, як до­брії люди — і окрадуть [я к?] жалкуючи, [я к?] плачучи осу­дять. (Т. Шевченко.) 5. Умовк кобзар [я к?] сумуючи [засуму­вав]: щось руки не грають. (Т. Шевченко.)

3. За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, за­лежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв'язку з, за­вдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на від­міну від, особливо тощо.

Обов'язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи д, кінчаючи (які подібні до дієпри­слівників).

1. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям ви­ходили навстріч. (М. Упеник.) 2. А дуб стоїть незламно всім на­пастям наперекір. (І. Цюпа.) 3. У цю ніч партизанський загін, згідно з ухвалою підпільного обкому, покинув територію свого району. (М. Стельмах.) 4. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під'їзду театру панувало пожвавлення. (В. Собко.)

263*. Перепишіть, відокремлюючи комами обставини, виражені дієприс­лівниками й дієприслівниковими зворотами.

І. 1. Під вітром вгинаючи лінії прості повис нерухомий за вікнами дощ. (Є. Плужник.) 2. Вони стояли мовчазні вдивляю­чись в далеке минуле своє і своїх батьків і линучи думкою в май­бутнє. (О. Довженко.) 3. З людиною буває часто так, що добре знаючи колишнього події вона сучасності ні в зуб не розуміє. (М. Рильський.) 4. Лиш хто народу рідного не любить, піде по світу тихим жебраком і просячи до щастя шлях загубить. (Д. Павличко.) 5. Троянці в човни посідавши і швидко їх пооД- пихавши по вітру гарно поплили. (І. Котляревський.) 6. Старий відводиться і ие прощаючись іде, зникає десь внизу за курганом, (і0. Гончар.) 7. Він дивився на стовп сонячного проміння, що продершись крізь вікно ліг на стіни чотирма золотими плямами. (ДІ. Коцюбинський.) 8. Літак помалу рушив з місця і пружно погойдуючись на товстих шинах коліс поїхав по зеленому полю _ае одрому. (В. Собко.)

II. І. Грає сонце промінцями, білий сніг стає струмками, і співаючи струмки шлях знаходять до ріки. (М. Стельмах.) 2. Ви­блискувала в лузі річка і звиваючись губилася в зелених шатах надбережного гаю. (А. Шиян.) 3. Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних, чистих берегах. (Є. Гуцало.) 4. Веслує літо в хмарну обологу по заводях просмоленим човном, і натомивши у мандрівці ноги лягає день спочити за горбом. (Є. Гуцало.) 5. Со­нях дістав із грудей золотаве, задимлене серце і закохавшись у ластівку ластівці віддає. (Є. Гуцало.) 6. Іван з жахом побачив, як виткнувшись з-за галузок застряли головами бородаті цапи. (Д1 Коцюбинський.) 7. Зозуля не тільки кує, а захопившись ще й хававкає. (О. Донченко.) 8. Про журавлів ти більше не спі­вала, а серцем відчуваючи грозу хапливим рухом крадькома вти­рала солону, теплу і гірку сльозу. (77. Дмитерко.)

264¹. Знайдіть відокремлені обставини і виділіть їх комами.

1. Бійці сиділи деякий час задумавшись. 2. У цих міжгір'ях особливо вночі дуже легко було заблудитись. 3. Міст перегорів­ши з гуркотом повалився в воду. 4. Незважаючи на таку рань було зовсім тепло. (З тв. О. Гончара.) 5. Та-сказано йому, що князь приймає тільки почавши од дванадцятої години. (І. Нечуй-Ле- вицький.) 6. А Чіпка наперекір світові й людям якийсь веселий, радий. (Панас Мирний.) 7. Микола замість панського лану ви­йшов на своє поле. (І. Нечуй-Левицький.) 8. Захід погас не розго­рівшись. (О. Донченко.)