- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
1. У кінці прислівників після г, к, х завжди пишеть.ся -и; навкруги, верхи, трохи, тільки, наскільки, навіки, заввишки, залюбки, мовчки, пішки, навпомацки, навпаки, дибки, звідки (але звідкіль, звідкіля), тутечки; по-товариськи, по-молодецьки, по- чеськи.
1. Дніпро розкішно ллється більше верстви завширшки попід самими горами. (І. Нечуй-Левицький.) 2. Була тільки п'ята година, а навкруги вже зовсім сутеніло. (О. Гончар.) 3. Листоноша мовчки, навшпиньки підійшов до Терентія. (О. Довженко.) 4. Лікар по-батьківськи погладив дівчину по голові. (М. Труб- Лаїні.)
2. Після ч, ж у кінці прислівників може писатися и або і: в а) и пишеться в прислівниках типу по-вовчи та у віддієпри- слівникових прислівниках із суфіксами -ачи (-ячи): по-дівочи (частіше по-дівочому), по-заячи (частіше по-заячому), по-вед- межи (частіше по-ведмежому); нехотячи (частіше нехотя), лежачи, стоячи;
б) і пишеться в усіх інших випадках, зокрема в прислівни- двічі, тричі, вночі, опівночі, позаочі, насторожі.
1. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів. (Ю. Яновський.) 2. Тільки все крешуть шаблюки та очі по-вовчи скрегочуть. (П. Тц- чина.) 3. В час війни двічі спалене, тепер воно [містечко] швид. ко відбудувалося і зросло майже вдвічі. (В. Козаченко.) 4. Ье сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом. (І. Франко.)
Та це ж просто...
Допитливий. По-моему, у вживанні і та и в кінці слів після г, к, х (які позначають задньоротові) та ш, ч, ж, дж, щ (які позначають шиплячі) є якась закономірність.
Кмітливий. Ти маєш рацію. У кінці слова після г, к, х буква і пишеться тільки в прикметниках і словах, що змінюються, як прикметники (довгі, високі, глухі, такі, всякі), та ще в незмінюваних іншомовних словах (хакі, Гельсінкі); в інших словах пишеться лише и (дороги, стежки, шляхи; по-батьківськи; навкруги, тільки). І навпаки, у кінці слова після ш, н, ж, дж. щ буква и пишеться лише в наказовому способі (пиши, кажи, мовчи), у дієприслівниках і похідних від них словах (пишучи, написавши; незважаючи на) та в і.рислівниках типу по-вовчи\ в інших словах пишеться лише і (груші, кручі, межі, радощі; родючі, дужі, найвищі; наші; вдвічі, вночі).
214*. Перепишіть, вставляючи замість крапок и або і.
і. Мені потрібен мир навік.., а не на п'ять хвилин. (О. Підсу- ха.) 2. Опівноч.. айстри в саду розцвіли. (О. Олесь.) 3. Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруг.. . (В. Сосю- ра.) 4. Я входжу в ліс — трава стає навшпиньк.., кошлатий морок лапу подає. (77. Костенко.) 5. Кожен колос зове його, наче батька, по імені, по-синівськ.. довірливо припада до плеча. (Б. Олійник.) 6. Було ще не пізно— тільк.. починало смеркати. (Панас Мирний.) 7. Карпо, як гуска, плавав і по-баб'яч.., і голічерева, і наввимашк... (Панас Мирний.) 8. Кінь осатаніло став дибк... (Н. Рибак.)
215*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Не крутяться (на) зад історії колеса. (М. Бажан.) 2. З (давніх) давен землю рясно поливали війни людською кров'ю. (І. Волошин.) 3. Я (в) перше в житті побачив знані тільк(и, і) з книжок, пісень і переказів наші рідні Карпати. (Т. Масенко.) 4. Замки завжди (на) горі стоять, бо так величніше і неприступніш. (Леся Українка.) 5. Сірі, глибоко запалі очі майора раз (у) раз звертались на Черниша. (О. Гончар.) 6. Мати говорить майже (по)шепк(и, і), але мені все чути. (Ю. Збанаць- кий.) 7. Микола впізнає Нимидору (по) високому зросту. (І. Не- чуй-Левицький.) 8. Навіть жайворонок співає зовсім (по) нашому, (по) донбасівському. (Ю. Яновський.)
216. (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надРУ* кованим. Якщо трапляться помилки на правопис прислівників, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
і. Світ по-новому [79.3] відкривати, поете, обов'язок твій. (М. Рильський.) 2. Буває мить якогось потрясіння: побачиш світ, ^ вперше [81.1] у житті. (77. Костенко.) 3. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн,—-'на сьогодні, на завтра [81.2]1 назавжди [81.2] ти залишишся в серці моїм. (Л. Костенко.) 4. На жаль [80.3], чудес на світі не буває. (П. Воронько.) 5. Мене по волі [80.2] і неволі носило всюди. (Т. Шевченко.) 6. На гору [80.2] доступитися нелегко, зате з гори [80.2] зручніше
170./] боронитись. (Леся Українка.) 7. Марширували по двоє £/./], по четверо, по вісім чоловік у шерензі. (3. Тулуб.) 8. Біг- ти навпростець [80.1] чимдалі [82.1] було важче [79.1] (Ю. Смо- лич.) 9. Біла чайка торкає крилом, розрізає надвоє [81.1] блакить. (П. Усенко.) 10. Степ уже цвіте де-не-де [82.2]. (О. Гончар.) |1. З липи раз у раз [82.3] падали жовті листки і нишкли при землі; відходячи назавжди [81.2] з життя — як секунди часу. (Р, Іваничук.) 12. Надворі [80.2] стало зовсім поночі [80.2; 83.2]. (І. Нечуй-Левицький.) 13. Навкруги [80.1; 83.1] чорніло зора- йеЬоле, а згори [80.2], від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво. (М. Коцюбинський.) 14. Будем блукати з тобою допізна [79.2] там, за рікою, в гаю. (В. Сосюра.) 15. Тихо, поволі [80.2], нога за ногою [82.3], пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. (М. Коцюбинський.) 16. Обабіч шляху то тут, то там мріють у степу хутори, як зелені острови по синьому [79.3] морю. (Григорій Тютюнник.) 17. Анаюлій звільна [79.2] повів головою, справа наліво [79.2]. (В. Кучер.) 18. Він би втричі [81.1; 83.2] дорожче [79.1] заплатив за цю землю. (М. Стельмах.) 19. Він дивився спідлоба [80.2], якось по-вовчому [79.3]. (І. Нечуй-Ле- вицький.)
СЛУЖБОЬ! ЧАСТИНИ МОВИ ТА ВИГУК