![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Isbn 966-04-0078-0 художнє оформлення. 2000
- •§ 1. Алфавіт
- •§ 2. Принципи українського правопису
- •§ 3. Співвідношення між звуками і буквами
- •§ 4. Значущі частини слова
- •12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
- •§ 5. Українські та іншомовні слова
- •§ 6. Вживання великої букви
- •§ 7. Правила переносу частин слова
- •§ 9. Правопис дзвінких та глухих приголосних
- •§ 10. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •§ 13. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •§ 14. Спрощення в групах приголосних
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •§16. Вживання м'якого знака
- •§17. Вживання апострофа
- •§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •§19. Подовжені приголосні і позначення їх
- •§ 20. Подовжені м'які приголосні
- •§ 21. Подвоєння букв внаслідок збігу
- •§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
- •§ 23. Подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 24. Творення і вимова голосних
- •§ 25. Чергування е з и
- •§ 26. Правопис ненаголошених е та и
- •§ 27. Ненаголошені е та и в префіксах
- •§ 28. Ненаголошені е та и в суфіксах
- •§ 29. Чергування і з іншими голосними
- •90. Прочитайте подані парами слова, поясніть різницю в їхньому звучанні і значенні.
- •§31. Правопис і та и у префіксах українських слів
- •§ 32. Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •§ 34. Правопис о та а
- •§ 35. Правопис ота у
- •§ 36. Чергування его після шиплячих та й
- •§ 37. Передача російських власних назв українською мовою
- •§ 39. Фонетичні засоби милозвучності мови
- •§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови
- •II. Морфологія і правопис
- •§ 42. Принципи правопису значущих частин слова
- •§ 43. Творення 8 правопис складних слів
- •§ 44. Правопис слів із частинами напів- і nie-
- •§ 45. Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •§ 46. Загальна характеристика змінюваних іменних частин мови
- •§ 47. Поділ іменників на відміни та групи
- •§ 48. Відмінкові закінчення іменників
- •3. Групу іменників II відміни на -ар, -ир визначаємо за та- 0 схемою (алгоритмом):
- •5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:
- •§ 49. Правопис і та и в закінченнях іменників
- •§ 50. Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •§ 51. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •§ 52. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку множини
- •§ 53. Особливості правопису закінчень іменників II відміни в інших відмінках
- •§ 54. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини
- •§ 55. Творення і правопис імен по батькові
- •§ 56. Відмінкові закінчення прикметників
- •§ 57. Правопис а та і в закінченнях прикметників
- •§ 58. Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •§ 59. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •§ 60. Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •§ 61. Творення і правопис присвійних прикметників
- •§ 62. Правопис відмінкових форм числівників
- •§ 63. Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •§ 64. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 65. Відмінювання і правопис займенників
- •2. Особливістю відмінювання особових займенників він, в0 на, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд'Ном, відмінку початкового звука [н]:
- •3. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, і менше — в жіночому та в множині:
- •§ 66. Вживання займенників
- •§ 67. Загальна характеристика дісслівних форм
- •8) Наказовий спосіб (іди - 40)
- •3) Теперішній час (іду — 40)
- •§ 68. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний спосіб
- •§ 69. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах
- •§ 70. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою
- •§ 71. Чергування приголосних у дієсловах
- •§ 72. Складний і складений майбутні часи
- •§ 73. Наказовий спосіб
- •§ 74. Активні дієприкметники
- •§ 75. Пасивні дієприкметники
- •§ 76. Безособова форма на -но, -то
- •§ 77. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
- •§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- •§ 80. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
- •§ 81. Правопис прислівників, утворених від числівників та прислівників
- •§ 82. Правопис складних і складених прислівників
- •§ 83. Правопис і та а в кінці прислівників
- •§ 84. Правопис прийменниссів
- •§ 85. Розрізнення прийменників і префіксів
- •§ 86. Вживання прийменників
- •§ 87. Правопис сполучників
- •§ 88. Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •§ 89. Правопис часток
- •§ 90. Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •§ 91. Правопис не з дієсловом
- •§ 92. Правопис вигуків
- •III. Синтаксис і пунктуація
- •§ 93. Речення. Виділення його на письмі
- •§ 94. Найменші складові частини речення
- •§ 95. Підмет
- •§ 96. Присудок
- •§ 97. Другорядні члени речення
- •§ 98. Групи слів у реченні
- •99. Типи речень
- •1. Характеристика речення в цілому.
- •§ 100. Інтонація і розділові знаки в реченні. Кома
- •§ 101. Інші розділові знаки
- •§ 103. Розділові знаки між групою підмета і групою присудка
- •§ 105. Зв'язок між словами і коми в простому реченні
- •§ 106. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 107. Розділові знаки між однорідними членами речення
- •§ 108. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •§ 109. Відокремлені уточнюючі члени речення
- •§ 110. Відокремлення додатків
- •§ 111. Відокремлення обставин
- •§ 112. Невідокремлені означення
- •§113. Відокремлені означення
- •§ 114. Відокремлення прикладок
- •§ 115. Звертання
- •§ 116. Вставні слова і речення
- •§ 117. Вставлені слова і речення
- •§118. Слова-речення та вигуки
- •§ 120. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 121. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях
- •§ 122. Порівняльні звороти
- •§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
- •§ 125. Передача прямої мови непрямою
- •§ 126. Цитати
§ 33. Правопис і та и в основах іншомовних слів
У написанні і, и треба чітко розрізняти українські і іншомовні слова (див. § 5), бо ці букви в них пишуться за зовсім різними правилами.
1. В основах загальних іншомовних слів після дев'яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р («Де ти з'їси цю чашу жиру») перед наступним приголосним (крім й) пишемо и: директор, інститут, позиція, таксист, цирк, шифер, режим, коридор.
Як виняток буква и пишеться після інших букв:
а) у давно запозичених словах: бинт, вимпел, графин, кипарис, кит, мигдаль, миля, скипидар, спирт, шпиталь;
б) у словах, запозичених із східних мов: башкир, калмик, киргиз, кизил, кинджал, кисет, кишлак.
1. Кришталем заіскрилася роса по зеленій траві. (Панас Мирний.) 2. Далеко, на самому крайнебі, паслися антилопи. (О. Г ончар.) 3. Кипарис уквітчала гірляндами чайна рожа (А. Кримський.) 4. Поїзд ішов степом, минав зелені кишлаки. (Іван Ле.) 5. Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску. (3. Тулуб.)
2. В основах власних іншомовних назв (у географічних назвах і прізвищах) буква и пишеться після шиплячих («Ще їжджу») їа Ц перед наступним приголосним: Чингісхан, Цицерон, Шиллер. Вашингтон, Чикаго, Алжир, Вірджинія.
Крім того, в географічних назвах буква и пишеться:
а) після р, д, т перед приголосним (крім й): Великобританія, Крит, Мадрид, Кордильєри, Тибет, Аргентина, Ватикан;
б) у кінцевих сполученнях -ида, -ика: Антарктида, Колхида, Америка, Мексика, Корсика;
в) а також у назвах Єгипет, Вифлеем, Єрусалим, Сирія, Сици- лія, Пакистан, Китай, Бразилія.
1. Глянь — вітрило білокриле аж над Ригою пливе. (77. Горлан.) 2. Це вам Південний Хрест горів, коли назустріч бригантинам враз випливала з туманів Флорида, Чилі, Аргентина. (Юрій Клен.) 3. Десь сонним лотосом дрімав Єгипет і дихав пахощами у вікно. (Юрій Клен.) 4. В лимонних дібровах Мадрида бузок український росте. (Б. Олійник.) 5. Води Стикса й Лети не вгасять спогадів про любий рідний край. (Леся Українка.)
3. В інших випадках пишемо і, зокрема:
а) перед голосними та Л, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж, нотаріус, станція, аварійний, журі, жалюзі, Ріо-де-Жа- нейро, Греція, Чіатурі, Сочі;
б) після губних м, в, п, б, ф, після н, л, після задньоротових г, к, х (якщо це не виняток): вітамін, ліцензія, гірлянда, кіно, хімік; Бірма, Ніца, Гіндукуш, Хібіни, Кіплінг;
в) у географічних назвах також після з, с (якщо це не виняток): Сімферополь, Сідней, Зімбабве;
г) у прізвищах після всіх приголосних, крім шиплячих та ц: Дідро, Меріме, Сінклер, Філдінг.
1. На кожному деревці густо звисали темно-червоні, мов рубіни, вишні. (А. Шиян.) 2. Цвітуть гладіолуси, матіоли. (77. Костенко.) 3. Темно-зеленим муром оточили галявину пірамідальні ялини. (О. Донченко.) 4. В саду станційнім ворони куняють на гіллі. (І, Нехода.) 5. Уперто по крутих стежках Паміру я з перевалу йшов на перевал. (77. Первомайський.) 6. У мене гарне товариство— Шекспір, і Лєрмонтов, і Блок. (77. Костенко.) 7. Вінець Овідія довіку не зів'яне. (М. Зеров.)
101. Поясніть, чому в наведених парами словах в однакових гчфіксах пишуться різні букви: в одних — і, в інших — и.
гуманізм — патріотизм баталіст — пейзажист
зкадемік — історик банкір — касир
академічний — історичний ванілін — млин
102. Чому в наведених парами словах після однакових букв в одних випадках пишеться і, в інших — и?
таксі — таксист радіо — радист історія — історик банкір — башкир сандвіч — москвич Тбілісі — Кортеліси
103*. Перепишіть, вставляючи пропущені в іншомовних словах буквн і та и.
1. А втім, фальс..ф..катори істор.Л менш за все піклуються про правду. (М. Рильський.) 2. Війна — це т..р, де цілий світ — м..шені. (77. Костенко.) 3. Вивозили німці зброю, снаряди, д..нам..т, п..рокс..л..н та гримучу ртуть. (О. Довженко.) 4. Червоно танув сніг в пожежах бар..кад. (В. Сосюра.) 5. Може, десь є лотоси і г..нкго \ тихі ріки і рожева даль — у краю неляканих флам..нго, де цвіте неламаний м..гдаль. (Л. Костенко.) 6. Багато моці і краси є в горах сумного Т..роля; таємні троп.жів ліси й пустинь незміряне роздолля. (Я. Щоголів.) 7. В Асканію завезли бозонів, майже цілком винищених за півстоліття на американському континенті. (О. Гончар.) 8. Я кажу: не було б Дон-К..хо- тів, вже б давно посивіла земля! (Б. Олійник.)
1. Раби мовчали, царі лупилися, росуіи і Вав..лони мурували. (Т. Шевченко.) 2. Про ск..фів добре згадував Есх..л. (77. Костенко.) 3. Щоб перейняти дещо з мед..ц..ни, сам Г..ппократ у Ск..фії бував. (77. Костенко.) 4. Сьогодні в Гельс..нкі з друзями берізки у парку садив я. (Д. Павличко.) 5. Б..рюзою сіяла Мексиканська затока. (77. Забаиїта.) 6. Німотний к..пар..с суворо зводиться в мінливі небеса. (М. Рильський.) 7. М..лани і Пар..жі на її [Соломії Крушельницької] сліди молились. (В. Лучук.) 8. Бачу, єг..птянок очі сміються з-під чорних серпанків. (Леся Українка.)
104. Подані в російському написанні слова запишіть українською мовою в дві колонки: 1) з буквою і; 2) з буквою и.
Щегол [птах], бидон, экипаж, азимут, синус, законченность, прорва, тревога, ящик, эпитет, рацион, эпизод, Египет, Пакистан, четкость, нумизмат, ориентация, риторика, юбилей, аферист, утопист, Милан, Окинава, Вильнюс, цистерна', офицер, язык, юность.
Ключ. 3 перших букв прочитаєте вислів Л. Толстого.
105 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надру- ваним. Якшо трапляться помилки на розрізнення і та и в основах слів, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1, Там, де Дніпро гримить [30.2а] і лине, уже поставила 30.2) турбіни [33.2] робочого рука. (В. Сосюра.) 2. Кипить 3(К2] і шумує робота, як хвилі [30.1] ритмічний [33.2] прибій 31*2; 30.1]. (В. Сосюра.) 3. Я завжди був великим оптимістом 33.2.) і дотепер не втратив віри в людей, у перемогу світлого лад темрявою і злом. (М. Коцюбинський.) 4. Напевно, не можна обмежити [30.1] число [30.2] ситуацій [33.2], за яких людина могла б виявити [31.2] своє благородство. (В. Коротич.) 5. Розум, трапляється, веде й по лабіринтах [33.2.] , шукає щілини [30.2], бачить обхідні [30.1] шляхи, а серце рветься навпрошки. (Ю. Муиікетик.) 6. Ніхто не міряв [30.2] серця глибочінь [32.1], ніхто не знає меж його ні краю. (А. Малишко.) 7. Ця непоказна на вигляд [31.2] скрипка [30.2] була величним творінням [32.2] Страдіваріуса 1 [33.1]. 8. Він знав усі орбіти [33.2], всі планети, та тільки [30.2] краю рідного [30.1] не знав. (77. Забаш- та.) 9. Шкіпер [33.2] мовчки дивиться в морську далечінь [32.1]. (А. Шиян.) 10. Під прозорчастою, чистою [30.2], як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння [32.2]. (І. Нечуй-Левицький.) 11. Глибину [30.2] прірви [31.1] можна було тільки вгадати по далекому дзюркотінню потічка. (Р. Іваничук.)
РОЗРІЗНЕННЯ ІНШИХ голосних