
- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
Після іншого: преторською постановою, яка називається “за чиїмось бажанням” оголошено, що пани будуть зобов’язані, якщо накажуть рабу або актору збільшувати певну суму грошей. Тому виданим на майбутнє законом встановлюємо, щоб той, хто позичить гроші рабу, колону, кондуктору, прокуратору або актору маєтку, знав, що не можна притягнути до відповідальності за землеробів панів маєтків. І не личить залучати до цього листи домашніх, яким більша частина людей довіряє особисте, щоб удати, що гроші, які не були прошені, були отримані в оплату за маєток, оскільки у випадку, якщо власником навмисно не було заявлено, що він надасть гроші, вони не можуть бути утримані з господаря; ми бажаємо, щоб кредитори штрафувалися сумою, даною в борг, якщо будь-якою особою позичені гроші будуть прийняті не за наказом пана і особливо без поручителя.
Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
Ми думаємо, що немає необхідності допускати колонів до будь-яких військових посад, хоча б найнижчих. І також не дозволяємо, щоб приписані до цензу досягали влади молодших службовців правителів, тому що в цій частині ми турбуємося про право панів і про честь держави.
Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
Якщо помре, не залишивши заповіту, і без батьків обох статей, дітей, родичів з обох сторін і дружини будь-який єпископ чи пресвітер, або диякон, або диякониса, або субдиякон, або хтось інший з кліриків чи монахів, або жінок, які присвятили себе самотності, то майно, яке їм належало, повністю передається святій церкві чи монастирю, якому вони призначили, за винятком тих коштів, які, як може статися, залишать клірики чи монахи обох статей з числа приписаних до цензів або таких, які знаходяться під правом патрона або пов’язані становищем куріала. Адже не справедливо, щоб церквою утримувалася власність чи пекулії, які законами присуджені або патрону, або власному маєтку, до якого хтось з них був приписаний, або вважаються в певному сенсі належними курії згідно зі змістом раніше виданих конституцій. Зрозуміло, святу церкву слід відповідним чином охороняти від позовів, якщо будь-який залежний від названих положень буде зобов’язаний або через укладені угоди, або з якихось інших церковних справ, тож, якщо будь-яка скарга через такого роду вимоги потрапить у суд, скаржнику не слід сподіватися, що після публікації цього закону суд стане переслідувати в судовому порядку або турбувати економів, чи ченців, чи прокураторів, оскільки сама скарга застаріла, і власність, залишена релігійною людиною церкві чи монастирю, якому була присвячена, затверджується.
Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
“Про колонів-втікачів і про адвенів”, ХХХІ
Нагадуємо, що потрібно бездоганно і чесно дотримуватися того, що передбачено законами, тому що уже давно стосовно колонів оригінаріїв має місце обдурювання через якийсь злий замір. Адже трапляється, що той, від кого втече залежний, коли вже не може претендувати на нього на підставі 30-літнього терміну давності, однак з допомогою тих чи інших засобів у вказаний час присвоює його: оскільки той захопив, остільки хоча цей і пропав для того, від кого втікав, але не може дістатися і тому, до якого прийшов, і він, змінивши, залишає притулок, в якому народився, здобуваючи собі безпосередньо втечею свободу, якої не мав після народження. І ніколи провина не визнавалася ні за ким, крім як за втікачем колоном: у цій справі слід краще придивитися, хто заслуговує покарання. Адже коли попередньому господарю, відповідно до закону, було відмовлено, наказуємо віддати його тому, у кого він постійно знаходився впродовж цього часу. Але якщо хтось через положення про 30 років і для уникнення сили терміну давності однаково проживав у різних господарів, того присудить до прислуговування на колонатному праві тому, у кого він опиниться в перші дні по закінченні 30 років з часу втечі; інші нехай переходять на користь того, у кого провели більшу частину 30-літнього терміну як волоцюги і ненадійні мешканці. Також і стосовно збіглих жінок оригінарій слід дотримуватися подібного правила. Проте, якщо колона, у поверненні якої по закінченні 20-річного періоду позивач відмовляється, до вказаного часу народить будь-яких нащадків, для попереднього господаря вона не повинна бути зовсім без користі: буде справедливо йому повернути нащадків, народжених у той же час, коли він до закінчення терміну добивався жінки, щоб збиток втрати матері, завданий перебігом часу, пом’якшувався присудження хоча б нащадків. Наказуємо, щоб у такому випадку закінчувалося компенсацією з вікаріїв, щоб, оскільки це не чесно, діти від батьків не відокремлювалися. Також бажано, щоб сторона, якій належить чоловік, за його дружину повернула вікарію тієї ж вартості, оскільки, можливо, погано, щоб здійсненим розривом (їхньої сім’ї) заохочувалася впертість господарів, тому що шлюбні відносини повинні зберігатися незганьбленими і цілими і в таких людей. Зрозуміло, якщо за їхнім рішенням колона могла змінити попередній стан, такий же досвід буде і стосовно чоловіків. Такі зміни наш закон затверджує. Проте, якщо будь-яка передача пройде без обдурювання або він буде залишений на потім, вона не буде мати сили, і не дістануться одному колони, ні іншому залишений ними маєток. Деякі адвени [інквіліни або інколи – не мали свого власного помешкання, а жили в чужому. – В.Б.] та інші бідняки низького походження і долі, пов’язують себе обов’язками, щоб, прикинувшись працюючими і терплячими підлеглими і отримавши харчі і одежу, через бідність брудну і грубу, зникнути. Делікатний спосіб використання кращих здійснюється там, де вони звільнялися від свого тяжкого становища і, утримані людяністю і співчуттям, і, або розбагатівши, або ніким не згадувані про злидні, обрали жінок, які належать батькам сімейства; але коли виникне пересичення, вони покинуть (цей маєток) і не будуть стримані ні ретельно визначеним початковим статусом, ні шлюбним зв’язком, ні втіхою дітей, ні забороною закону. Тому якщо хтось, не пов’язаний будь-якою причиною ні з яким містом, затримається в будь-якому міському чи сільському маєткові і побажає одружитися із залежною жінкою, названим муніципалам визнається проживання там, де виберуть за бажанням, щоб цими попередніми путами не були зруйновані в майбутньому ні житло, яке захочуть покинути, ні зв’язок з жінкою: хто отримав офіційний дозвіл, зберігаючи статус вільно народженого, нехай не мають дозволу відходити. Їхні діти, якщо не передувало попередження [трудове попередження передувало перетворенню жінки і її дітей у рабство за Клавдієвим сенатусконсультом. – В.Б.], залишаються в праві і владі тих, у кого (в маєтку) були народжені або народяться, як колони, але народженні після попередження, гадаємо, що на підставі попередньої імператорської постанови будуть рабами, щоб одних, подібно тому як сказано, завжди утримував у залежності колонатний зв’язок, а інших – рабське становище.