Б) заняття і становище рабів

ОДІССЕЯ, XIV 21–22, 449–452

Четверо лютих, як звірі, собак біля них ночувало

Завжди, — їх виховав сам свинопас, розпорядник пастуший...

Хліб поділив поміж ними Месавлій, якого у поміч

450. Сам свинопас у відсутність господаря мусив придбати,

Ні господині, ні старця Лаерта про це не питавши, —

На заощадження власні купив він його у тафіян.

ОДІССЕЯ, XIV, 62–65

Хто був ласкавий для мене й майно наділив для прожитку —

Все, чим господар хороший свою обдаровує челядь,—

Хату з наділом землі, ще й дружину, що всяк би посватав.

65. Хто працював йому чесно, труди того бог приумножив.

ОДІССЕЯ, XVII, 212–216, 320–323

Доліїв син Мелантій обох саме тут наздогнав їх —

Кози добірні він гнав, з цілої отари найкращі,

Для женихів на обід. Ще й двоє було з ним підпасків.

215. Щойно побачивши їх, непристойними став він словами

Страшно їх лаяти, аж Одіссеєві серце обурив...

320. Челядь, яка над собою не чує хазяйської влади,

Зовсім не квапиться те, що належить їй, вчасно робити.

Тож половину від гідності Зевса одбира громовладний

У чоловіка, якому дні рабської долі прирік він.

ОДІССЕЯ, XX, 105–109, 157–163, 185–186

105. Голос служниці млинарки в той час пролунав недалеко,

З дому, де жорна мололи муку вожаєві народу.

Там клопоталось при жорнах дванадцять жінок, що мололи

Ячну для хліба муку і пшеницю — для мозку людини.

Інші вже спали жінки, всю помоловши пшеницю...

...Радо послухали всі її мови.

Двадцять пішли до джерел, де вода у криницях темніла.

Інші ж у домі старанно тоді почали прибирати.

160. Потім і слуги ахеїв прийшли і стали старанно

Дрова колоть. Тим часом жінки від джерел із водою

Вже поприходили. Згодом прийшов свинопас, із кошари

Трьох кабанів він пригнав, із стада цілого найкращих...

185. Третім Філотій до них підійшов, пастухів розпорядник,

Ялівку для женихів він пригнав і козлів найжирніших.

ОДІССЕЯ, XXII, 421—423, 457—477

В нас п'ятдесят є челядниць — жінок, що постійно слугують

В домі твоєму, роботи усякої ми їх навчили —

Вовну чесати й виконувать іншу невольничу працю...

Потім, коли уже лад навели вони в цілому домі,

Вивели тих челядинок з покоїв, збудованих кріпко,

І поміж круглою кліттю і муром міцним, що круг двору

460. В закут загнали вузький, відкіля не було як тікати .

Тут Телемах тямовитий озвався до них і промовив:

„Ні, не буду я чистою смертю життя позбавляти

Тих, що й мені на голову стільки ганьби виливали,

Й матінці нашій, ділячи ложе своє з женихами”.

465. Мовивши так і причал з корабля темноносого взявши,

Він стовпа прив'язав, через кліть перекинувши круглу,

Потім їх вверх підтягнув, щоб ногами землі не торкались.

Наче дрозди тонкокрилі чи дикі голубки, що в сітку,

Сховану хитро в кущах, потрапляють і замість нічлігу,

470. Що поспішали до нього, жахливий знаходять спочинок,—

Так ті служниці рядком, у петлях, що кожній стискали

Карк, головами повисли, приймаючи смерть жалюгідну.

Трохи здригались їм ноги, та це не тривало й хвилини.

Вивели так і Мелантія через поріг на подвір'я,

475. Носа і вуха йому відтяли безпощадною міддю,

Вирвавши сором, живцем віддали його псам на поживу,

В гнівнім завзятті ще й руки і ноги йому відрубали.