- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Плутарх. Гай гракх, 4-18
4. [Ставши народним трибуном, Гай Гракх] подав два законопроекти: перший забороняв виставляти свою кандидатуру на державні посади тому, хто позбавлений був народом права займати їх, а другий надавав народові право притягати до суду урядову особу, яка вигнала громадянина без суду. Перший закон був спрямований проти Марка Октавія, виключеного Тиберієм з числа народним трибунів, другий стосувався Попілія, що будучи претором, вигнав прибічників Тиберія. Попілій, не діждавшись суду, втік з Італії. Перший же закон сам Гай взяв назад, оголосивши, що він не хоче завдавати неприємностей Октавію, зважаючи на прохання своєї матері Корнелії.
5. Із законів, які запропонував Гай на догоду народові і з метою підірвати авторитет сенату, один стосувався заснування колоній і розподілу громадської землі між бідняками, другий мав на увазі воїнів, яким Гай запропонував видавати державний одяг, не вираховуючи вартості його з військової платні, а також не зараховувати до ополчення осіб, молодших сімнадцятирічного віку. За третім законом італіки повинні були одержати однакові права з римськими громадянами. Хлібний закон наказував продавати бідним хліб за дешевшою ціною. Судовий закон позбавляв сенаторів значної частини належної їм влади... До числа трьохсот суддів з сенаторів Гай додав триста вершників.
6. Коли народ не тільки прийняв судовий закон Гая, а й дозволив йому набрати суддів з числа вершників, його влада стала до певної міри владою одноособовою, тож і сенат став спокійно вислуховувати його поради. А радив Гай завжди, що, на його думку, слід було робити. Наприклад, цілком розважливою і прекрасною пропозицією була пропозиція щодо хліба, посланого з Іспанії пропретором Фабієм. Гай переконав сенат продати хліб, а вторговані гроші відіслати до міст, [де він був зібраний], а Фабію, крім того, пред'явити звинувачення в тому, що він робить владу Риму важкою і нестерпною для населення. Цим Гай здобув собі велику славу і прихильність у провінціях. Потім вніс пропозицію вислати колонії з міста, провести в них шляхи, влаштувати продаж хліба...
8. Коли настали консульські вибори... консулом був обраний Гай Фанній [Страбон], Гай же був вдруге обраний народним трибуном, хоч він і не виставляв своєї кандидатури і не домагався звання трибуна; сам народ доклав старань, [щоб він був трибуном]. Оскільки Гай бачив, що сенат ставиться до нього вороже, а Фанній без особливої прихильності [підтримує його], він знов привернув народ до себе новими законопроектами. Він вніс пропозицію послати колонії в Тарент і в Капую і дати латинам права римського громадянства. Сенат злякався, що з Гаєм зовсім неможливо буде боротись... і пробував змагатися з ним в догоджанні народові на шкоду своїм інтересам. Серед товаришів Гая по трибунату був Лівій Друз... До нього й звернулись найзнатніші з громадян і радили йому вступити в боротьбу з Гаєм, виступити проти нього разом з ними, але не вдаватися до насильства і не противитися народові...
9. Гай запропонував вивести дві колонії і послати в них найкращих з громадян... Лівій же хотів заснувати 12 колоній і в кожну з них послати по 3000 неімущих громадян, і в цьому його підтримав сенат. Сенатори ненавиділи Гая, як облесника, за те, що він, розподіливши землю між бідними, наказав кожному з них вносити оброк в державну скарбницю, а Лівій, хоч він і не брав цього оброку за наділи, припав сенаторам до душі...
10. Народ почав цілком вірити в прихильність до нього Друза, в його справедливе до нього ставлення... Коли Гай поїхав в Африку для заснування там колонії, Друз за його відсутності ще більше намагався привернути на свій бік народ, прихилити його до себе...
11. Повернувшись до Рима, Гай насамперед перебрався з Палатинського пагорба в місце, розташоване нижче форуму і населене переважно нижчим і бідним класом. Потім подав на голосування решту своїх законів. Зібрався звідусіль народ, але сенат умовив Фаннія прогнати всіх, крім осіб, що мали право римського громадянства... У своїх товаришів по посаді Гай викликав обурення з такої причини. Народ збирався дивитися на форумі гладіаторів. Більшість урядових осіб влаштувала навколо платні місця. Гай наказав зламати їх, щоб бідні могли зі своїх місць дивитись безплатно на видовище. Ніхто не виконав його розпорядження, тому Гай, діждавшись ночі напередодні видовища, зібрав усіх робітників, що були у нього на будовах, зламав місця для глядачів і таким чином зробив на наступний день місця вільними для народу. Народ побачив, що Гай — енергійна людина; зате товаришів по посаді Гай образив своєю рішучістю і насильним способом дій. Тим-то Гай і не дістав посади трибуна втретє; хоч голосів за нього і було подано дуже багато, але його товариші під час оголошення імен обраних зробили нечесно і по-шахрайському. Втім це питання спірне...
12. Коли консулом став Опімій... він збирався скасувати закони Гая. В цей день, після того як Опімій приніс жертву, один з його лікторів Квінт Антиллій ... був убитий ... Народ був збентежений цим убивством, але настрій вождів [обох партій] був протилежний. Гай гнівався і картав прибічників за те, що вони дали його ворогам давно очікуваний привід для скарг. Опімій же ухопився за нього і закликав народ до помсти.
13. Почався дощ, і всім довелось розійтися. Рано-вранці консул скликав засідання сенату... Сенатори постановили і наказали консулові Опімію рятувати державу всіма наявними в його розпорядженні засобами, щоб знищити тиранів. Консул наказав сенаторам взятися до зброї, а кожному з вершників привести вранці двох озброєних рабів...
15. Рано-вранці [прибічники Гая] з криками і погрозами кинулись займати Авентинський пагорб. Гай не хотів озброїтися, але, немов збираючись іти на форум, вийшов одягнений в тогу, привісивши до пояса невеликий меч...
16. Гай, як кажуть, хотів іти умовляти сенат... Проте Опімій поспішав дати бій... Ніхто не бачив, що Гай брав у нім участь. Обурений тим, що діється, він пішов у храм Діани і там хотів убити себе. Однак найбільш віддані друзі... не дали йому це зробити: вони залишилися з ним, відняли меч і вмовили його тікати.
17. Втікаючого Гая переслідували вороги і наздогнали його біля дерев'яного мосту. Двоє з друзів радили йому тікати далі, а самі спинили переслідувачів Гая і вступили з ними в бій перед мостом, нікого не пропускаючи, поки не були убиті. Разом з Гаєм тікав і його раб Філократ. Усі, немов під час змагання, підбадьорювали один одного, але ніхто не допоміг Гаю, ніхто не хотів навіть, незважаючи на його прохання, дати йому коня, – переслідувачі були вже близько. Той ледве встиг добігти до священного гаю Фурій і там загинув, причому Філократ спочатку убив його, а потім заколов себе самого... [Трупи загиблих у битві] – їх були 3000 чоловік – були скинуті в річку; їх майно було конфісковане. Дружинам загиблих заборонено носити траур по них, а дружину Гая, Ліцинію, позбавили навіть її посагу...
18. Народ тоді був у пригніченому стані і занепав духом, але трохи згодом він показав, як палко любив він Гракхів. Він поставив присвячені їм статуї на видному місці, зробив священними ті місця, де вони були убиті, приносив їм перший врожай всіх плодів. Багато людей навіть щоденно приносили їм жертви і ходили на ті місця, немов у храми богів...