Ксенофонт. Грецька історія, і, 6

...Каллікратид [спартанський полководець. – В.Б.] атакував місто [на Лесбосі. – В.Б.] і взяв його приступом. Усе майно було розграбоване воїнами, а рабів Каллікратид велів зібрати на агору. Союзники наполягали, щоб і вільні мефимняни були продані на публічних торгах, але Каллікратид заявив, що, поки він при владі, ніхто з еллінів, оскільки це залежить від нього, не буде уярмлений. Наступного дня усіх вільних громадян він відпустив на волю, а афінський гарнізон і тих, які і раніше були рабами, продав з молотка.

Плутарх. Нікій, 29

29. Багато афінян загинуло в каменярнях від хвороб і поганої їжі... Їх продавали в рабство і ставили на чолі клеймо у вигляді коня. Так, були і такі, кому на додаток до неволі довелося терпіти і це.

Демосфен. Проти нікострата, liii

6. За моєї відсутності у Нікострата з поля втекли три раби, з яких двох я дав йому, а одного він сам набув. Відправившись (за ним) у погоню, його захопили в трієрі, відвезли на Егіну і там продали. Коли я, відбувши трієрархію, повернувся, до мене прийшов брат Нікострата Дейнон, повідомив про його біду і сказав, що не поїхав через відсутність грошей на дорогу, хоча з листів Нікострата і за чутками знає, що Нікострат перебуває в жахливому стані.

7. Почувши це і співчуваючи горю Нікострата, я тут же відправив за ним його брата Дейнона, давши йому на дорогу 300 драхм. Коли повернувся Нікострат, він прийшов привітатися зі мною і подякувати за те, що я дав його братові гроші на дорогу. Скаржачись на своє нещастя і водночас звинувачуючи своїх родичів, він просив допомогти йому. Бо як справжній друг я робив це і раніше. Він зі сльозами говорив, що викупився за 25 мін і просив мене дати йому грошей, щоб розплатитися.

8. Почувши це і бачачи, що він у поганому стані (він показав залишені на гомілці шрами), я відповів, що допоможу йому, звільняючи від повернення тих 300 драхм, які я дав його братові на дорогу, коли він їхав за ним, і, крім того, дав йому 1000 драхм як еран [викупна сума. – В.Б.].

9. І це я виконав не лише на словах, але й насправді. Оскільки у мене не було готівки, я відніс до тодішнього трапедзита Феокла кубки і золотий вінок, з батьківського спадку, і попросив видати Нікострату 100 драхм…

10. Через декілька днів Нікострат прийшов до мене зі сльозами на очах і розповів, що іноземці, які позичили йому гроші для викупу (з полону), вимагають у нього борг, а договором обумовлено, що він повинен повернути гроші впродовж 30 днів, в іншому випадку сума боргу подвоюється. Його ділянку землі, яка знаходиться по сусідству з моєю, ніхто не хоче ні купити, ні взяти в заставу, бо його брат Арефусій, якому Нікострат винний гроші, нікому не дозволяє ні купити, ні взяти в заставу землю.

11. "Дай мені, - просив він, - суму, якої не вистачає, до закінчення 30 днів, інакше пропадуть і ті 1000 драхм, які я вже заплатив їм, і сам я буду повернутий в кабалу". - "Зібравши еран, - сказав він, - я розплачуся з іноземцями, а потім і тобі поверну те, що ти мені позичив". - "Бо ти знаєш, - продовжував він, - що згідно із законом той, хто викуплений у ворога, належить тому, хто його викупив, якщо він не поверне викупної плати".