В) тваринництво

ІЛІАДА, XVIII, 573–578, 587–589

Він показав череду величезну биків круторогих;

Кілька із олова він, а ще кілька із золота вилив.

575. Голосно мукали всі там корови: з повітки на вигін,

Там, де ріка й комиші простелились, вони прямували,

Четверо йшли пастухів золотих череду проводжати,

Дев'ять за ними собак поспішали услід прудконогих...

587. Далі преславний Гефест кульгоногий зробив неосяжний

Луг-пасовище й овець у долині, як сніг, білорунних.

Теж і повітку, і хлів, й курей, ті, що мусять там бути.

ОДІССЕЯ, IX, 116–124, 216–221, 244–249

В бік от затоки морської там є острівець невеликий,

Що не далеко й не близько лежить від країни кіклопів,

Лісом укритий, на ньому без ліку диких пасеться

Кіз, та ніколи ще їх не полохали кроки людини,

120. Жодного там не було мисливця, що крізь непролазні

Хащі з великим трудом на гірські верховини виходять,

Ні пастухів там нема, ні дбайливих нема хліборобів,

Нива не орана ще і не сіяна там удовіє,

Праці не знавши людської, й годує лиш кіз мекотливих.

От увійшли ми в печеру і стали усе оглядати:

Сиру там кошики повні стояли, ягнята й козлята

В стійлах тіснились вузьких, за віком поставлені різним:

Старші — окремо, окремо від них середульші, й окремо —

220. Новонароджені; в цебрах стояло сироватки повно,

Глеки й дійниці були приготовлені там для удою.

Сидячи, сам подоїв уже й кіз, і овець мекотливих,

245. Всіх за чергою, кожній тоді підпустив сосунятко,

Білого він молока на кисле узяв половину.

Сир віддавивши, поклав у плетені кошики зразу;

Другу ж у глечиках він залишив половину, щоб мати

Й свіжого ще молока — напитися після вечері.

ОДІССЕЯ, X, 410–415

410. Мовби телята навколо корів, що з полів чередою

В хлів повертаються, трав соковитих напасшися вволю,

Скачуть всі разом назустріч, — не вдержати їх у кошарі,

Радісно мукають всі, своїх матерів обступивши, —

Так і до мене з слізьми на очах всі супутники наші

415. Кинулись разом з великою радістю в серці...

ОДІССЕЯ, XIV, 5–16, 20–22, 100–108

5. Там він застав свинопаса, що в сінях сидів, а навколо

Двір обгороджений був на високому, видному місці,

Гарний, великий, просторий. Тож сам свинопас ту кошару

Побудував для свиней, поки був у від'їзді господар;

Ні господині про це не питав, ні старого Лаерта;

10. Обгородив камінням той двір і кущами тернини,

Ще й частоколу міцного навколо подвір'я поставив,

Стругані стовбури дуба великого вряд повбивавши.

А на подвір'ї дванадцять хлівів збудував він великих,

Близько один біля одного, свиням для лігва. У кожнім

15. По п'ятдесят замикалось на засуви маток поросних.

Що у гною там лежать. Кабани ж ночували окремо...

20. Триста всього й шістдесят кабанів на той день залишилось.

Четверо лютих, як звірі, собак біля них ночувало

Завжди, — їх виховав сам свинопас, розпорядник в правицю...

100. На суходолі корів є дванадцять черід, і овечих

Стільки ж отар і свинячих гуртів: та стада ще й козині

Там навкруги і його, і чужі пастухи випасають.

Тут же, на острові, аж до кінця його, ще одинадцять

Козячих стад пасеться під доглядом служок сумлінних.

105. Кожного дня хтось по черзі у місто козла приганяє.

З тих, що вгодовані добре, який виглядає найкраще.

Я ж свиней стережу, доглядаю тут ціле їх стадо

І женихам, найжирнішу з них вибравши, теж посилаю.