Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.

Нехай всі втікачі до іншого, заховані у відлюдних місцях (впереміжку) з трибунаріями, які приносять користь, будуть повернуті з дотриманням, однак, поміркованості. Зрозуміло, що, якщо ті люди, в яких воно будуть знайдені, незважаючи на те, що втікач є чужим, будуть використовувати втікачів для своєї користі таким чином, що або вони будуть обробляти поля, які приносили прибуток власникам плодами, або отримають від них щось додаткове з тим, щоб їм не йшла належна оплата за працю, то трибут нехай вимагають з тих, які втратили їх для громадських обов’язків. Проте якщо втікачі, приховавши те, що вони, як з’ясується, є чужими, розмістяться як вільні і такі, що знаходяться у своїй владі, і або, обробляючи землі, будуть віддавати господарям частину врожаю за ділянку, зберігаючи інше в своєму пекулії, або будуть зобов’язані будь-якими роботами, які ведуться за встановлену оплату, то все, що вони винні, забирається із самих втікачів; бо очевидно, що в такому випадку є приватний договір. Якщо, однак, серед якихось землеробів, як звичайно буває, з’ясується, що є боржники будь-яких людей через будь-які справи, нехай суддя у присутності установлених сторін затребує із залежного, який заборгував.

Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.

Походження народженого будь-якої статі від вільнонародженого нашої колони чи рабині визнається по матері.

Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.

Ми наказуємо, щоб жодна жінка знатного походження, яка вступила в стосунки з монетарієм [рабом з імператорського монетного двору. – В.Б.], не відмовлялася від честі природної свободи. Бо, якщо будь-яка відмовиться від встановленого цим розпорядженням, то, відповідно до сили Клавдієвого сенатусконсульта [присуджував до рабства вільну жінку і її дітей, якщо вона без згоди господаря вступила в шлюб з його рабом. – В.Б.], або нехай згідно з розпорядженням закону розірве зв’язок, або, якщо вважає, що повинна залишитися відданою шлюбу з монетарієм, нехай не сумнівається, що зміна становища її самої і дітей на залежне вирішиться наперед. Але бажано, щоб і ті, які, як з’ясується, вступили в зв’язок з монетаріями до видання нашого закону, ознайомившись, згодилися з вказаними вище приписами, і, якщо не облишать заборонений зв’язок, змінять свій статус. Якщо ж будь-яка оригінарія або колона чужого маєтку без згоди господаря або з його згоди вступить у зв’язок з монетарієм, нехай поквапляться, щоб особи, призначені аграрному праву, негайно були утримані від цього зв’язку, або інакше хай знають, що, сприяючи поблажливістю свого мовчання продовженню відносин, втратять її. Але ми бажаємо, щоб жодна (жінка) не вступала в зв’язок з монетарієм, і монетарію також забороняємо одружуватися з народженою стороннім батьком.

Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.

Ми дізналися, що деякими особами, які отримали патримоніальні маєтки, звідси виселяються давні колони, і на їхнє місце поселяються або власні раби, або інші колони. Тому силою цього едикту встановлюємо, що ті, хто і надалі спробує зробити щось подібне, будуть позбавлені цих володінь.