Титул ііі. Про право щодо приданого.

1. (Павел). Придане має постійне призначення, і через зобов’язання даючого воно поміщається таким чином, щоб завжди знаходитися в чоловіка.

2. (Павел). Для держави має значення, щоб жінки були забезпечені приданим, завдяки якому вони могли б виходити заміж.

3. (Ульпіан). Назва „придане” не стосється до тих шлюбів, які не можуть існувати; бо не може бути приданого без шлюбу. І всюди, де немає шлюбу, немає і приданого…

5. (Ульпіан). Придане, назване „profecticia”, – це те, що походить від батька чи від (його) родичів і (надається) з його майна чи шляхом його дій. § 5. Якщо батько відмовився від спадку з метою встановлення приданого, наприклад, через те, що чоловік був визнаний за заповітом спадкоємцем або особою, яка могла витребувати спадок за законом, то, як відзначив Юліан, придане не є „profecticia” [тобто не є частиною майна батька. – В.Б.]. І якщо батько з метою установлення приданого відмовлявся від легата, щоб легат залишився у зятя [легат – частина спадку, обумовленого в заповіті на користь якоїсь особи. – В.Б.], який є спадкоємцем, то Юліан доводить, що придане не виникло з майна (батька), оскільки він нічого не віддав, але (лише) не набув. § 7. Якщо батько обіцяв придане і дав замість себе поручителя чи відповідача, то я вважаю, що придане є „profecticia”: бо достатньо, щоб батько був відповідальним перед відповідачем чи поручителем. § 9. Якщо хтось подарував батькові певну кількість (грошей), щоб батько дав це (у вигляді приданого) дочці, то це не є „profecticia”, як писав Юліан у 17-й книзі Дігест: бо він зобов’язаний віддати (подароване йому) або ж він відповідає на підставі кондикції, якщо він не віддасть. Він (Юліан) говорить, що таке ж правило застосовується і щодо матері, якщо наприклад, дружина дає щось чоловікові з тією умовою, щоб він дав це зятю в придане за дочкою, і не видно, що дружина здійснила на користь чоловіка. [Він (Юліан) дуже правильно говорить, що за цивільним правом (у цьому випадку) дарування не заборонено. Бо дружина здійснила дарування не для того, щоб (чоловік) це мав, але для того, щоб він заплатив це зятю для своєї дочки; якщо ж (чоловік) цього не дасть, то він відповідає на підставі кондикції] [права вимоги будь-якої речі. – В.Б.]. Юліан говорить, що придане це є „adventicia” [придане, віддане не батьком чи дідом, а третьою особою. – В.Б.], і це ми застосовуємо.

6. (Помпоній). На підставі права батькові надається допомога таким чином, що втрата дочки поступається місцем розраді, оскільки йому повертається дане ним придане, щоб він не відчував збитку від утрати і дочки, і грошей. § 2. Якщо при встановленні приданого один з двох обдурений, то слід допомагати і такій особі, якій уже виповнилося 25 років, тому що не відповідаює чесності і справедливості отримання вигоди однією особою шляхом спричинення шкоди іншій чи заподіяння збитку через силу отримання іншим вигоди.

7. (Ульпіан). Справедливість переконує, що плоди приданого [мова йде про прибутки чоловіка від приданого, пущеного в обіг. – В.Б.] повинні належати чоловікові, оскільки він сам несе тягар шлюбу, то справедливо, щоб він і діставав плоди. § 1. Якщо прибутки отримані під час існування шлюбу, то вони не входять у придане; якщо ж вони отримані до укладання шлюбу, то вони входять у придане [хіба що відбулася якась інша угода між майбутнім чоловіком і призначена дружиною; тоді прибутки, які є нібито даруванням, не повертаються.]. § 3. Якщо в придане дають речі, то я думаю, що вони входять у майно чоловіка і що чоловікові слід надати збільшення часу (до часу, коли володіння здійснювалося дружиною) [мова йде про неперервність володіння річчю, яка ввійшла в придане. – В.Б.]. Речі стають речами чоловіка, якщо вони даються під час існування шлюбу. Як бути, якщо (речі надані) раніше за укладення шлюбу? Якщо жінка дала (речі) таким чином, щоб вони негайно стали речами майбутнього чоловіка, то вони такими і стають; якщо ж (вона) дала з тією умовою, що вони повинні стати (речами чоловіка), коли вона вийде заміж, то, без сумніву, вони стають речами чоловіка тоді, коли буде укладено шлюб…

9. (Ульпіан). Якщо я дам речі Сейї, щоб вона сама від свого імені, надала (їх) у придане, то вони стають її речами, якщо навіть і не дані (нею) в придане; але вона (в такому випадку) відповідає шляхом кондиції. Речі, які дружина використовує в будинку чоловіка, не даючи їх у придане, звичайно, (жінка) вносить у список і цей список пропонує чоловікові, щоб той підписав.

10. (Ульпіан). Здебільшого для чоловіка має значення, щоб речі, (віддані в придане), не були оцінені; але щоб на нього не покладався ризик (втрати і пошкодження), цих речей, особливо якщо він отримав у придане худобу чи одежу, якою користується дружина; бо якщо річ (одежа) оцінені і дружина її зносила, то все ж чоловік повинен надати (у випадку повернення приданого) оцінку (одежі). Оскільки ж у придане даються неоцінені речі, то їх покращення і погіршення йдуть за рахунок дружини. § 1. Якщо ж стався якийсь приріст до неоціненого майна, то це є прибуток дружини; якщо щось зникло, - то збиток дружини. § 2. Якщо у рабів, (які входять у придане), з’явилися нащадки, то це не є зиском чоловіка. § 3. Але приплід худоби, що входить у придане, належить чоловікові, оскільки це входить у склад плодів, з тим, однак, що перш за все потрібно відновити власність, і коли на місце здохлих тварин приписані інші з приплоду, то залишок чоловік має як прибуток, тому що прибутки з приданого належать йому...

14. (Ульпіан). Якщо дружина дала оцінену річ у придане, а потім допустила прострочення в передачі і річ перестала існувати в світі речей, то я не вважаю, що вона має позов.

15. (Помпоній). Якщо ж від неї це залежало, то вона стримувала ціну таким же чином, нібито вона здійснила передачу, тобто, те, що стається, покладається на покупця.

16. (Ульпіан). Оскільки в придане дається оцінена річ, і якщо річ, (надана в придане), відсуджена, то чоловік подає на дружину позов, що витікає з купівлі, і те, що він отримав через позов, він повинен надати дружині після розірвання шлюбу на підставі позову про придане. Тому якщо чоловік отримав подвійну власність, то це і повинно повертатися дружині (після розірвання шлюбу); [ ця думка справедлива, бо тут не просто продаж, а продаж з метою встановлення приданого і чоловік не повинен збагачуватися шляхом спричинення шкоди дружині; бо достатньо, щоб чоловік не зазнав шкоди, але не (потрібно), щоб чоловік отримував вигоду.]

17. (Павел). Стосовно речей з приданого чоловік повинен відповідати як за замір, так і за провину, бо він отримав придане в своїх інтересах; (але він повинен відповідати за таку уважність, яку він проявляє в своїх справах). § 1. Якщо надана оцінена річ, а шлюб не відбувся, то слід розглянути, що потрібно зажадати назад: річ чи гроші. Проте, напевно, дії сторін зводилися до того, що оцінка дійсна лише тоді, коли відбулося укладення шлюбу, оскільки не було іншої причини для укладання договору; тому повинна бути витребувана річ, а не її ціна.

18. (Помпоній). Якщо ти прийняв як придане раба з оцінкою і укладений договір про те, що ти повинен віддати після розлучення (рабів), які мали таку ж ціну, то, як зазначав Лабеон, діти рабів залишаються у тебе, оскільки і раби знаходяться на твоїм ризику.

19. (Ульпіан). Якщо навіть за наказом чоловіка придане віддано іншій особі, то все ж чоловік несе обов’язки, пов’язані з приданим...

20. (Модестин). Ми говоримо, що при існуванні шлюбу можна міняти придане, оскільки це вигідно жінці; наприклад, гроші перетворюються в речі або речі в гроші; це правильно...

28. (Павел). Після шлюбу батько не може погіршити становище дочки, тому що не може бути повернуте придане без згоди дочки...

31. (Папиніан). Якщо розлучення не було, але вийшла сварка (між подружжям), то придане буде залишатися в тому ж шлюбі...

39. (Ульпіан). Якщо рабиня дала рабу начебто придане, а потім при їхньому співжитті обоє отримали свободу, причому пекулій не було від них відібрано, і вони залишилися в тому ж становищі, то ця справа визначається так: якщо якісь з тілесних речей, даних нібито в придане під час перебування в шлюбі, існують, то ці речі розглядаються як мовчки перетворені в придане і дружина має право отримати його оцінку. § 1. Якщо жінка вийшла заміж за скопця, то я вважаю, що потрібно розрізняти, чи є він кастратом чи ні, так якщо він кастрат, то ти скажеш, що немає приданого: якщо ж він не кастрат, то є і придане, і позов про придане, оскільки шлюб існує...

41. (Павел). Через обіцянку приданого всі (які дали обіцянку), є зобов’язаними, якої б статі чи становища вони не були. § 1. Але якщо шлюб не відбувся, то не можна подати позов, що випливає із стипуляції [особливої форми договору з виголошенням вслух певних запитань і відповідей з боку учасників договору. – В.Б.], бо потрібно більше уваги звертати на справу, ніж на слова. § 2. Придане встановлюється шляхом заяви про отримання боргу, коли чоловікові, який є боржником, робиться заява про отримання боргу з метою встановлення приданого...

42. (Гай). Речі з приданого, що визначаються вагою, числом, мірою, знаходяться під ризиком чоловіка, оскільки вони даються для того, щоб чоловік відчужував їх на свій розсуд і щоб згодом, після припинення шлюбу, сам чоловік чи його спадкоємець повернули інші (речі) такого ж характеру і якості.

43. (Ульпіан). Хоча придане і встановлюється шляхом заяви про отримання боргу, проте якщо ця заява була зроблена раніше укладання шлюбу, а шлюб не відбувся, то, за словами Сцеволи, нікчемний факт зробленої з причини шлюбу заяви про отримання боргу, і тому (попереднє) зобов’язання залишається в силі; ця думка правильна... § 2. Звичайно, якщо шлюб відбувся, то дружина після розлучення може зажадати приданого, [хіба стороння особа зробила заяву про отримання боргу з тією умовою, що сама вона буде мати кондикцію, яким би чином не було розірвано шлюб; за цих умов дружина не буде мати позов].

44. (Юліан). Якщо батько дав обіцянку встановити придане для своєї дочки і еманципував дочку до шлюбу, то обіцянки не ліквідовуються; бо і в тих випадках, коли батько помре до шлюбу, все ж його спадкоємці залишаються зобов’язаними через його обіцянки...

54. (Гай). Речі, набуті за гроші, віддані у придане, вважаються речами, що входять у придане...

56. (Павел)... § 1. Придане повинно бути там, де видатки на сімейне життя несе чоловік. § 2. Після смерті батька тягар шлюбу негайно переходить до сина, як і діти, так і дружина...

58. (Цельс). Якщо ще до здійснення зговору ти обіцяв Тицію придане для Сейї і вона не захотіла вийти за нього заміж, то, якщо згодом вона вийде (за нього) заміж, ти зобов’язаний дати придане, хіба що тим часом було укладено інший шлюб...

61. (Теренцій Клеменс). Спільний опікун [призначався для жінок до 25 років, які втратили батька. – В.Б.]або ж опікун, призначений для визначення приданого в розмірі, що перевищував розмір майна жінки. Через саме право обіцянка є недійсною, тому що за законом недійсним є розпорядження (опікуна), зроблене зі злим заміром. Але виникає питання: чи обов’язок втрачає силу повністю, чи в тому обсязі, в якому обіцянка перевищує те, що слід обіцяти? [І більш корисно сказати, що втрачає силу лише те, що виходить за межі (вартості майна дружини.)]...

66. (Помпоній). Якщо власник майна дає мені як придане узуфрукт на маєток [узуфруктарій – тимчасовий власник якогось майна, що належало іншій особі. – В.Б.], власність на який не належала жінці, то після розлучення виникають труднощі щодо повернення дружині права: ми сказали, що узуфруктарій може поступитися узуфруктом лише власнику майна, і якщо узуфрукт поступається сторонній особі, [тобто такій особі, яка не має власності], то до цієї особи нічого не переходить, але узуфрукт повернеться до власника маєтку. Тому деякі правильно думали, що слід ввести такий засіб захисту: або ж чоловік здає цей узуфрукт дружини в наймання або продає його за одну монету, так що саме право залишається у чоловіка, а отримання плодів належить дружині.

67. (Прокул). Прокул вітає свого внука. Рабиня, яка вийшла заміж і передала свої гроші чоловікові як придане – незалежно від того, знала вона про те, що є рабинею чи ні, - не може зробити ці гроші грішми чоловіка, і гроші залишаються того, чиїми вони були, перш ніж вони були передані за власним обґрунтуванням чоловіка, [хіба що гроші були набуті (чоловіком) давно]. І вона не може змінити підстави (передачі) грошей і після того, як вона, знаходячись у того ж чоловіка, була звільнена з рабства. Тому і після здійснення розлучення вона не може правомірно зажадати повернення грошей ні за правом про придане, ні шляхом кондиції; але особа, які належать гроші, правомірно віндиціює їх. Якщо ж чоловік набув ці гроші давно, володіючи ними як своїми, зрозуміло, вважаючи жінку вільною, то я вважав би більш правильним, щоб це йшло на його користь [у всякому випадку, якщо він набув за давністю раніше, ніж (співжиття) стало шлюбом]. Я висловлюю ту ж думку, якщо він щось набув на ці гроші, (до того як вони стали приданим), тією умовою, що він не володів ними і не перестав володіти ними в силу дії, здійсненої з заміром...

69. (Папиніан)... § 4. Тесть дав зятю обіцянку засобом стипуляції видати придане на розсуд тестя у визначений день, не показавши речей або їх кількості; встановлено, що якщо не було вказівки на розгляд, то стипуляція є дійсною; це не подібне до такого становища, коли при невказівці маєтку легат або стипуляція маєтку є незначною, оскільки між способами встановлення приданого і невідомим предметом є велика різниця: бо розмір приданого може бути встановлений відповідно до достатку батька і гідності чоловіка.

70. (Павел). У сумнівних випадках краще висловлюватися на користь приданого...

72. (Павел). Жінка дала в придане все своє майно; я запитую: чи зобов’язаний чоловік відповідати за тягар, так начеб він був спадкоємцем? Павел відповів, що і той, хто отримав все майно жінки через обіцянку приданого, не несе відповідальності перед її кредиторами, але обіцянка майна містить лише те, що залишається після відрахування боргів...

73. (Павел). Німий, глухий, сліпий несуть зобов’язання, що витікає з приданого, оскільки вони можуть і укладати шлюб. § 1. Під час шлюбу дружині, яка не збирається витрачати придане, воно може бути повернуто в таких випадках: щоб вона утримувала себе і своїх, щоб вона купувала вигідний маєток, щоб вона надала утримання відправленому і засланому на острів родичу, щоб вона підтримувала нужденного чоловіка, брата або сестру...

75. (Трифонін). Хоча придане знаходиться в складі майна чоловіка, воно належить дружині, і правильно встановлено, що якщо дружина дала в приданому неоцінене майно, з приводу якого їй було дано забезпечення шляхом стипуляції про сплату подвійної ціни, і якщо це майно відсуджено від чоловіка, то вона негайно може подати позов, заснований на стипуляції...

76. (Трифонін). Якщо батько жінки обіцяв придане у випадку своєї смерті, то ця обіцянка є дійсною...

77. (Трифонін). Жінка мала боржника, борг якого був обтяжений процентами. І, збираючись вступити в шлюб з цим боржником, вона обіцяла йому як придане те, що він був їй винен; після шлюбу проценти за останній час не входять у придане, окільки названий вище обов’язок зникає в повному обсязі (в момент укладення шлюбу), так якби сплачений цій жінці борг був наданий нею в придане.

78. (Трифонін). Якщо жінка має узуфрукт на майно чоловіка і дала цей узуфрукт чоловікові в придане, то хоча узуфрукт перейшов до (чоловіка) від дружини, але чоловік не має узуфрукта, а користується своїм майном як власник, який отримав через придане повну власність на маєток, без відокремлення від неї узуфрукта, через невикористання (узуфрукта) чоловік не втрачає (його). Але коли сталося розлучення, то (чоловік) встановлює на маєток узуфрукт на користь дружини. Якщо ж дружина помре під час шлюбу, то, напевно, чоловік не отримує ніякої вигоди з приданого, так якщо б він не одружився на ній, то узуфрукт, припинившись через смерть узуфруктарія, повертається у власність; і тому він не тратить його на поховання дружини. § 2. Якщо дружина встановила на свій маєток узуфрукт на користь чоловіка як придане, то в цьому випадку у чоловіка є узуфрукт у власному розумінні слова, і цей узуфрукт втрачається через невикористання ним; якщо так станеться, то розглянемо, чи продовжує дружина і після цього мати придане. І якщо власність на маєток належить дружині, до якої повернувся узуфрукт, то вона вже немає нічого як приданого, що вона могла б витребувати шляхом позову про придане; вона не може ставити (чоловікові в вину) ту обставину, (що він внаслідок невикористання втратив узуфрукт), який вона сама здійснює на свою користь; тому вона не має приданого. Якщо ж дружина відсудила власність і власність стала повнішою без всілякої вигоди для дружини, то в цьому випадку вона має придане, оскільки за позовом про придане повинен бути відповідальним чоловік, якому було надане здійснення узуфрукта і який втратив його внаслідок невикористання.

79. (Лабеон)... § 1. Батько обіцяв дати в придане за дочку і (дав цю обіцянку) таким чином: “Коли це є найзручнішим”. Атей писав, що Сервій дав відповідь: (придане) повинне бути оплачене, як тільки воно може бути надане без сорому і безчестя.