- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
(9). Так тривало доти, поки Тиберій Семпроній Гракх, муж знатного роду, дуже честолюбний, чудовий оратор, завдяки всім цим якостям дуже добре відомий всім, став народним трибуном і виголосив гучну промову. Він говорив про італійське плем'я, про його блискучу хоробрість, про його спорідненість [з римлянами], про те, як це плем'я помалу опинилося в скрутному становищі, стало малолюдним і не має ніякої надії виправити своє становище. З обуренням говорив [Гракх] про масу рабів, непридатних до військової служби, завжди невірних щодо своїх власників. Він нагадав про те, як незадовго до того в Сицилії рабовласники потерпіли від рабів, число яких дуже зросло через потребу в робочих руках для польових робіт, як важко і довго римлянам довелося боротися з цими рабами, як затяглася ця боротьба і скільки різноманітних і небезпечних перипетій вона мала. Сказавши це, [Тиберій] відновив закон, згідно з яким ніхто не повинен був мати більше як 500 югерів громадської землі. До цього закону Тиберій зробив ще додаток, що синам належить мати половину цієї кількості югерів. Всю іншу землю повинні розподілити між бідними троє виборних осіб, що змінюються щорічно.
(10). Останнє найбільше дошкуляло багатим. Вони не мали вже тепер можливості, як раніше, ставитись зневажливо до закону, бо для розподілу землі призначені були спеціальні урядові особи, та й купувати ділянки у власників їх не можна було: Гракх, передбачаючи це, заборонив продавати землю. Багаті об'єднались частково між собою, стали висловлювати свої скарги, вказували бідним на зроблені ними, багатими, в давні ще часи насадження, на збудовані ними будівлі. Дехто з них говорив: „Ми заплатили за наші ділянки сусідам, невже ми повинні втратити разом з цією землею і сплачені нами гроші?” Інші говорили: „На цій землі могили наших батьків, тому розподілені свого часу ділянки є спадковими”. Треті вказували на те, що на придбання своїх ділянок вони витратили посаг своїх дружин, що свої землі вони віддали на посаг своїм дочкам. Нарешті, деякі наводили і те, що земля їх належить кредиторам за борговими зобов'язаннями. Загалом вийшли безладні скарги й обурення. Зі свого боку, бідні скаржились на те, що вони з людей, які мали достаток, перетворились на крайніх бідняків, що внаслідок цього дружини їх неплідні, що вони не можуть годувати своїх дітей, що їх становище стало нестерпним. Вони перелічували всі походи, які вони здійснили для того, щоб володіти своїми ділянками, і обурювались тим, що не повинні будуть брати участі в громадському доборі. Разом з тим бідні ганьбили тих, хто замість них, вільнонароджених громадян, воїнів, брав на роботу рабів, людей, що не заслуговують довір'я, завжди вороже налаштованих і через це непридатних для військової служби. В той час як і багаті, і бідні нарікали і докоряли один одному, прибуло ще багато іншого народу, який проживав у колоніях або муніципіях, або людей, що мали свою частку в громадській землі. Тепер вони теж боялись за свої ділянки і приєднувались одні до багатих, інші до бідних. І в тих, і в інших, що спирались на своє багатолюдство, настрій став до краю напруженим. Охоплені полум'ям безмежних хвилювань, усі чекали результату голосування законопроекту Тиберія. Одні не погоджувались в жодному разі допустити його затвердження, інші обстоювали його затвердження будь-що. До прагнень багатих – не допустити затвердження законопроекту та бідних – добитись його затвердження приєднувалось взаємне суперництво одних й інших. На призначений для обговорення законопроекту день і багаті, й бідні мобілізували всі свої сили.
(11). Мета Гракха полягала не в тому, щоб збагатити [бідних] , а в тому, щоб вселити в них мужність. Натхнений, головним чином, думкою про велику і істотну користь, яку здійснення його мети могло принести Італії, Гракх не думав про труднощі своєї справи. До майбутнього голосування він виголосив довгу промову, в якій було багато привабливого. В ній він поставив, між іншим, питання: хіба не справедливо громадське майно поділити між всіма? Хіба громадянин не така ж людина, як і раб? Хіба воїн корисніший, ніж той, що не воює? Хіба той, що має пайку в громадському добрі, не буде дбати більше про інтереси держави? Відійшовши від того, що мало стосуватися справи, [Гракх] перейшов потім до надій, які покладає вітчизна, і до страхів, що її хвилюють. Ті [римляни], говорив він, завоювали багато країн, силою утримують їх і надіються підкорити собі решту населеної землі. Тепер перед ними рішуче постає питання, чи здобудуть вони її завдяки збільшенню числа боєздатних людей, чи й те, чим вони володіють, вороги віднімуть у них внаслідок їх слабкості і заздрощів. Наголошуючи на те, яка слава і благополуччя чекають римлян у першому випадку, які небезпеки і страхіття загрожують у другому, [Гракх] умовляв багатих поміркувати над цим і віддати добровільно, коли в цьому є потреба, цю землю заради майбутніх надій тим, хто виховує державі дітей, не знехтувати більшим, сперечаючись про мале. Крім того, вони дістали вже достатню винагороду за вкладену ними на обробіток землі працю; кожний з них дістає у вічне володіння, законом підтверджене, безплатно 500 югерів чудової землі, а діти їх, у кого вони є, дістануть кожний половину цієї кількості югерів.
Своєю довгою і змістовною промовою Гракх викликав збудження серед бідних і всіх інших, хто керувався швидше розумом, ніж жадобою збагачення. Потім він наказав секретареві оголосити його законопроект…
(13). Закон про землю був затверджений. Для розподілу землі обрані старші: сам Гракх, автор законопроекту, однойменний брат його і тесть законодавця Аппій Клавдій. Народ все ж ще дуже побоювався, що закон не буде здійснений, якщо Гракх з усіма своїми рідними не закладе основу його здійснення. Самовдоволеного законом Гракха супроводжував додому народ, який дивився на нього як на засновника не одного міста, не одного племені, а всіх народів Італії. Після цього ті, що перемогли, розійшлись по своїх землях, звідки вони прийшли для проведення закону, ті ж, що зазнали поразки, продовжували втсловлювати своє незадоволення і говорили: не зрадіє Гракх, коли він стане приватною особою, Гракх, який поглумився над священною і недоторканою посадою народного трибуна, який дав такий поштовх до чвар в Італії.