- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Таблиця vі
Якщо хтось укладе угоду про самозаклад і відчуження речі (у присутності 5 свідків і вагаря), то нехай слова, які при цьому проголошуються, вважаються непорушними.
2. Цицерон. Про обов’язки, ІІІ, 16: За ХІІ таблицями вважалося достатнім надати докази того, що було сказано (при укладанні) угоди, а той, хто відмовляється від своїх слів, підлягав подвійному штрафові.
3. Цицерон. Про закони, ІV, 23: Давність володіння стосовно земельної ділянки (встановлювалася) двома роками, щодо всіх інших речей – даним роком.
4. Гай. Інституції, І, 3: Законом ХІІ таблиць було визначено, що жінка, яка побажала встановлення над собою влади чоловіка (фактом давнього з нею співжиття), повинна була щорічно відлучатися зі свого будинку на три ночі і таким чином переривати річне тривале володіння (нею).
5а. Авл Геллій. Аттичні ночі, ХХ, 17: Власноручно відстояти (свою річ) на судовому засіданні... значить накласти руку на річ, про яку йде спір у суді(тобто, іншими словами), сперечаючись із суперниками, схопитися рукою за спірну річ і урочистими висловами відстоювати на неї своє право. Накладання руки на річ проводиться у визначеному місці у присутності претора [тут мова йде про консула, оскільки посада претора–судді з’явилася в Римі лише 366 р. до н.е. – В.Б.], на підставі ХІІ таблиць, де було написано: “Якщо хтось власноручно відстоює свою річ у судовому засіданні”.
5б. Павел. Фрагменти, 50: Закон ХІІ таблиць затвердив (відчуження речі) шляхом угоди, що здійснювалась у присутності 5 свідків і вагаря, а також шляхом відмови від права власності на цю річ при судовому розгляді перед претором.
6. Тит Лівій. Історія Риму, ІІІ, 44: Захисники (Віргінії) вимагають, щоб (Аппій Клавдій), згідно із законом, ним же проведеним, дав попереднє розпорядження стосовно дівчини у сприятливому для її свободи сенсі.
7. Нехай (власник) не чіпає і не відбирає (його власних) колоди чи жердин, які використовуються (іншою людиною) для будівництва житла чи посадки виноградника.
8. Ульпіан. Дігести, ХLVII, 3: Закон ХІІ таблиць не дозволяв ні відбирати, ні вимагати як свою власність украдені колоди і жердини, використані на будову чи для садіння виноградника, але давав при цьому позов у подвійному розмірі (вартості цих матеріалів) проти того, хто звинувачувався в їхньому використанні.
9. Коли ж виноград буде зібрано..., поки (жердини) не прибрані.
Таблиця vіі
Незабудоване місце навколо будинку повинне бути шириною в два з половиною фути [1 фут = 0,2963 м. – В.Б.].
Гай. Інституції, І, 13: Потрібно зауважити, що при позові про розмежування ділянок потрібно виконувати вказівки закону (ХІІ таблиць), встановлені ніби за прикладом такого законодавчого розпорядження, яке, як кажуть, було проведене в Афінах Солоном: якщо вздовж сусідньої ділянки викопували рів, то не можна було переступати межі, якщо (ставити) огорожу, то потрібно відступати (від сусідньої ділянки) на один фут, якщо будівля під житло, то відступити на два фути, якщо копають яму чи могилу, відступити настільки, наскільки глибоко викопана яма, якщо криницю – відступити на 6 футів, якщо саджають сливу чи фігове дерево, відступити від сусідньої ділянки на 9 футів, а інші дерева – на 5 футів.
Пліній Старший. Природнича історія, 19, 4: У ХІІ таблицях зовсім не використовувалося слово „хутір” [чи „маєток”. – В.Б.], для позначення його часто (використовувалося) слово hortus (обгороджене місце), (надаючи цьому значення) батьківського майна.
Цицерон. Про закони, І, 21: ХІІ таблиць забороняли набувати за давністю межі шириною 5 футів.
Цицерон. Про закони, І, 21: Згідно з постановами ХІІ таблиць, коли виникала суперечка про межі, то ми проводили розмежування за участю 3 посередників.
Гай. Інституції, І, 8: За законами ХІІ таблиць ширина дороги на прямій визначалась 8 футами, а на поворотах – у 16 футів.
Нехай (власники придорожніх ділянок) обгороджують дорогу, якщо вони не брукують її каменем, нехай їде на в’ючній тварині, де побажає.
Якщо дощова вода спричиняє шкоду...
8б. Павел. Фрагменти, І, 5: Якщо протікаючий громадською землею струмок чи водопровід спричинить шкоду приватному володінню, то власнику (останнього) давався позов на підставі ХІІ таблиць про відшкодування збитків.
9а. Ульпіан. Дігести, ХLІII, 27: Закон ХІІ таблиць наказував застосовувати заходи для того, щоб дерева на висоті 15 футів навкруг обрізувалися для того щоб їх тінь не спричиняла шкоди сусідній ділянці.
9б. Помпоній. Дігести, ХLІII, 27: Якщо дерево із сусідньої ділянки похилилося вітром на твою ділянку, ти на підставі закону ХІІ таблиць можеш подавати позов про його прибирання.
10. Пліній. Природнича історія, ХVІ, 5: Законом ХІІ таблиць дозволялося збирати жолуді, що падали з сусідньої ділянки.
11. Юстиніан. Інституції, І, 41: Продані і передані речі стають власністю покупця лише в тому випадку, якщо він заплатить продавцю покупну ціну чи забезпечить йому якимось чином задоволення його вимоги, наприклад надасть поручителя чи дасть щось у вигляді застави. Так було встановлено законом ХІІ таблиць.
12. Ульпіан. Дігести, ІІ, 4: Якщо (спадкоємець) робив таке розпорядження: (відпускаю раба на волю за умови), що він заплатить своєму спадкоємцю 10 000 сестерцій, то, хоча б цей раб був відчужений від спадкоємця, він все-таки повинен отримати свободу при сплаті покупцю вказаної суми. Так було постановлено в законі ХІІ таблиць.