- •В.О. Балух
- •Передмова
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з історії античної цивілізації
- •Тема 1. Греція в XI - іх ст. До н.Е.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Господарський лад передполісного періоду а ) землеробство і землеволодіння
- •Б) виноградарство, садівництво, маслинництво
- •В) тваринництво
- •Ремесло і торгівля а) ремісничі професії
- •Б) зброя та її виготовлення
- •В) ювелірне мистецтво
- •Г) будівельна справа
- •Д) виробництво шкіри
- •Е) ткацтво
- •Є) торгівля
- •Органи управління і соціальна структура а) р і д
- •Б) розклад родових відносин
- •В) народні збори
- •Г) рада старійшин
- •Д) б а с и л е ї
- •Рабство а) джерела рабства
- •Б) заняття і становище рабів
- •Тема 2. Утворення афінської демократії план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади
- •Родової знаті
- •Фукідід. Історія, і, 2.
- •Фукідід. Історія, II, 15
- •Виступ м е н е с т е я плутарх. Тесей, 32, 35
- •Езоп. Хлібороб і його діти
- •Аристотель. Афінська політія, II, 2
- •З м о в а к і л о н а фукідід. Історія, і, 126
- •Закони д р а к о н т а
- •Р е ф о р м и с о л о н а аристотель. Політика, іі.
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Плутарх. Солон, 3
- •Солон. Елегії
- •Напис про виведення колонії на о. Саламін (сер. Vі ст. До н.Е.) постанова афінських народних зборів
- •Тиранія пісистрата геродот. Історія, і, 59
- •Аристотель. Економіка, іі.
- •Фукідід. Історія, vі
- •Фукідід. Історія, і
- •Аристотель. Афінська політія, хіх
- •Р еформи клісфена геродот. Історія, V
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Аристотель. Політика, ііі, 1,10
- •Філохор. Фрагмент
- •Плутарх. Аристид, 17
- •Тема 3. Економічний розвиток греції в
- •V ст. До н.Е. План
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Соціально-економічний розвиток Афін у V ст. До н.Е.
- •Плутарх. Перикл, 11 - 12
- •Фукідід. Історія, іі, 13
- •Розвиток рабства в Афінах
- •Плутарх. Перикл, 16
- •З „життя софокла”, 126
- •Зі схолій до „вершників” аристофана, 44
- •Діонісій галікарнаський. Фрагмент
- •Лісій. Промови, XII, 19
- •Фукідід. Історія, VII, 27; VIII, 40
- •Тема 4. Афінська демократія в період її розквіту план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Т е к с т и д ж е р е л
- •Державний устрій Афін за Ефіальта-Перикла
- •Аристотель. Афінська політія, іі, 43-59, 61-62.
- •Порядок обрання посадових осіб. Рада 500 і народні збори.
- •Рада і адміністрація
- •Архонти
- •Посади, які обираються підняттям рук
- •Вибори жеребкуванням, платня. Повторність заміщення посад
- •Аристотель. Афінська політія, II
- •Еліан. Різні історії, VI, 10
- •Напис про заснування афінської колонії бреї у фракії
- •Афіни та їхні союзники фукідід. Історія, і, 97—99
- •Плутарх. Аристид, 24
- •Понтійська експедиція Перикла плутарх. Перикл, 19 - 21
- •Тема 5. Греція в першій половині іv ст. До н.Е. План
- •Реферати:
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Теоретичне обґрунтування рабства аристотель. Політика, іі, 1252 а – 1254 б
- •Платон. Закони, VI, 5, 757а; VI, 19, 777а – 778а
- •Поневолення полонених
- •Ксенофонт. Грецька історія, і, 6
- •Плутарх. Нікій, 29
- •Демосфен. Проти нікострата, liii
- •Демосфен. Проти евбуліда, lvii
- •Продаж землі ісей. Про спадок філоктемона
- •Ісей. Про спадок менеклея
- •Ісей. Про спадок дікеогена
- •Ісей. Про спадок аполлодора
- •Лісій. На захист ференіка з приводу спадку андрокліда, хlіі
- •Лісій. Промова проти хлібних торгівців, ххіі
- •Політичні наслідки Пелопоннеської війни.
- •Відновлення демократії
- •Встановлення спартанської гегемонії плутарх. Лісандр, 13
- •Другий Афінський морський союз
- •Тема 6. Земельні відносини в елліністичних державах план
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Присвоєння діадохами царських титулів юстин. Епітоми, хv, 1-2
- •Поземельні відносини в елліністичних державах Папірус 257/56 рр. До н.Е. З Філадельфії Аполлонію
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 256 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 253/2 р. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус 235/4 р. До н.Е. З Арсиноїтського нома
- •Папірус ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Папірус сер. Ііі ст. До н.Е. З Філадельфії
- •Інструкція економу (копія)
- •Загострення соціальної боротьби у грецьких полісах Афіней, VI, 272 є – 273 а.
- •Елліністична Спарта плутарх. Агіс, 3-20
- •Плутарх. Клеомен, 1-3, 7, 11.
- •Тиранія набіса полібій. Всесвітня історія, іv, 81
- •Полібій. Всесвітня історія, хііі, 6-7
- •Полібій. Всесвітня історія, хvі, 13
- •Тема 7. Римське суспільсво за законами хіі таблиць план
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел
- •Таблиця іі
- •Таблиця ііі
- •Таблиця іv
- •Таблиця V
- •Таблиця vі
- •Таблиця vіі
- •Таблиця viiі
- •Таблиця іх
- •Таблиця х
- •Таблиця хі
- •Таблиця хіі
- •Тема 8. Аграрний рух у римі в іі ст. До н.Е. Та реформи братів гракхів
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Становище селянства в Італії в другій половині III — на початку II ст. До н.Е. Аппіан. Громадянські війни, і, 7—8
- •Аграрний законопроект Тиберія Гракха аппіан. Про громадянські війни, і, 9—11, із
- •Плутарх. Тиберій гракх, 8 – 21
- •Гай Гракх та його діяльність
- •Плутарх. Гай гракх, 4-18
- •Наслідки аграрно-демократичних реформ братів Гракхів веллей патеркул, II, 2, 3, 6, 7
- •Тема 9. Повстання рабів під проводом спартака план
- •Реферати
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Джерела рабства та становище римських рабів у і ст. До н. Е. Лівій. Історія рима від заснування міста, xlv, 34
- •Плутарх. Марк катон, 21
- •Полібій. Історія, IV, 38
- •Катон. Про землеробство, 56—59, 104
- •Аппіан. Громадянські війни. І, 7
- •Плутарх. Красс, 2
- •Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
- •Аппіан. Громадянські війни, і, 116
- •Луцій анней флор. Епітома римської історії, III, 8
- •Поразка повстання та її причини плутарх. Красс, 11
- •Тема 10. Соціальна суть принципату августа
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел октавіан август. Діяння божественного августа
- •Діон кассій. Римська історія
- •Тема 11. Виникнення та розвиток колонату в римській імперії
- •Реферати:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Виникнення колонату та становище колонів. Колумелла. Про сільське господарство, і
- •Розвиток колонатних відносин у іі – ііі ст. До н.Е.
- •Напис з Ейн-Джемала в Тунісі з часів Адріана
- •Напис з Ейн-Кусселя в Тунісі (кін. Іі – поч. Ііі ст. Н.Е.)
- •Напис з Бурунітанського сальтуса 180-183 рр. Н.Е.
- •Напис із Сепина в Італії. 168 р. Н. Е.
- •Напис із Фракії 238 - 240 рр.
- •Напис з Філадельфії в Лідії, серед. Ііі ст. Н.Е.
- •Напис із Фригії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Напис з Нумідії, серед. Ііі ст. Н. Е.
- •Імператорське законодавство IV - V ст. Н. Е. Про колонів Кодекс Юстиніана хі, 63, 1. Імператор Константин, 319 р. Н.Е.
- •Кодекс Феодосія. Хі, 72.
- •Кодекс Феодосія, хіі, 1, 33. Імператори Констанцій і Констант, 342 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, 16, 5; Кодекс Юстиніана хі, 75, 1.
- •Кодекс Юстиніана vі, 4, 2.
- •Кодекс Юстиніана хі, 1.
- •Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 8. Імператори Валентиніан, Валент і Граціан, 371 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 4. Імператори Граціон, Валентиніан і Феодосій. 379 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія х, 20, 10; Кодекс Юстиніана хі, 8, 7. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 380 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 14, 3; Кодекс Юстиніана хі, 63, 3. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 383 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 51, 1.
- •Імператори Валентиніан, Феодосій і Аркадій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 17, 2. Імператори Граціан, Валентиніан і Феодосій, 386 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 68, 5.
- •Імператори Феодосій, Аркадій і Гонорій, 393 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 50, 2. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, хі, 48, 12. Імператори Аркадій і Гонорій. 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 11. Імператори Аркадій і Гонорій, 396 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хіv, 7, 1. Імператори Аркадій і Гонорій, 397 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія хі, і, 26. Імператори Аркадій і Гонорій, 399 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 13. Імператори Аркадій і Гонорій, 400 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 6, 3. Імператори Феодосій і Гонорій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана, і, 3, 16. Імператори Гонорій і Феодосій, 409 р. Н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 18, 1.
- •Кодекс Феодосія іі, 31, 1; Кодекс Юстиніана іv. 26, 13. Імператори Гонорій і Феодосій, 422 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 48, 18. Імператори Феодосій і Валентиніан, 430 р н. Е.
- •Кодекс Феодосія V, 3, 1; Кодекс Юстиніана і, 3, 20. Імператори Феодосій і Валентиніан, 434 р. Н. Е.
- •Новела Валентиніана 451 р. Н. Е.
- •Новела Севера іі, 465 р. Н. Е.
- •Кодекс Юстиніана хі, 69, 1.
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тексти джерел Дігести Юстиніана. Кн. 23. Титул і. Про шлюбний зговір
- •§ 1. Також установлено, що можна здійснювати зговір між відсутнім і відсутньою, і це робиться повсякчас.
- •Титул іі. Про укладення шлюбу
- •Титул ііі. Про право щодо приданого.
- •Титул іv. Про договори і придане.
- •Титул V. Про маєток, який входить у придане.
- •Книга 24 Титул і. Про дарування між чоловіком і дружиною
- •Титул ііі. Яким чином придане може бути витребувано по закінченні шлюбу
- •Тестові завдання з історії Стародавньої Греції Модуль 1. Перші держави на Криті та в Ахейській Греції. Створення передумов для формування грецьких полісів
- •Тестові завдання з історії Стародавнього Риму
- •Глосарій а
- •Булевтерій – місце для засідань Ради старійшин
- •Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції
Плутарх. Красс, 2
Адже, коли Сулла оволодів містом (Римом), став розпродувати майно страчених, вважаючи і називаючи його своїм... (Красс) почав купувати рабів - архітекторів і будівничих. Коли ж він придбав їх понад п'ятсот, скуповував палаючі пожежею та сусідні з ними будівлі...
Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих плутарх. Красс, 8 – 10
8. Повстання гладіаторів, що супроводжувалося спустошенням Італії, яке більшість називає спартаківською війною, мало такий початок. Якийсь Лентул Батіат утримував в Капуї (школу) гладіаторів, більшість яких була галатами– фракійцями; жоден з них не потрапив туди через якийсь ганебний вчинок, а через несправедливість господаря, який купив їх і змусив вчитися ремеслу гладіатора. Двісті з них задумали втекти, однак, оскільки змову було викрито, найбільш передбачливі, числом сімдесят вісім, все ж встигли втекти, озброївшись попередньо кухонними ножами і рожнами. Випадково зустрівши по дорозі декілька возів, що везли до іншого міста зброю для гладіаторів, вони захопили їх й озброїлись. Зайнявши після того добре укріплену місцевість, вони обрали трьох ватажків, з яких першим був Спартак, фракієць з племені медів, чоловік, що відзначався не тільки великою сміливістю і фізичною силою, а й перевершував інших розумом і м’якістю характеру, чим був більш подібний на елліна. Розповідають, що коли його вперше привели до Рима, на продаж, то бачили, коли він спав, обвиту довкола його обличчя змію; Спартакова жінка, його співплемінниця, пророчиця і причетна до Діонісієвих містерій, провістила, що це знак очікуваної його великої і грізної влади, яка приведе його до нещасливого кінця. Вона (жінка) втікала разом і тепер була з ним.
9. Насамперед вони (гладіатори) відбили загін, що прийшов з Капуї, і, захопивши багато зброї, з радістю замінили нею своє озброєння, яке викинули, вважаючи його ганебною і варварською зброєю гладіаторів. Після того був надісланий з Риму для боротьби з ними претор Клодій [63 р. до н.е. – В.Б.] із тритисячним загоном; обложив їх на горі [Везувій. – В.Б.], що мала тільки один крутий і вузький узвіз, який Клодій стеріг. Решта схилів були стрімкими і гладкими, густо порослими нагорі диким виноградом; зрізавши потрібні лози, (гладіатори) сплели з них міцні і довгі драбини і опустили їх уздовж кручі так, щоб вони досягли підніжжя скель, а тоді благополучно спустилися всі вниз, крім одного. Той, що залишився нагорі стерегти зброю, після того як всі спустилися, опустив їм всю зброю, а, закінчивши, спустився сам. Римляни про це нічого не знали; тому, зайшовши їм у тил, (гладіатори) несподівано вдарили на них і, примусивши втікати, захопили зброю. І тоді до них приєдналося багато місцевих волопасів і вівчарів, мужів сильних і прудконогих. Одні з них стали гоплітами [важкоозброєними. – В.Б.], інших (гладіатори) використовували як розвідників і легкоозброєних.
Другим (проти гладіаторів) був надісланий претор Публій Вариній. Спочатку, вступивши в бій з його помічником Фурієм, який командував двотисячним загоном воїнів, (гладіатори) примусили його втікати; після того Спартак підстеріг самого Коссінія, (Варинієвого) радника і товариша по посаді, що прибув з великими силами, і мало не захопив його в полон, коли той купався біля Салін [солеварні між Геркуланумом і Помпеями. – В.Б.]. З великими труднощами йому (Коссінію) вдалося втекти, а [Спартак], заволодівши його обозом, переслідував його і після запеклої битви захопив табір; загинув і сам Коссіній. Претора ж (Спартак) розбив у багатьох битвах і врешті-решт забрав у полон його лікторів і коня; тепер він (Спартак) був великим і грізним. Однак, розуміючи, що він не має надії зламати остаточно могутність римлян, повів військо до Альп, розраховуючи перейти їх і дати можливість повернутися кожному на батьківщину, одним до Фракії, іншим — до Галатії.
Однак маса, надто сильна своєю чисельністю і горда своїми успіхами, не послухалась і стала спустошувати Італію.
Тепер незадоволення, що виникло в сенаті через ганебність і недостойний характер повстання, поступилося перед страхом і свідомістю небезпеки; (сенат) послав проти повсталих, як на одну з найважчих і найбільших воєн, обох консулів. Один з них, Гелій, знищив несподіваним нападом загін германців, які відділилися через свавілля і пиху від Спартака; а Лентул оточив Спартака великою кількістю воїнів, однак той, перейшовши в наступ, розбив його легатів і захопив весь його обоз. Тоді кинувся до Альп, а назустріч йому виступив Кассій, намісник Падуанської Галатії, маючи десятитисячну армію. У битві, яка почалася, (претор) зазнав поразки і, втративши багато людей, ледве врятувався сам.
10. Довідавшись про все це, роздратований сенат велів консулам припинити військові дії й обрав головнокомандуючим Красса.
Спартак тим часом відступив через Луканію до моря. Зустрівши в протоці кілікійських піратів, він вирішив відправитися за їх допомогою до Сицилії і, перекинувши на острів дві тисячі чоловік, знову відновити війну (сицилійських] рабів, яка нещодавно погасла і потребувала небагато вогню, щоб спалахнути з новою силою. Однак кілікійці, домовившись зі Спартаком і взявши подарунки, обманули його і відпливли. Тоді він знову повернув від моря і розмістив військо на Регійському півострові. Підійшовши сюди, Красс, бачачи що сама природа місця підказує, що робити, вирішив укріпити стіною перешийок, щоб водночас дати заняття своєму війську і позбавити ворога підвозу провіанту [прокладено рів від моря до моря довжиною триста стадій (55,5 км), шириною і глибиною 15 футів, а над ровом – величезну стіну. – В.Б.].
Спочатку Спартак не звертав уваги (на те, що робилося) і ставився (до цього) з презирством; коли ж, відчуваючи нестачу провіанту, він захотів перейти в інше місце, то побачив себе оточеним на півострові, де нічого не можна було взяти. Тоді, дочекавшись сніжної буремної ночі, велів засипати невелику частину рова землею, деревами і хмизом, і перевів через нього третю частину свого війська.